Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 18, 2017

Китай може спровокувати різкий стрибок цін на нафту

Автор:

|

Вересень 21, 2017

|

Рубрика:

Китай може спровокувати різкий стрибок цін на нафту

Найближчим часом Пекін планує запустити ф’ючерси на сиру нафту в національній валюті, водночас курс юаня, на відміну від американського долара, прив’язаний до світових цін на золото. Більшість експертів назвали подібний крок першим такого кшталту в світовій практиці. Це рішення Пекіна серйозно вплине на ціни на нафту, які можуть підвищитися до 70 USD за барель (зараз ціна бареля марки Brent — 55,7 USD), а також на світові ціни на золото, які підіймуться до 1850 USD за унцію замість теперішніх 1350 USD.

Нафта і золото — подорожчають, USD — подешевшає
«Можливий наслідок купівлі Китайською Народною Республікою (КНР) нафти за юані, забезпечені золотом, є ослаблення долара стосовно до основних валют. Але це може позитивно позначитися на збільшенні експорту США та зменшенні імпорту, завдяки чому знизиться торговий дефіцит в США», — заявив виданню Al-Eqtisadiya Аммар аль-Муфті, економічний радник і керуючий інвестиційними фондами Саудівською Аравією.
«Цей крок — радикальна зміна правил світової економіки, який вплине на долар, знизить його інвестиційну привабливість, внаслідок чого збільшаться банківські відсоткові ставки в США. Це може мати негативні наслідки як для державного, так і приватного кредитування в США, що негативно позначиться на кількох секторах економіки, наприклад, на секторі послуг», — додав експерт. На його думку, громадському та приватному секторах в Америці доведеться скорочувати споживання та збільшувати інвестиції, що добре в довготерміновій перспективі для економіки США, але наслідки можуть бути вельми негативними в короткотерміновій і середньотерміновій перспективах. Інший експерт, д-р Мухаммед Аль-Хашід, прогнозує, що зростання ціни на золото майже на 500 USD за унцію однозначно завдасть шкоди глобальним ринкам і призведе до серйозних економічних втрат для країн, що інвестують в золото.
Хоча навіщо це потрібно Китаю — не зовсім зрозуміло. КНР, за підсумками першого півріччя ц. р., вперше обігнав Сполучені Штати за обсягами імпорту нафти — 8,55 млн барелів на добу проти американських 8,14 млн барелів. Загалом за шість місяців 2017-го Пекін імпортував 212 млн т (це на 13,8 % більше порівняно з тим же періодом 2016 року).
Зростання імпорту нафти викликане активними зусиллями Китаю зі створення власних стратегічних запасів і підвищенням попиту з боку місцевих нафтопереробних заводів, які намагалися купити якомога більше сировини перед оголошенням нових квот на імпорт сирої нафти. Крім цього, власний видобуток нафти в КНР упродовж останніх років стабільно падає, оскільки багато родовищ опинилися на пізній стадії розробки, тому Пекін й надалі буде змушений нарощувати обсяги імпорту.
За таких умов починати експерименти зі зміни давно усталених міжнародних правил закупівлі, погодьтеся, не зовсім розумно, адже в разі підвищення ціни бареля китайцям доведеться добряче переплачувати.

КНР розраховує на Балтійське море…
Не виключено, що причина — на дні далекого від Пекіна Балтійського моря. Днями Райнер Зеле, глава австрійської компанії OMV, заявив, що європейські партнери «Газпрому» через американські санкції щодо Російської Федерації (РФ) не зможуть організувати фінансування спорудження газогону «Північний потік-2» через Балтійське море. Нагадаємо, що новий пакет санкцій забороняє інвестувати в будівництво Росією експортних газогонів кошти в сумі понад 1 млн USD одноразово і більше 5 млн USD упродовж року.
У документі, затвердженому в Конґресі та Сенаті США, та підписаному Дональдом Трампом, прямо сказано, що США продовжують виступати проти проекту «Північний потік-2», оскільки він «загрожує енергетичній безпеці Європейського Союзу, розвитку газового ринку Центральної та Східної Європи», а також «енергетичним реформам в Україні».
Спочатку передбачалося, що акціонерами «Північного потоку-2», крім власне «Газпрому» будуть п’ять європейських компаній: французька Engie, австрійська OMV, британсько-нідерландська Royal Dutch Shell, а також німецькі Uniper і Wintershall. Вони спільно мали б виділи 4,75 млрд EUR. Таким чином західні партнери «Газпрому» мали забезпечити 50 % загальної вартості проекту, який загалом оцінюється в 9,5 млрд EUR. Однак навесні 2017-го було підписано угоду про нову модель фінансування. Тепер єдиним акціонером є російська компанія, європейці ж пообіцяли в рівних частках надати 4,75 млрд EUR у вигляді довготермінових кредитів. Після запровадження США нового пакету акцій виділення таких кредитів стало неможливим.
Тож «Газпром» вирішив шукати інвестора на іншому кінці світу — були проведені консультації з низкою китайських банків, на яких обговорювалася можливість залучення довготермінового фінансування для спорудження «Північного потоку-2». Не виключено, що Москва може спробувати залучити китайські інвестиції для побудови балтійського газогону, запропонувавши в обмін величезні знижки на нафту.
Це виглядає тим більше реалістично з огляду на те, що за перші шість місяців 2017 року РФ уперше очолила список китайських нафтових імпортерів. За перші шість місяців 2017-го РФ у середньому поставляла в КНР 1,15 млн барелів на добу, обігнавши Анголу (1,11 млн) і Саудівську Аравію (1,1 млн). Пекіну за таких умов грати на підвищення ціни на нафту, маючи гарантію на величезну знижку від найбільшого постачальника, цілком виправдано.

