Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 20, 2017

Німеччина й Австрія розкритикували нові американські санкції проти РФ

Автор:

|

Червень 22, 2017

|

Рубрика:

Німеччина й Австрія розкритикували нові американські санкції проти РФ

Доки в Києві тішилися прийнятим Сенатом США законопроектом про нові антиросійські обмеження, Берлін і Відень спільно висловили свій рішучий осуд американським сенаторам. Зіґмар Ґабріель, міністр закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), і Крістіан Керн, канцлер Австрії, у своїй спільній заяві наголосили, що не мають наміру на шкоду своїй економіці підтримувати амбітні проекти поставки зрідженого природного газу зі США в Європу.
«Хто й як постачатиме нам енергоносії, вирішуватимемо ми, відповідно до правил відкритості та ринкової конкуренції. Ми не можемо миритися з погрозами екстратериторіальними санкціями проти європейських компаній, які беруть участь у енергозабезпеченні Європи!», — наголосили німецький та австрійський політики.

Україна: питання життя або смерті
Нагадаємо, що 14 червня ц. р. Сенат США проголосував за введення нових санкцій проти Російської Федерації (РФ). Вони передбачають можливість запроваджувати штрафні заходи проти компаній, які реалізують спільні енергетичні проекти з РФ. Зокрема, у законопроекті прямо вказується на мету США завадити будівництву другої нитки газогону «Північний потік» і сприяти збільшенню поставок до Європи зрідженого газу зі Сполучених Штатів замість російського палива.
Показово, що норми про нові санкції проти енергетичних компаній, задіяних у російських проектах, містяться в окремому розділі американського законопроекту під назвою «Українська енергетична безпека». Лобіювати ухвалення нового санкційного документа до Вашинґтона напередодні голосування прибула парламентська делегація на чолі з Андрієм Парубієм, головою Верховної Ради України.
«Для нас поява ще одного «Північного потоку» — це питання життя та смерті», — сказав «Німецькій хвилі» на умовах анонімності представник української делегації, яка перебувала у Вашинґтоні. Київ боїться, що після побудови другої нитки Nord Stream втратить позиції ключової транзитної країни та залишиться і без газу, і без козирів на міжнародній арені.

Європа: вплив РФ мінімальний
Проте українські проблеми, схоже, не надто хвилюють європейців. Дипломатів збив із пантелику незвичний формат заяви п. Ґабріеля та п. Керна. Було б логічно, якби зі спільною заявою виступили або два канцлери, або два міністри закордонних справ. Але і для Анґели Меркель, і для австрійського міністра Себастіана Курца ця заява, вочевидь, стала сюрпризом.
Однак інтрига швидко розвіялася: речники уряду ФРН й австрійського міністерства наголосили, що поділяють критику п. Ґабріеля та п. Керна на адресу Вашинґтона. І в Берліні, й у Відні наголошують насамперед на тому, що питання запровадження санкцій мають вирішуватися не в односторонньому порядку, а у тісній співпраці між Європейським Союзом (ЄС) і США.
Крістіан Еґенгофер, експерт із питань енергетичної безпеки брюссельського Центру досліджень європейської політики, в інтерв’ю «Німецькій хвилі» наголосив, що намагання США завадити проекту «Північний потік-2» є дуже дражливим для таких країн, як ФРН, Австрія, Франція та Нідерланди. Вони, на відміну від країн Центральної та Східної Європи, не вбачають у розбудові «Північного потоку» загрози збільшення енергетичної залежності від РФ. «Вплив Росії, за цією логікою, мінімізується тим, що у ЄС є достатньо пропозицій і від інших постачальників, які, можливо, пропонуватимуть газ за ще вигіднішими цінами», — каже п. Еґенгофер.
Як заявив речник федерального уряду, ФРН сподівається, що американський президент і Державний департамент завадять ухваленню нового санкційного законопроекту в теперішньому вигляді. І ці надії вже почали справджуватися. Представники республіканців у Конгресі США пригальмували процедуру розгляду документу. Замість того щоб вдатися до процедури прискореного голосування, законопроект скерували для розгляду в Комітет у закордонних справах.

Росія: мільярд євро в кишені
Тим часом з’ясувалося, що п’ять європейських партнерів «Газпрому» встигли профінансувати «Північний потік-2» до схвалення Сенатом США нових санкцій проти РФ. За словами Олександра Медведєва, заступника голови правління «Газпрому» йдеться про суму в понад 1 млрд EUR. «Кошти прийшли на рахунки компанії Nord Stream 2 AG і вже працюють на проекті», — наголосив він.
Фінансову участь у проекті беруть п’ять європейських компаній: французька Engie, австрійська OMV, британсько-нідерландська Royal Dutch Shell й німецькі Uniper і Wintershall. Раніше повідомлялося, що вони спільно виділять 4,75 млрд EUR на побудову другого «Північного потоку». Таким чином західні партнери «Газпрому» мають забезпечити 50 % фінансування проекту.

