Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Jul. 23, 2017

Майдан по-польськи

Автор:

|

Грудень 22, 2016

|

Рубрика:

Майдан по-польськи
Протести у Варшаві

Протести у Варшаві

Ніхто не сумнівається, що акція польської опозиції закінчиться ввечері 24 грудня, коли люди з першою зіркою розпочнуть різдвяну вечерю.

Чи є аналогії з Україною?
Про останні події у Республіці Польща (РП) найдоречніше питати у тих, хто перебував в їх епіцентрі. Приміром, оглядач Олена Бабакова, Української служби «Польського радіо», зауважила: «За минулі кілька днів РП стала джерелом новин, в яких постійно чути слова «Майдан» чи «революція». Заблокована сесійна зала Сейму, нічні «голосування руками», сотні поліціянтів на вулицях, масові демонстрації, прапор Європейського Союзу (ЄС) як символ протесту — все це посилює враження, що польська політика посилено «українізується».
Але чи справді є аналогії з Україною? І чи можна говорити про початок «польського Майдану»? Журналіст відповіла красномовним нагадуванням, що «політична криза в РП, за великим рахунком, триває вже рік — з грудня 2015-го. Тоді партія «Право і справедливість» (ПіС), яка перемогла на парламентських виборах, призначила до Конституційного трибуналу п’ятьох нових суддів у спосіб, який що був щонайменше сумнівним. А потім проголосувала за закон, який змінив порядок прийняття рішень Конституційним трибуналом, який після того, як під контролем однієї партії потрапили парламент, уряд і президент, залишався останнім органом, що мав контролювати контроверсійні реформи влади,
Тому наступ на нього з боку ПіС викликав як бурхливу реакцію опозиційних партій «Громадянська платформа» та «Новочесна» («Сучасна»), так і ширших суспільних кіл, які об’єдналися у «Комітет захисту демократії» (КОД). Його антиурядові демонстрації, в яких брали участь понад 50 тис. учасників, активно відбувалися навесні й улітку, однак останнім великим вибухом масових виступів стали «чорні протести» польських жінок, котрі переконали у вересні та жовтні ц. р. владу не змінювати законодавство щодо абортів.
«Після того здавалося, що опозиція видохлася. Марш 13 грудня пройшов без великого розголосу. Іншими словами — ніщо не мало відволікати поляків від вибору страв до різдвяного столу», — зауважила п. Бабакова.

«Вибух стався несподівано»
Однак оглядач Української служби «Польського радіо» констатувала: «Вибух стався несподівано: у середу 14 грудня канцелярія Сейму показала проект інструкції, згідно з якою від 1 січня у польському парламенті будуть запроваджені нові правила для журналістів».
«Вони більше не зможуть заходити на галерею над залою засідань, не братимуть інтерв’ю у депутатів у кулуарах. Для кореспондентів виділять спеціальну залу у сусідньому будинку, куди приводитимуть парламентаріїв на розмову. До того ж, кожна редакція зможе делегувати до Сейму лише двох постійних представників, котрі мають доведений адекватний досвід політичних кореспондентів. Сидітимуть вони у згаданому окремій залі, бо більше нікуди сходити не зможуть, записувати засідання комісій — також не зможуть», — поінформувала журналістка.
Аби привернути увагу колег-парламентаріїв до проблем журналістів, 16 грудня на трибуну Сейму під час засідання піднявся з плакатом «Вільні ЗМІ» Міхал Щерба, депутат від «Громадянської платформи». У відповідь спікер Кухцінський потім виключив зі складу учасників сесії та заблокував п. Щербі картку для голосування.
Однак депутати опозиційних партій заблокували у відповідь трибуну, також тримаючи плакати «Вільні ЗМІ». Тож п. Кухцінський після кількох невдалих спроб опанувати ситуацію закликав депутатів правлячої партії (за деякими повідомленнями — за прямою вказівкою Ярослава Качинського, лідера ПіС) залишити сесійну залу та перейти до іншого приміщення, аби там без зайвих перешкод розглянути проект бюджету на наступний рік.
Однак голосували там так, як свого часу соратники Януковича, — руками, а підрахунок голосів був радше формальним. А оскільки до опозицією раніше було подано до проекту бюджету кількох сотень поправок, більшість вирішила, скориставшись блокуванням, спростити собі його прийняття.
Інформація, що проект бюджету буде прийматися у такий сумнівний спосіб, миттєво розповсюдилася у соціальних мережах. Відтак, під Сейм рушили кілька тисяч обурених поведінкою ПіС громадських активісти, котрі протестували під будинком польського парламенту всю ніч з п’ятниці на суботу.
Зокрема — прибічники «Громадянської платформи» та «Новочесної» (хоча партійних прапорів було небагато), КОДу, лівої позапарламентської партії «Разом». Були там також активісти, котрі не ідентифікують себе з жодною політичною силою.

