Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Apr. 26, 2018

На саміті НАТО вирішили і стримувати РФ, і вести діалог із нею

Автор:

|

Липень 14, 2016

|

Рубрика:

На саміті НАТО вирішили і стримувати РФ, і вести діалог із нею

Учасники саміту

Результати саміту країн — членів НАТО в столиці Республіки Польща (РП) розцінили неоднозначно.

«Ніхто всерйоз не думає»
Газета The Wall Street Journal підсумували події 8-9 липня у Варшаві так: «Цей саміт НАТО виявився кориснішим, ніж звичайні багатосторонні та багатослівні зустрічі. Головною його метою було зміцнити оборону Заходу в Східній Європі, особливо в РП і державах Балтії, і в цьому альянс досяг успіху. Блок схвалив розміщення чотирьох батальйонів у Балтії та РП. Російські сили здатні взяти гору над цими батальйонами, але натовські сили будуть у змозі запобігти окупації з боку зелених чоловічків, аналогічній тій, яку Кремль здійснив у Криму».
Щоправда, коли Девідові Кемерону, прем’єр-міністру Великої Британії, висловили сумнів щодо того, чи вистачить цих батальйонів, він нагадав: «На саміті в Вельсі (2014-го. — Ред.) ми домовилися про створення сил надшвидкого реагування, і це вже виконано. Вони можуть бути розгорнуті в будь-якій точці альянсу впродовж кількох днів. Це посилає сильний і чіткий сигнал Російській Федерації (РФ) про те, що НАТО готове швидко відповісти на загрози».
Плюс новому головнокомандувачу сил НАТО в Європі Кертісу Скапаротті було доручено розробити нові військові плани для сил стримування. Але водночас — ще й створити «захисні механізми для запобігання ненавмисній конфронтації з РФ».
І це — не єдиний «шпагат», який продемонстрували на саміті— там вирішили не тільки стримувати Путіна військовими заходами, а й відновити діалог із ним у рамках ради «Росія-НАТО», проведення якої запланували на 13 липня.
Але хоч у декларації саміту сказано — мовляв, «продовжуємо сподіватися на конструктивний діалог із РФ, якщо дії Росії зроблять це можливим», у польському тижневику Polityka дійшли невтішних висновків. По-перше, серед країн — членів Альянсу «ніхто всерйоз не думає про війну — в НАТО домінує переконання, що теперішня криза в стосунках з РФ тимчасова, і в інтересах обох сторін є її владнання».
По-друге, «в НАТО бракує сил, аби протистояти військам РФ. По-третє, «оскільки політика домінувала над військовими справами, ефективність сил стримування буде суто символічною». По-четверте, «ніхто не хоче збільшувати видатки на оборону».
Бо, як переповідає Polityka, «на їхню думку, уряду розраховують на політичну розрядку в стосунках із Москвою та не готові істотно збільшити військові видатки. 25 років «дивідендів миру» позбавили Європу достатнього військового потенціалу, щоб протистояти Росії, а його відновлення вимагає величезних коштів. Європейські армії не тільки позбулися більшості обладнання для наземних операцій, їм банально бракує людей».

«Поплескали по плечу»
The Wall Street Journal також визнала: «Одна зі сфер, де саміт не виправдав очікувань, — Україна. Обама та Меркель досі чіпляються за невдалий мирний процес замість того, щоб надати Києву оборонну зброю, необхідну для запобігання подальшим територіальним захопленням із боку РФ».
Та й у The New York Times зауважили: «Україну лише поплескали по плечу, не більше»; «Україні пообіцяли постійну підтримку, але перспектива членства у військовому альянсі здавалася далекою, як ніколи, адже Захід прагне зближення з РФ». В газеті це пояснили так: «Після більш ніж двох років західних санкцій проти РФ, дехто в НАТО й Європейському Союзі наполягає на м’якшій позиції щодо Москви. Нетерпіння зростає, адже вони бачать повільний прогрес у модернізації економіки та боротьбі з корупцією в Україні».
Німецький медіа-портал Deutsche Welle резюмував: «Хоч саме події в Україні змусили Альянс радикально змінити політику, у Варшаві про неї саму говорили мало. Вона, по суті, опинилася в тіні РФ. Обама на підсумковій прес-конференції багато говорив про нещодавню трагедію в Далласі, про ситуацію в Афганістані й Іраку, а про Україну ледь обмовився. Засідання комісії «НАТО-Україна» пройшло під завісу саміту. На тлі розмов про військову міць здавалося, що в Європі остаточно опускається нова залізна завіса. По один її бік — НАТО, який посилює захист своїх членів, а по інший — Україна, яка не встигла сховатися під натовську парасольку». Відтак французька Le Monde дійшла висновку: «Україна зависла у безпековій самотності між гірким минулим і непевним майбутнім, схоже, надовго».
Після таких оцінок неабиякі сумніви викликали запевнення Петра Порошенка на брифінгу за підсумками саміту — мовляв, «Усі поставлені завдання на саміті НАТО ми виконали». «Ми прийняли рішення більше поглибити особливе партнерство між НАТО й Україною. Ми погодилися запустити процес, який дозволить Україні отримати статус поглибленого партнера з поглибленими можливостями», — стверджував він.
Однак ця заява різко контрастувала зі сказаним Єнсом Столтенбергом, генеральним секретарем НАТО: «Президент Порошенко дуже чітко заявив на нашій зустрічі, що питання членства не стоїть на порядку денному. Зараз головне — як Україна може відповідати стандартам НАТО, як може проводити реформи й як ми можемо збільшувати оперативну взаємодію між силами України та збройними силами країн НАТО. Альянс буде продовжувати надавати потужну політичну та практичну підтримку Україні в її розвитку».

