Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, May. 23, 2019

Лаура Кодруца Кьовеші як символ боротьби з корупцією

Автор:

|

Березень 13, 2019

|

Рубрика:

Лаура Кодруца Кьовеші як символ боротьби з корупцією

Неймовірна ситуація зі скандальним рішенням Конституційного суду України про, фактично, узаконення незаконного збагачення чимось нагадує події нещодавнього минулого у Румунії. Ця країна є членом Європейського Союзу (ЄС), але рівень корупції там «зашкалює». І, відповідно, боротьбу з цим лихом ведуть, а точніше вели, на повних обертах. У Румунії антикорупційні сили цілком справедливо асоціюються з однією особою. Ця особа — Лаура Кодруца Кьовеші, колишня головний прокурор Національного управління по боротьбі з корупцією. Саме вона припинила системне розкрадання коштів, які ЄС вкладав у розбудову країни.

Гроза корупціонерів
Масштаб діяльності Національного управління по боротьбі з корупцією (НУБК) вражає. Лише за 2016 рік були доведені до суду 1 270 справ за звинуваченнями в корупції, висунутих проти вищого ешелону влади, в т. ч. проти двох міністрів, шістьох сенаторів, 11 депутатів, 47 мерів, 16 керівних працівників прокуратури і судових інстанцій, 21 керівника державних підприємств. У скарбницю повернули 667 млн EUR, конфіскували два об’єкти власності у Франції (3,5 млн EUR) і два маєтки в Іспанії (500 тис. EUR).
На ниві відновлення законності все йшло добре, аж доти, поки в грудні 2016-го партія соціал-демократів не перемогла на виборах, отримавши більшість місць у сенаті і нижній палаті парламенту. На момент приходу до влади за Лівіу Драгня, головою партії, завдяки зусиллям відомства п. Кьовеші, вже числилося дві карні справи. За першим обвинуваченням (махінації на виборчих дільницях під час проведення референдуму) він отримав два роки в’язниці умовно плюс чотири роки випробувального терміну. За другим (зловживання владою) ще вели слідчі дії (вирок по ньому — 3,5 роки тюрми виніс Вищий касаційний суд 21 червня 2018-го).

Казнокради не здаються
Того ж 2016-го Європейське бюро з боротьби зі шахрайством виявило факти незаконного привласнення приватними особами коштів, виділених Європейським фондом реґіонального розвитку на будівництво доріг у Румунії. Результати перевірки передали НУБК, що дозволило шеф-прокурору Кьовеші завести третю карну справу на п. Драгню з набагато серйознішим звинуваченням — створення організованої злочинної групи і розкрадання з європейських фондів. Ситуація для високопосадовця склалася критична, тому свіжо сформований уряд зосередився на вирішенні першочергового завдання — переписуванні Карного кодексу з метою відведення загрози від партійного лідера і його спільників.
Проте не так сталося, як гадалося. У ніч на 1 лютого 2017 року румунський уряд прийняв екстрену постанову, яка вносила правки до Карного кодексу, переформулювавши поняття «конфлікт інтересів» і «перевищення повноважень», а також декриміналізувавши ряд статей за рахунок підвищення розміру шкоди, що призводить до карної відповідальності, за «перевищення повноважень». Але законодавчі ініціативи виконавчої влади отримали нищівну відсіч суспільства: масові маніфестації пройшли не лише в Румунії, але й у великих містах Європи. Президент Клаус Йоханніс заявив про неконституційність дій уряду і закликав його до відставки. Засудили поправки Європейська комісія, посольства Бельгії, Канади, Франції, Німеччини, Нідерландів і США. Міністр юстиції подав у відставку. Поправки анулювали.

Усі методи добрі
Невдача змусила Лівіу Драгня тимчасово перевести протистояння з НУБК в індивідуальне русло. Творчі ресурси партії кинули на дискредитацію особи Лаури Кьовеші. Впродовж 2017 року у підконтрольних соціал-демократам медіа мусувалася тема плагіату, виявленого в докторській дисертації шеф-прокурора. Цитували статті, з яких п. Кьовеші нібито крала ідеї цілими абзацами. Проте чиновники діяли занадто грубо, тому фальсифікацію виявили хутко, її організовували за простою схемою: спершу підставні «журналісти» і «науковці» публікували статті, переповнені цитатами з дисертації Кьовеші, а потім фіктивні статті подавали громадськості як доказ плагіату.
Взимку 2018 року п. Драгня підвів під протистояння ідеологічну базу: виявляється, НУБК зовсім не незалежна структура, а філія «паралельної держави», яку фінансують ззовні вороги Румунії, Сорос і транснаціональні корпорації. Що стосується особисто п. Кьовеші, то вона відроджує найгірші традиції сталінського терору та прокурорського свавілля, переслідує чиновників, дезорганізує роботу уряду, підриваючи тим самим національну безпеку батьківщини.
22 лютого 2018 року міністр юстиції Тудорел Тоадер звільняє Лауру Кьовеші і просить президента затвердити відставку. Вища рада правосуддя Румунії одностайно відмовляється підтримати п. Тоадера, а президент Йоханнес заявляє, що не бачить підстав для звільнення шеф-прокурора.
З цього моменту протистояння між гілками румунської влади входить у завершальну фазу, буква закону перемагає у поєднанні з масою «тітушок»:
* 30 травня Конституційний суд Румунії вказує президенту на існуючий конфлікт у розподілі владних повноважень і підтверджує компетенцію міністра юстиції призначати і знімати з посади шеф-прокурора НУБК;
* 9 червня Лівіу Драгня звозить до столиці 200 тис. своїх прихильників і ставить ультиматум: «Якщо знадобиться, ми привеземо ще більше народу і тоді вже точно більше не розійдемося»;
* 21 червня Вищий касаційний суд Румунії, ігноруючи тиск із боку партії соціал-демократів, засуджує лідера правлячої партії Драгня до трьох з половиною років в’язниці за зловживання владою;
* 25 червня п. Драгня заявляє, що якщо президент негайно не підпише звільнення п. Кьовеші, парламент запустить процедуру імпічменту;
* 4 липня правляча коаліція, скориставшись переважною більшістю в парламенті, приймає безпрецедентну серію правок до Карного кодексу, повністю декриміналізуючи всі види «порушень службових обов’язків», також переглядають визначення «організованого злочинного співтовариства» та «зловживання службовим становищем»;
* 9 липня президент Клаус Йоханніс підписує наказ про звільнення шеф-прокурора Лаури Кьовеші.
Подальші події розвивалися передбачувано. У серпні 2018-го в Бухаресті відбулася остання масова акція протесту проти правового свавілля уряду. Демонстрацію жорстко придушили сльозогінним газом і водяними гарматами. Лівіу Драгня позбувся свого тюремного терміну за допомогою вдалих апеляцій.

А що нам до того?
Можна скільки завгодно говорити про несправедливість, це не допоможе. Несправедливість, як і справедливість, не є юридичними категоріями. Можна довго дивуватися, чому така країна стала членом ЄС, але не про це мова. Можна захоплюватися мужністю і професіоналізмом п. Кьовеші, але це не може бути арґументом у питаннях права і не враховується, коли йдеться про дотримання букви закону. А саме у цьому формальна причина зняття генерального прокурора Кьовеші з посади. І відбулося це тому, що західна демократія — абсолютна диктатура закону. Це погано? Ні, це не погано, кращого за демократію суспільного устрою наразі не вигадали. Зле те, що негідники при владі можуть використовувати цілком законні методи для нищення опонентів, одночасно використовуючи незаконні методи, — це про шантаж тітушками. Але незаконність ще треба довести, адже цього вимагає буква закону.
А що нам та румунська історія? Ми ж Майданом довели… Так, довели, але шлях попереду ще довгий. Рішення Конституційного суду України, — лише перший дзвіночок, за ним ще ой які ягідки можуть покотитися. І надзвичайно важливо, щоб українці розуміли це і були готові протистояти. Адже перспективи боротьби з корупцією визначаються не персоною генерального прокурора і не Національним антикорупційним бюро чи іншими структурами, а рівнем розвитку громадянського суспільства. Із цим в Україні не так зле, хоча сам факт прийняття рішення про декриміналізацію незаконного збагачення насторожує, а в сумі з повною відсутністю реакції громадян — лякає. Хочеться, щоб українці знали про Лауру Кьовеші, вона вже довела, що корупцію подолати можна.

Павло Михайло

До слова
Після розгрому громадянського опору п. Кьовеші зникла з політичного горизонту. Однак у січні ц. р. сталася непередбачене. Лаура Кьовеші знову опинилася в центрі уваги. Спершу вона успішно зареєструвала в Європейському суді з прав людини позов про неправомірне звільнення з посади шеф-прокурора, а потім подала заявку на участь у конкурсі з вибору генерального прокурора ЄС. Варто зазначити, що п. Кьовеші — самовисуванка. Влада Румунії намагалася всіляко дискредитувати її після оголошення наміру нещодавнього головного прокурора НУБК Румунії стати претендентом на посаду генерального прокурора ЄС. Але марно. Перше голосування в Комітеті Європарламенту (ЄП) за бюджетного контролю, яке відбулося 26 лютого дало несподівані результати: Франсуа Бонер (француз) отримав 11 голосів, Андрес Ріттер (німець) — один голос, Лаура Кьовеші — 12 голосів. А 8 березня повідомлення у Twitter розмістив Антоніо Таяні, президент ЄП: «Лаура Кодруца Кьовеші є кандидатом ЄП (до призначення) в Європейський офіс генерального прокурора. Вона має всі чесноти, необхідні для того, щоб виконувати роботу. Нам потрібно мати більше зразкових жінок, таких, як вона, на керівних позиціях». Дехто у Румунії напружився.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...