Невтішні підсумки
Нагадаємо, що проти Nord Stream-2 виступили відразу кілька країн ЄС плюс Україна. Двічі в Європейську комісію (ЄК) надсилали листи з вимогами заборонити проект як такий, що «несе загрозу енергобезпеці Європи і не відповідає європейській енергетичній політиці». Підписантами листів були Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Хорватія, Греція, Литва, Латвія й Естонія.
Сполучені Штати (за президентства Барака Обами) також заявляли, що «Північний потік-2» є політичним проектом. Улітку 2016-го група американських сенаторів спрямовувала в ЄК лист із критикою проекту. Там, зокрема, зазначалося, що його реалізація стане «кроком назад у плані диверсифікації європейських джерел енергії, постачальників і маршрутів». Більше того, сенатори визнали, що деякі кроки РФ спрямовані «на підрив миру та безпеки в Європі, в т. ч. за допомогою використання енергетики як важеля політичного впливу».
Тим не менше, суперечка через трубу триває. В будь-якому разі, найбільше з того всього тішиться Путін. Доки Європа й Америка чубляться між собою, Росія продовжує розчепірювати свої «газові клешні».

Ігор Берчак

До теми
15 червня ц. р. в грецькому місті Салоніки відбувся грецько-ізраїльсько-кіпрський саміт. За повідомленнями ізраїльських засобів масової інформації, одним із найголовніших питань стало розширення співпраці в розробці й експлуатації великих газових родовищ у східному Середземномор’ї, що пролягають від берегів Ізраїлю до Кіпру та перспективи транспортування газу в Європу. Біньямін Нетаньяху, ізраїльський прем’єр-міністр, зокрема, оголосив про прагнення його країни стати «найважливішим постачальником природного газу в Європу». Цьому мала б сприяти реалізація проекту газопроводу EstMed, який пройде дном Середземного моря від родовищ Ізраїлю до Кіпру і далі до Греції й Італії.
Необхідно зазначити, що як Кіпр, так і Ізраїль за останні роки серйозно просунулися в плані геологічних досліджень родовищ газу, що розташовані в межах економічних зон цих країн. Ще 2013 року Тель-Авів оголосив про те, що доведені резерви природного газу дозволяють виділити до 40 % його обсягу на експорт. Noble Enegy, компанія з Г’юстона (штат Техас), уже розробляє два основних ізраїльських газових родовища: «Левіафан» (доведені запаси — близько 600 млрд куб. м) і «Тамар» (280 млрд куб. м). Noble Enegy також була залучена урядом Кіпру для досліджень його шельфу, де було виявлено родовище газу з орієнтовними запасами в 130 млрд куб. м, що отримало назву «Афродіта».
Не сидить, склавши руки й Греція. Тамтешній прем’єр-міністр Ціпрас, котрий останнім часом обіцяє Путіну всіляке сприяння в просуванні його експортних газових проектів, зокрема «Турецького потоку», при цьому відверто намагається всидіти на двох стільцях. Паралельно уряд Алексіса Ціпраса заявив про бажання придбати акції в консорціумі, що займається прокладкою газогонів TANAP і TAP, якими в Південну Європу через Туреччину мали б надходити величезні обсяги газу з Азербайджану. Обидва проекти є прямими конкурентами «Турецького потоку».
«Як бачимо, греки не гають даремно часу та долучаються як до каспійського, так і до середземноморського газових проектів, які, безумовно, нервують Путіна і його підручних у «Газпромі» й в перспективі працюватимуть на зменшення залежності Європи від російського газу й укорочення «газового кийка» Путіна», — пише на інтернет-ресурсі kasparov.ru Кямран Агаєв, експерт із питань енергетики.

Довідка
Nord Stream — магістральний газогін із РФ до Німеччини дном Балтійського моря. Довжина — 1224 км, пропускна здатність — 55 млрд куб. м газу на рік. Будівництвом газогону займається спеціально створена швейцарська компанія Nord Stream AG, більше 50 % акцій якої належать російському «Газпрому», решта розподілена між компаніями з ФРН, Нідерландів і Франції. «Північний потік-2» — дві додаткові нитки «Північного потоку». За пропускною спроможністю обидва проекти аналогічні.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...