«Будемо вірити і діяти»
Чергове відтермінування прийому України в НАТО спробував «підсолодити» Вітольд Ващиковський, міністр закордонних справ РП. Мовляв, «питання про членство України зараз обговорюється на рівні внутрішньої дискусії»; «зростає впевненість, що Україна повинна стати членом НАТО в майбутньому»; «політичний клімат, що формується в Україні, сприяє тому, щоб Україна у майбутньому могла стати членом НАТО». Але завершив він свою заяву невтішно — «Хоч ми розуміємо, що Україна буде хорошим кандидатом у члени тоді, коли завершиться відкритий конфлікт між РФ та Україною». Бо Кремль, власне, для того й розпочав війну на Донбасі, аби унеможливити євроантлантичну інтеграцію України, а тому наміру залишити її в спокою не демонструє.
Стосовно ж «комплексного пакету допомоги Україні від НАТО», який вирішили надати на своєму саміту у Варшаві країни-члени Альянсу, то наразі про нього лише в загальних рисах обмовився Павло Клімкін, міністр закордонних справ України. «Це — 13 магістральних і 40 піднапрямків практичної допомоги. НАТО та його члени даватимуть стільки, скільки Україна зможе ефективно взяти», — написав він у Twitter. Конкретика ж пролунала 11 липня з уст Джошуа Бейкера, речника Державного департаменту США, котрий запевнив: «Вашинґтон надасть Україні ще 335 млн USD 2016 року на підтримку української оборони».
Однак Вадим Карасьов, директор українського Інституту глобальних стратегій, дійшов такого висновку: «На саміті НАТО у Варшаві не було перелому в справі України. Прозвучала обіцянка допомоги в сфері оборони, проте Україна очікувала передусім перспективи вступу до Північноатлантичного альянсу, та цього не відбулося». Утім, на думку політолога, якби Україні вказали перспективу вступу в ряди НАТО, виникла б проблема РФ. Тому п. Карасьов прогнозує, що Україна може очікувати зближення з Альянсом тоді, коли Захід визнає Росію ворогом. Серед здобутків варшавського саміту експерт назвав обітницю допомоги українському оборонному секторові. Проте Україна не отримала обіцянки постачання летальної зброї, про що клопоталася.
Утім, не всі в Україні сприйняли почуте на саміті у Варшаві розчаровано. Приміром, Надія Савченко написала у Facebook: «Зі слів перших світових політиків склалося враження, що російсько-українська війна закінчиться вже цього року. Будемо вірити і діяти».

Ігор Голод

До слова
Олег Сушинський, прес-офіцер штабу антитерористичної операції, повідомив 11 липня про різке зростання активності контрольованих російською владою банд. Якщо впродовж суботньої доби вони 51 раз відкривали вогонь, то в ніч на понеділок зафіксували аж 94 таких випадки. Найгарячіше було на Донецькому напрямку — 48 обстрілів. У т. ч. з 120-міліметрових мінометів, 122-міліметрових самохідних артилерійських установок і навіть із гармат калібру 152 мм. Речник пов’язав посилення обстрілів із сприятливими для України підсумками саміту НАТО у Варшаві.

Гоп-ля
Антоній Мацеревич, міністр оборони РП, заявив, що в ході саміту НАТО були зафіксовані чотири інциденти, пов’язані з порушенням повітряного простору. Він повідомив, що всі інциденти були пов’язані зі застосуванням безпілотних літальних апаратів. Зараз у цій справі ведеться розслідування. Міністр додав, що зараз безпілотники опинилися в руках спецслужб, але не відомо, хто ними керував. Він поінформував, що дрони перехопили військова контррозвідка й Агенція внутрішньої безпеки.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...