Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 24, 2017

Німецько-турецьке протистояння

Автор:

|

Червень 09, 2016

|

Рубрика:

Німецько-турецьке протистояння

Ґеноцид вірменів

Убивство вірмен під час Першої світової війни в Османській імперії знову розворушили. Нагадаємо, що трагедія тривала з 1915-го до 1923 року. Тоді відбулися роззброєння вірменських солдатів і вибіркова депортація вірмен із прикордонних районів. Турецька влада прийняла закон про висилку, у результаті відбулася масова депортація й убивства представників вірменського народу. Вважається, що тоді загинуло 1,5 млн людей.
Цю трагедію визнали ґеноцидом 28 суверенних країн, в т. ч. Канада й окремо — провінція Квебек, а також 44 із 50 штатів США.
А 2 червня резолюцію, в якій вбивство вірмен турками було ґеноцидом, прийняли й депутати Бундестагу Федеративної Республіки Німеччини (ФРН). Ініціативу висунула правляча парламентська більшість і Партія зелених. Норберт Ламмерт, президент Бундестагу, перед голосуванням назвав події 1915 року «різаниною вірменів». Однак він наголосив, що теперішній уряд Туреччини не несе відповідальності за події під час Першої світової війни. Посадовець поінформував, що були спроби чинити тиск на депутатів із метою не допустити прийняття резолюції. Декотрі з парламентаріїв навіть отримували погрози напередодні голосування. Але тільки один депутат голосував проти, ще один утримався.
Це голосування відбулося на фоні гострої критики з боку турецького уряду. Так, Біналі Йілдирим, прем’єр-міністр Туреччини, відразу ж назвав ухвалену резолюцію «безглуздою» та «тестом на дружбу». Він нагадав, що в ФРН проживають 3,5 млн етнічних турків, в т. ч. 400 тис. підприємців, котрі вливають у німецьку економіку мільярди євро та забезпечують роботою мільйони людей. «Гадаю, Німеччина не має права розчаровувати таку велику спільноту виборців», — сказав глава турецького уряду.
У результаті Анкара відкликала Гусейна Авні Карслиогли, свого посла в Берліні, для консультацій. Міністерство закордонних справ Туреччини заявило, що резолюція парламенту ФРН про визнання ґеноциду вірмен є ганьбою і проявом туркофобії. На думку турецьких дипломатів, резолюція є «невіглаством» і «політизацією історії», а також спробою асимілювати етнічних турків, котрі живуть на території ФРН.
Представники відомства наголосили, що примирення в питанні «суперечливих подій» 1915 року можливе тільки шляхом діалогу. Анкара висловила надію, що ФРН як союзник Туреччини врахує стурбованість турецької сторони.
Від заперечень турецька влада перейшла до звинувачень. Бекір Боздаг, міністр юстиції Туреччини, вирішив нагадати Німеччині про події Другої світової війни. «Самі свого часу спалювали євреїв у печах, а тепер зводять наклеп на турецький народ, звинувачуючи в якомусь ґеноциді. Чи не краще вам спочатку озирнутися та подивитися на власну історію», — сказав він. Не змовчав і Реджеп Тайїп Ердоган, президент Турецької Республіки. Він звинуватив Францію у ґеноциді в Руанді, а Німеччину — в убивстві 100 тис. жителів Намібії.
Однак нікому не вдасться проігнорувати той факт, що визнання ґеноциду вірмен є обов’язковою умовою для вступу Туреччини в Європейський Союз. І коли гарячі голови охололи, тональність заяв змінилася. Бін Йилдирим запевнив, що визнання ФРН ґеноциду вірмен в Османській імперії не зможе повністю зіпсувати відносини між країнами. «Які б умови не складалися, ми продовжимо відносини з нашими друзями та партнерами», — сказав він, однак зазначив, що це питання не можуть вирішити ні юристи, ні історики і рішення бундестагу «для турецької нації неприйнятне і не має ніякої сили».

Євген Клен

До теми
Німеччина останнім часом демонструє нові кроки у своїй зовнішній політиці. Так, зокрема Анґела Меркель, канцлер ФРН, заявила, що санкції з Російської Федерації (РФ) можуть бути зняті негайно, як тільки Росія виконає свою частину мінських домовленостей. «Я за те, щоб РФ крок за кроком просувалася ближче до європейського економічного простору, щоб ми зрештою отримали спільну економічну зону від Владивостока до Лісабона», — заявила канцлерін на з’їзді партії Християнсько-демократичний союз землі Мекленбург — Передня Померанія. Водночас німецька влада внесла поправки в так звану Білу книгу (керівництво з ведення політики національної безпеки країни). Відтепер РФ у ній визначена для ФРН не партнером, а суперником. «Заклопотаність німецької влади викликає використання Росією гібридних інструментів для розмиття кордону між війною і миром, підривна діяльність в інших державах, а також використання інформаційних технологій для впливу на громадську думку. Без фундаментального зміни курсу РФ складе в осяжному майбутньому виклик безпеки нашого континенту», — йдеться в документі.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...