Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 29, 2020

Катівня та гуманітарна катастрофа на острові Лесбос

Автор:

|

Вересень 22, 2020

|

Рубрика:

Катівня та гуманітарна катастрофа на острові Лесбос
Наметове містечко нового табору на Лесбосі

У давні часи острів Лесбос дав назву нетрадиційній сексуальній активності, тепер він — символ траґедії біженців.

Масштабна пожежа
Минулого тижня в таборі для біженців «Морія» на грецькому острові Лесбос сталися випадки інфікування коронавірусом, тож із метою ізоляції та протидії поширенню Covid-19 його закрили на карантин. Позитивний результат тесту на коронавірус виявили в 40-річного біженця з Сомалі. Але по тому в «Морії» відразу ж спалахнула пожежа і табір згорів до тла. Він був найбільшим у Європі, там жило понад 12 тис. людей.
Грецька влада не раз зверталася до Європейського Союзу (ЄС) по допомогу з розподіленням цих міґрантів, адже максимально у цьому таборі могли одночасно мешкати не більше 3 тис. людей. У пожежі ж звинуватили самих міґрантів. Тепер вони опинилися просто в нелюдських умовах.
Обіцяна від грецького уряду ніяк не надійде. Удень на острові — спека, температура повітря перевищує 30 градусів за Цельсієм. Тисячі людей без даху над головою намагаються знайти бодай якусь тінь, щоб сховатися від палючого сонця. Дехто будує собі маленькі хижі з бамбуку та великого листя.
Повсюди антисанітарія, туалети відсутні, люди змушені справляти свої потреби просто неба поруч із тією невеличкою кількістю наметів, які надали доброчинні організації. За водою постійно стоїть черга з людей із пластиковими пляшками в руках. За словами біженців, їжі майже немає. Військові годують лише раз на день, але їжі на всіх не вистачає. Один із міґрантів розповів журналістам Deutsche Welle, що за весь день з’їв лише одне печиво.

Терпець уривається
Така складна ситуація склалася також і через те, що на острові практично припинили свою роботу багато різноманітних волонтерських і благодійних організацій. Вони покинули острів у березні ц. р. після сутичок із місцевими мешканцями, котрі дуже аґресивно виступали як проти діяльності доброчинців, так і проти розміщення на острові самих біженців. Після пожежі ситуація стала ще критичнішою.
«Люди стають дедалі нетерплячішими. Марширують туди-сюди, щоб продемонструвати свій гнів. «Ми не хочемо залишатися тут. Греція не може піклуватися про нас, — кажуть вони. — «Морія» була пеклом. Ми хочемо залишити цей острів».
За словами кореспондентки Deutsche Welle, міґранти, з якими спілкувалися журналісти, дуже розгнівані та розчаровані. Також скаржаться на брак тіні в спеку, нестачу їжі та води. 12 вересня на острові сталися сутички міґрантів із поліцією. Протестувальники жбурляли каміння в правоохоронців, а ті відповіли сльозогінним газом. Міґранти розпалили багаття вздовж ділянки дороги, на якій після пожежі опинилися багато знедолених. Поліція заблокувала їх в обох напрямках, аби завадити потрапити до Мітіліні, столиці острова.
Доведені до відчаю люди намагались прорвати поліційний кордон, щоб дістатися порту, але їх зупинили силовики. «Ми біженці, але ж ми люди, не тварини. Ми не їли вже три дні. Ситуація в «Морії» була жахливою, тут немає ліків і лікарів, і дуже багато хворих людей, можливо, на коронавірус. Це катастрофа. Ми тут, наче як у жахливій в’язниці», — розповів 12 вересня один із біженців.

Європа вагається
Тим часом Ілва Йоханссон, комісарка ЄС із внутрішніх справ і біженців, на дебатах щодо вирішення проблеми шукачів притулку з табору «Морія» закликала держави-члени Євросоюзу вдатися до швидких дій і продемонструвати європейську солідарність у питанні розміщення біженців.
Раніше готовність прийняти якусь частину біженців із табору «Морія» висловили Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) і Франція. Мери десятьох німецьких міст звернулися до федерального уряду та запевнили, що можуть надати притулок тисячам людей. Але мова йде про 400 дітей і підлітків, які перебували у таборі без супроводу дорослих. Німецькі засоби масової інформації опублікували статистику, за якою після кризи біженців 2015 року зараз у ФРН порожніють тисячі місць у споруджених тоді притулках для міґрантів. Та проблема вивезення дорослих міґрантів із острова Лесбос на рівні ЄС не вирішена й досі.
Міґрантів вирішили розмістити в новому тимчасовому наметовому містечку «Кара Тепе», який нещодавно створили на колишньому військовому полігоні на Лесбосі. Утім, переселятися туди мало хто хоче, воліють краще покинути острів. Проте декотрі біженці зі знищеного пожежею табору «Морія» таки погодилися на притулок у «Кара Тепе». За даними поліції, їх приблизно 200 осіб, а сам табір розрахований на 3 тис. осіб. Перша група дітей і підлітків уже виїхала з острова до ФРН і Франції.

Що це за місце
Лесбос — острів у північно-східній частині Егейського моря, неподалік від узбережжя півострова Мала Азія. Це територія Греції. Площа складає 1 636 кв. км. Це третій за величиною грецький острів і сьомий за величиною в середземноморському басейні. Населення — 90 643 осіб.
На острові розташовані пагорби та гори висотою до 967 м (гора Олімбос), багато зручних бухт. Є термальні джерела. На острові ростуть Середземноморські чагарники, ліси. Існують Маслинові гаї (понад 900 тис. дерев), вирощують цитрусові, тютюн, займаються рибальством і розробкою мармуру. Кам’яний ліс острова Лесбос є одним із найбільших скупчень скам’янілих дерев у світі. Головне місто — Мітіліні, другим за величиною є місто Мітімна. Мітіліні розташувалися в формі амфітеатру серед двох пагорбів. Одну з вершин вінчає найбільша твердиня в усьому Середземномор’ї — Генуезький замок.
Острів почав заселяти ще XXXV ст. до Р. Х. невідомий народ лелагів. До 870 року до Р. Х. острів входив у царство Менаса, царя Критського. 336 року до Р. Х. Лесбос входив до царства Александра Македонського. 50 року до Р. Х. Грецію захопив Юлій Цезар і на острів узялися звозити його ворогів.
Лесбос — один із центрів старогрецької культури. За часів Афінської держави з виноградників острова виготовлялося найкраще вино, атрибут заможних афінян. На острові близько 630 року до Р. Х. народилася та жила відома давньогрецька поетеса Сапфо, творчість якої сприймають як прояв жіночої гомосексуальності. Мітіліні — батьківщина й багатьох відомих грецьких поетів, а також філософа Теофраста, славетного вихованця Аристотеля.

Євген Клен

До слова
Раніше найбільшим скупченням біженців у Європі вважався табір, самовільно влаштований ними в Кале (Франція). 2016-го французька влада вирішила його ліквідувати. Звідти вивезли всіх нелегальних міґрантів, загалом понад 6 тис. осіб. Біженці опиралися закриттю стихійного наметового містечка. У ніч на 23 жовтня сталися сутички між нелегалами та поліцією. Операцію з руйнації стихійних будівель почали 24 жовтня, а наступного дня в таборі сталася пожежа, в результаті якої значна частина наметового містечка була знищена. «У таборі більше немає міґрантів. Наша місія виконана», — заявила 27 жовтня префект департаменту Па-де-Кале. Нелегалів розподілили поміж 80 центрами прийому біженців у 11 реґіонах Франції та дозволили подавати заяви на отримання притулку. 200 неповнолітніх відправили з Кале до Великої Британії.

About Author

Meest-Online