Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 29, 2020

Москва полює на українців через Інтерпол

Автор:

|

Березень 04, 2020

|

Рубрика:

Москва полює на українців через Інтерпол
Сергій Мельничук

Увечері 1 березня під час перетину кордону Болгарії та Греції затримали Сергія Мельничука, народного депутата України VIII скликання та колишнього командира добровольчого батальйону «Айдар». Грецькі правоохоронці пояснили, що діяли на підставі розшукової картки Інтерполу, до якого з відповідним проханням про розшук українця звернувся Слідчий комітет (СК) Російської Федерації (РФ). До Греції 48-річний Мельничук приїхав із вагітною дружиною та дев’ятимісячним сином. До затриманого одразу ж прибули працівники посольства України в Греції.

Під прикриттям смертей журналістів
Із кінця 2013 року колишній майор-артилерист (пішов у відставку з лав Збройних сил України 2004-го за станом здоров’я) був сотником Самооборони Майдану. У квітні 2014-го його рекрутували на військову службу під час першої хвилі мобілізації, а в травні того ж року створив батальйон територіальної оборони Луганської області «Айдар», пізніше переформатованого у 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар» Сухопутних військ ЗСУ. В жовтні 2014-го став народним депутатом Верховної Ради України (ВРУ) від Радикальної партії Олега Ляшка.
Щоправда, потім почалися скандали. Правоохоронці звинуватили Мельничука і ще кількох «айдарівців» в участі в розбійних нападах і викраденні людей. У червні 2015 року ВРУ дала згоду на притягнення п. Мельничука до карної відповідальності, але він одразу ж вийшов під заставу в 365 тис. грн. З того часу про його карну справу нічого не чути.
Однак у Греції п. Мельничука затримали зовсім за іншими звинуваченнями. За його власними словами, СК РФ звинувачує його в мінометному обстрілі території Ростовської області РФ, унаслідок чого нібито загинули аж 20 (!) мирних мешканців. Своєю чергою, пресслужба СК РФ повідомила, що командир «Айдару» віддав наказ «на обстріл мирної території в Луганській області, під час якого вбили журналістів телевізійного каналу ВГТРК Ігоря Корнелюка й Антона Волошина».
При цьому в СК РФ чомусь «забули», що навесні 2014-го саме з Ростовської області на Донбас прорвалися колони бронетехніки регулярної армії РФ, які під виглядом «донбаських шахтарів і трактористів» пішли у наступ на українців. У одній із колон якраз і рухалося авто з журналістами, котрі знімали пропаґандистський репортаж про «переможний наступ ополченців».
Посилання на загибель журналістів, вочевидь, невипадкове, адже на Заході дуже уважно ставляться до таких випадків. Влітку 2019-го старшого сержанта Національної гвардії України (НГУ) Віталія Марківа засудили в Італії до 24 років ув’язнення саме через нібито причетність до загибелі фотокореспондента Андреа Рокеллі внаслідок мінометного обстрілу біля міста Слов’янськ у травні 2014 року. Не допомогли навіть свідчення Арсена Авакова, міністра внутрішніх справ України, котрому підпорядковується НГУ, що на той момент на озброєнні підрозділів НГУ мінометів узагалі не було.

Справи «Тополі» й Яценюка
Зазначимо, що затримання українця через поданий РФ запит до Інтерполу відбулося вже не перше. Торік у листопаді з аналогічної причини на кордоні з Республікою Польща (РП) затримали Ігоря Мазура (позивний «Тополя»), активіста УНА-УНСО й ексзаступника начальника штабу 131-го розвідувального батальйону ЗСУ. Причому п. Мазур на той момент був співробітником Секретаріату уповноваженого ВРУ з прав людини й їхав на міжнародну конференцію у Варшаві. Тоді, на щастя, польські правоохоронні органи на російську провокацію не зреагували і «Тополя» швидко повернувся додому.
Цікаве інше. В РФ його звинуватили в тому, що він начебто у 1994-2000 рр. «брав участь у складі збройного формування у бойових зіткненнях із федеральними силами РФ на території Чечні». Як не дивно, в цій же справі проходить і Арсеній Яценюк, колишній прем’єр України. Міський суд міста Єсентуки Ставропольського краю РФ навіть видав заочний ордер на його арешт. Суть звинувачення звучить так: «Брав участь в атаках на російських військовослужбовців у Грозному в період із 31 грудня 1994-го по 2 січня 1995 року». Якщо йняти віру російським слідчим, лише за три дні на той час 20-літній студент юридичного факультету Чернівецького університету «вогнем із автомата Калашникова вбив 30 і поранив 13 російських військовослужбовців» (!). Це було б смішно, якби не вийшло на сумне. 23 грудня 2017-го в аеропорту Женеви (Швейцарія) колишнього прем’єрміністра України затримали за запитом РФ. Щоправда, після кількагодинного допиту відпустили, але ситуація, погодьтеся, вкрай неприємна.