…а РФ — на Курдистан
Тим часом Москва відчайдушно намагається завдати цього разу вже «газової атаки» й на південному фланзі. Державний концерн «Роснєфть» (який, попри назву, займається також видобутком і транспортуванням природного газу) має намір до кінця цього року підписати угоду з владою Іракського Курдистану (автономна область у складі Іраку) про фінансування розширення газогінної інфраструктури. Як йдеться в прес-релізі на сайті компанії, проект передбачає запуск в експлуатацію трубогону і перші постачання газу внутрішнім споживачам 2019-го, а з 2020 року початок експортних поставок енергоносія.
«Курдистанський реґіональний газогін не лише забезпечить постачання природного газу на електростанції та заводи реґіону, а і надасть можливість найближчими роками експортувати значний обсяг палива в Туреччину та на європейський ринок», — наголошується в релізі. Інвестиції в проект будуть здійснюватися за схемою Build-Own-Operate-Transfer — будівництво, власність, експлуатація, передача. Передбачається, що пропускна здатність трубогону забезпечить експорт 30 млрд куб. м газу щорічно додатково до постачання основним внутрішнім споживачам.
Щоб було зрозуміло: йдеться не про російський газ, а той, що добувається в Північному Курдистані, росіяни лише забезпечать будівництво газогону фахівцями та, найголовніше, фінансами. Про економічний зиск у цьому випадку говорити складно. Однак, оскільки більше половини акцій «Роснєфті» належать державі, відповідно, політику концерну формує особисто президент РФ. Сумнівна інвестиція в газогін у далекій від Росії країні геополітично цілком виправдана. В такий спосіб Путін, вочевидь, хоче контролювати свого непередбачуваного «любого друга» Реджепа Таїпа Ердогана.
Президент Туреччини відрізняється важким норовом та абсолютно нелогічними зовнішньополітичними рішеннями. Наприкінці 2015 року, коли турки збили російський винищувач, стосунки Анкари та Москви різко погіршилися, тоді ж будівництво газогону «Турецький потік» дном Чорного моря в обхід України було заморожене. Однак торік після невдалої спроби військового перевороту, в якому президент Ердоган звинуватив США, Анкара різко змінила свою позицію. 10 жовтня 2016-го РФ і Туреччина підписали міжурядову угоду з відновлення будівництва газогону.
Допомагаючи іракським курдам збудувати власний газогін, Путін, либонь, сподівається тримати під контролем президента Туреччини, котрий на будь-які згадки про незалежний Курдистан реагує бурхливо.

Ігор Берчак

До теми
Україна нагромадила достатню кількість енергоресурсів для проходження опалювального періоду 2017-2018 рр. Про це під час засідання Кабінету Міністрів України (КМУ) повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. «Ми якісно підготувалися до зими, ми маємо всі запаси, починаючи від газу та закінчуючи всім необхідним для того, щоб увійти планово в новий опалювальний сезон і пройти гідно зиму», — заявив глава уряду. Нагадаємо, що КМУ виділив на підготовку до опалювального сезону 2017-2018 рр. 9 млрд грн. Зараз запаси природного газу в українських підземних сховищах газу становлять 15,7 млрд куб. м. Про це свідчать дані оператора газотранспортної системи України «Укртрансгаз». При цьому в минулорічний опалювальний сезон Україна увійшла зі запасами «блакитного» палива на рівні 14,7 млрд куб. м і завершила сезон, маючи в запасі 8,4 млрд куб. м.

About Author

Meest-Online

Loading...