Революція закінчилася?
Олена Бабакова розповіла про побачене там: «Площу перед Сеймом заповнили польські й євросоюзівські прапори, поставили сцену з музикою, хтось організував роздачу канапок. Показово, що чи не кожен другий спікер згадував про досвід українського Майдану, який зміг прогнати з країни владу-правопорушників. В якийсь момент натовп навіть заспівав «Разом нас багато, нас не подолати».
А тим часом депутати ПіС ухвалили проект бюджету, звісно, без поправок опозиції. Голосували звичайним підняттям рук, а список присутніх у залі укладався вже після голосування. Але оскільки туди не впустили депутатів «Громадянської платформи» й «Новочесної», то досі невідомо, чи був кворум, і чи зібрання взагалі могло приймати законотворчі рішення. Натомість депутати від опозиції тим часом продовжували блокувати сесійну залу, залишаючись там цілодобово.
А коли після опівночі представники партії влади хотіли залишити Сейм — шлях їхнім машинам перегородили учасники демонстрації. Люди навіть лягали на дорогу, аби змусити політиків ПіС повернутися до сесійної зали та переглянути результати голосування.
Тому «коридор владі» зробила поліція й це ще більше обурило противників влади. «Польські ЗМІ облетіло фото Ярослава Качинського у машині під час виїзду з Сейму. На світлині, якість якої не найкраща, складно розгледіти міміку «тіньового керівника» РП, та журналісти стверджують, що п. Качинський усміхався, проїжджаючи повз «Майдан». Це фото облетіло ЗМІ як символ цинізму ПіС», — розповіла п. Бабакова.
Відтак, ліві та ліберальні публіцисти оголосили «кінець демократії у Польщі», а депутати опозиції й надалі блокували парламентську трибуну. Однак під Сеймом залишилося близько 300 осіб. Олена Бабакова резюмувала: «На той день «революція» закінчилася».
Щоправда, в суботу КОД та опозиційні політичні сили провели марш протесту проти дій ПіС від президентського палацу під Сейм. Там відбувся кількатисячний мітинг, але на ніч знову залишилися лише понад сотня активістів.
Другий марш відбувся у неділю, з-під садиби Конституційного трибуналу знову до парламенту, — всередині його досі блокують. Причому вимоги протестувальників змінилися: від скасування обмежень для журналістів і переголосування бюджету — до відставки спікера та позачергових парламентських виборів.

«Жодної війни немає»
«Загалом на вулицях польських міст наразі жодної війни немає. Хоч п’ятничні події у Сеймі важко назвати еталоном демократії, описування їх через метафори громадянської війни та диктатури — перегинання палиці. Через це чимало поляків не поспішає обурюватися кроками ПіС. І влада, й опозиція не викликають довіри у вже змученої політичними драмами аудиторії, — зауважила п. Бабакова. — Та при деякій естетичній схожості — прапори ЄС, вогонь, зима, польова кухня, шереги поліції — причини та формат тодішнього українського та теперішнього польського протестів — різні».
Оглядач Української служби «Польського радіо» пояснила: «По-перше, п. Качинський все-таки не Янукович. Лідер ПіС — не корупціонер, не заточує економіку всієї країни під обслуговування себе та найближчих. Не дає безглуздих наказів розганяти мирні демонстрації».
«По-друге, Майдан три роки тому виник не стільки на хвилі нереалізованих очікувань про мить близькості з Європою, скільки став результатом соціально-економічної депресії у суспільстві, широкого невдоволення представників різних соціальних груп, — резюмувала журналіст. — У Польщі нічого подібного наразі не простежується: рейтинґ ПіС досі тримається на позначці, близькій до 40 % завдяки щедрим програмам допомоги родинам із дітьми, зниженню пенсійного віку й обіцянкам ще й квартири роздати нужденним».
«По-третє, незважаючи на всі застереження щодо законодавчих ініціатив ПіС, його політики доволі вульгарно, але переважно діють у рамках закону. Постійне вживання опозицією окреслення «диктатура» для уряду ПіС майже з перших днів його повстання нівелює значення терміну. В результаті, коли влада справді допускає правопорушення — як у випадку з голосуванням за проект бюджету без підтвердженого кворуму, — люди не поспішають на вулиці, бо втомлені постійними вигуками «Дивіться, вовк!», — підсумувала Олена Бабакова.
Журналіст також вважає, що головна проблема протестів у РП — вузька соціальна база, а питання наявності кворуму або прав журналістів, як і питання легальності переобрання членів Конституційного трибуналу, — слабкий стимул виходити на вулицю.
Відтак, вимоги нових парламентських виборів, які все частіше лунають з боку опозиції, здаються нереальними, а найголовніше — наївними. Бо якщо вони відбудуться зараз, то ПіС напевно їх виграє. «Ніхто особливо не сумнівається: якщо опозиційні депутати й далі блокуватимуть трибуну, то ця акція закінчиться ввечері 24 грудня, коли поляки з першою зіркою розпочнуть різдвяну вечерю», — резюмувала п. Бабакова.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...