Шахрайство Кремля
На жаль, мусимо констатувати, що Кремль доволі вдало користується недосконалістю західної юридичної системи, яка зовсім не враховує факт неоголошеної гібридної аґресії РФ проти України, формально підходячи до розгляду такого штибу справ. Причому РФ вдається до відвертого шахрайства, адже всі затримані раніше не раз бували за кордоном.
«На затриманого в РП українського ветерана війни з РФ унсовця Ігоря Мазура «Тополю» виставили не «червону картку» Інтерполу, яка одразу впадає в око нашим поліціянтам і прикордонникам під час перетину кордону, а спеціальне циркулярне повідомлення, щось на кшталт оперативного орієнтування про затримання, розповсюдження якого було обмежено певними країнами», — повідомив у листопаді минулого року Артем Шевченко, директор департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України.
Схожа ситуація і зі затриманням у Греції Сергія Мельничука. «Цю людину затримали через те, що повідомлення РФ внесли в бази даних Інтерполу на двосторонньому рівні між Грецією та РФ, а не через загальну центральну систему Інтерполу. Саме тому ми не могли попередити українського громадянина про те, що його прізвище є в цьому переліку», — повідомив Вадим Пристайко, міністр закордонних справ України, і додав, що це не перший подібний випадок, оскільки РФ спеціально робить так, аби не дати українській владі можливості поінформувати своїх громадян.

Під прицілом — сотні українців
Слідчі СК РФ сотнями штампують карні справи проти українців за статтями «жорстоке поводження з мирним населенням» або «порушення правил ведення війни». «Під слідством» у РФ перебуває, зокрема, низка українських державних діячів з префіксом «екс»: голова ВРУ Андрій Парубій, міністр оборони Степан Полторак, голова Служби безпеки України Василь Грицак та інші. Тобто, їх усі теоретично можуть затримати в будь-якій країні, що є членом Інтерполу (а таких загалом — 194).
Колишні високопосадовці, принаймні, можуть розраховувати на міжнародний розголос і політичне втручання, а що робити сотням пересічних офіцерів, командирів батальйонів і бригад, котрі виконували накази командування, але їх у РФ вважають «злочинцями»? Їм буде набагато складніше розраховувати на оперативний дипломатичний супровід їхніх справ у разі затримання.
Ще після інциденту з п. Мазуром Василь Павлюк, генеральний консул України в Любліні, висловив думку, що Україні варто розглянути можливість створення спеціального органу, який би опікувався ситуаціями, подібними до тієї, що сталася з «Тополею». «Впродовж останніх кількох років маємо багато випадків, коли відбувається екстрадиція наших громадян до РФ. І дуже часто ті звинувачення є надуманими, сфабрикованими. РФ у такий спосіб намагається воювати з патріотами України. А зважаючи на те, що таких людей у нас багато, варто бути готовими», — заявив п. Павлюк.
Своєю чергою міністр Аваков нагадав, що, відповідно до ст. 3 статуту Інтерполу, забороняється політично вмотивоване переслідування осіб. Він заявив, що звернувся до генерального секретаря Інтерполу щодо необхідності вироблення «дієвого механізму блокування зловживання РФ своїми правами як держави-члена організації».
А 3 березня суд Греції не став заарештовувати Сергія Мельничука, звільнив його з-під варти і дозволив вільно покинути територію Європейського Союзу.

Ігор Берчак

До теми
Днями СК РФ відкрив карну справу за статтею «незаконне притягнення завідомо невинних до карної відповідальності» стосовно співробітників українських правоохоронних органів у відповідь на карну справу через незаконне затримання російською владою в січні 2015 року Ахтема Чийгоза, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, у жовтні 2017-го на прохання Туреччини звільненого і переданого Україні.
Як повідомила пресслужба СК РФ, «у лютому 2020 року співробітники української Національної поліції і прокуратури Автономної Республіки Крим, які перебувають у місті Херсон, ініціювали незаконне карне переслідування трьох завідомо невинних громадян РФ, що здійснювали попереднє слідство стосовно Ахтема Чийгоза».

Підпис до фото:
Сергій Мельничук

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply