Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 24, 2018

Молдова крокує до злуки з Румунією?

Автор:

|

Грудень 21, 2017

|

Рубрика:

Молдова крокує до злуки з Румунією?

Поросійський президент Молдови Ігор Додон неспроможний втримати свою країна в орбіті Москви

Ідею об’єднання зі своєю західною сусідкою наразі підтримують 24 % громадян Молдови.

Попри проливний дощ
Очолюваний прем’єром Павлом Філіпом уряд Молдови підтримав законопроект про зміну в статті 13-й Конституції цієї країни назви офіційної мови на румунську щойно 14 грудня. А міг і раніше.
І не лише тому, що молдавська та румунська мови майже не відрізняються між собою і є, на думку деяких лінгвістів, різними назвами однієї мови, а й тому, що отримав позитивний висновок Конституційного суду (КС) щодо зміни назви мови ще 31 жовтня. Тудор Панциру, його голова, запевнив тоді: «Ініціатива зміни Конституції представлена у відповідність зі законодавством. Законопроект про зміну статті 13 Конституції («Державна мова, функціонування інших мов») не порушує межі для перегляду Конституції та може бути переданий на розгляд парламенту».
Відтак Тудор Деліу, голова парламентської фракції Ліберально-демократичної партії й один із ініціаторів звернення в КС, констатував 31 жовтня: «Сьогодні був зроблений перший крок — встановлення історичної справедливості. Громадяни Республіки Молдова розмовляють румунською мовою, про це всі знають. І це повинно бути записано в Конституції».
Та все ж першим кроком ініціаторів звернення в КС насправді відбувся, радше, 27 березня 2016 року — у молдавській столиці Кишиневі пройшов тоді багатотисячний «марш возз’єднання» з Румунією. Його організували одразу кілька громадських організацій «уніоністів» Молдови.
А 2 грудня 2017 року вони знову провели такий марш навіть попри проливний дощ у Кишиневі. Вочевидь, його й очікували в уряді Молдови. Тому 14 грудня ніхто з членів уряду не висловився проти зміни назви офіційної мови на румунську. Щоправда, за відповідний законопроект ще мають проголосувати не менше 67депутатів парламенту зі 101.
А наразі основоположні документи Молдови суперечать один одному з приводу мови. Якщо в Декларації про незалежність зазначено, що державною мовою є румунська, то в Конституції нею назвали молдовську.
І хоч 2013-го КС Молдови вирішив, що в разі суперечностей між текстом Декларації про незалежність і текстом Конституції превалює початковий текст першої з них, на що й посилався 14 грудня уряд цієї країни, однак крапку в цьому питанні заважає поставити проросійський Ігор Додон, президент цієї країни. За його словами, «подібні ініціативи розділяють молдовське суспільство» і «мають на меті ліквідацію молдавської ідентичності».
Він також запевняє, що «законопроект не набере необхідних голосів у парламенті» та погрожує «провести в разі необхідності президентський референдум». Але не організував його досі, можливо, тому остерігається зовсім інших результатів, ніж бажані йому.
Отже, голосування у парламенті буде, по суті, тестом на готовність парламенту й уряду щодо злуки Молдови та Румунії. За зміни до конституції можуть проголосувати не раніше, ніж за шість місяців після внесення пропозиції в парламент. Зараз законопроект обговорюють у парламентських комісіях. Дві з них підтримали проект, а ще дві — ні.

На черзі — Україна?
Декотрі експерти вважають, що «після румунізації Молдови може настати й черга України» — рік тому громадський активіст Микола Петіченко повідомив, що кожен п’ятий житель Чернівців має румунський паспорт. За його словами, «більшість людей зробили це, не замислюючись, аби вижити, а більшість розуміє, що давши присягу, вони будуть виконувати будь-яке побажання румунської влади, бо присяга на вірність Румунії — обов’язкова умова для отримання громадянства».
Але, принаймні, наразі в Румунії, якій членство в Європейському Союзу (ЄС) і НАТО забороняє територіальній претензії, не лише не зазіхає на землі України, а й пропонує їй повернути собі те, що румунам прихопити важко — окуповане російськими військами Придністров’я. Приміром, Траян Бесеску, колишній президент Румунії та почесний голова правої «Партії національної єдності», заявив: «Щодо Придністровського реґіону, то Румунія має пам’ятати, що до 1940 року її кордон проходив по Дністру. Якщо Бухарест і Кишинів домовляться про об’єднання, то питання з Придністров’ям буде предметом перемовин із РФ і Україною».
Однак Українська служба Deutsche Welle повідомляла 27 жовтня: «Згідно з даними опитування, проведеного американською компанією Lake Research Partners у квітні-травні ц. р., у Молдові ідею об’єднання підтримують 24 % жителів. Це на 10-15 відсоткових пунктів більше, ніж у 2006-2009 рр. Офіційних даних про кількість власників румунських паспортів у Молдові немає, але експерти кажуть, що румунськими громадянами вже стала третина молдованів».
Екс-депутат парламенту Молдови, а зараз політичний аналітик Зураб Тодуа пояснив Українській службі Deutsche Welle: «Ідея об’єднання — не химерна, — пояснює експерт. — У Молдові правлячий клас не зацікавлений у майбутньому держави. Люди, які повірили політикам, котрі тільки декларують європейські цінності, але не просувають їх, розчаровані. За таких умов об’єднання цілком можливе, якщо з’являться сили, спроможні швидко збільшити число його прихильників».
Але водночас експерт вважає: «Бухарест, по-перше, не має ні коштів, ні ресурсів для реалізації об’єднання. По-друге, малоймовірно, що Румунія зможе вирішити проблеми, які неминуче постануть зі злиттям держав. Це, зокрема, взаємини між націями, що проживають на території Молдови, питання з гагаузами, котрі проголосували на референдумі в лютому 2014 роки за відділення від Молдови, якщо Кишинів об’єднається з Бухарестом тощо».
А от політолог Володимир Букарський дійшов висновку: «Реальна небезпека входження Молдови до складу Румунії залишається. У молдавської еліти складається переконання, що проект євроінтеграції, «минаючи Румунію», провалюється, й єдина можливість для Молдови увійти в ЄС — лише через входження в Румунію. Підтримка об’єднання з Румунією за останні роки зросла приблизно з 10 % до 24 %. Тому, незважаючи на те, що відсоток підтримки об’єднання в молдовському суспільстві дуже низький, цю загрозу можна скидати з рахунків».

Ще один фронт аґресії
Тим часом експерт Сергій Жук вважає, що Україні загрожує з боку Молдови ще один фронт аґресії, але не через примарну наразі її злуку Румунію, а через силу російської пропаганди. Відтак він наголосив: «Російська пропаганда в Молдові є досить аґресивною та результативною та спрямованою на подальше розширення електорального поля, яке б підтримувало вигідних для Росії політиків чи партій при владі. Москві така політика вигідна аби повністю змінити курс країни з європейського на євразійський чи, у разі неуспіху, підтримати розкол і хаотизацію молдовського суспільства. Мета — недопущення повноцінної інтеграції країни у європейські економічні, політичні та безпекові структури».
Своєю чергою, В’ячеслав Іоніта, старший економіст молдовського Інституту Viitorul, зазначив: «Близько 70 % громадян, фактично, живуть у російському інформаційному просторі. Молдова все ж розуміє деструктивний вплив РФ на країну та намагається обмежити російські можливості в медіапросторі країни. 7 грудня парламент країни більшістю голосів — 61 зі 101 — ухвалив закон про заборону ретрансляції на території країни пропагандистських програм російських телевізійних каналів. Таким чином вона стала однією з тих, хто на законодавчому рівні реалізують заходи з протистояння російській пропаганді. Як зазначається в статті, на такі рішучі заходи у боротьбі з російською пропагандою наважуються дедалі більше країн. Адже вона розповзається по всьому світу — поширюється, щонайменше, 30 мовами у 160 країнах».
«Така боротьба з Кремлем, хоч і наштовхується на спротив у владних і проросійськи налаштованих структурах, однак її необхідність усе актуальніша, особливо на тлі дедалі активніших спроб Москви втручатися у внутрішні процеси багатьох країн», — наголосив експерт.

Ігор Голод

До слова
Як повідомлялося раніше, в аеропорту Кишинева на паспортному контролі затримали представників двох російських засобів масової інформації — продюсера однієї з програм на телеканалі «Россия-1» і оглядача телеканалу «Звезда». За інформацією російських ЗМІ, вони вирушили туди не за редакційним завданням.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...