Новини для українців всього свту

Sunday, Jan. 19, 2020

Каталонія знову повстала

Автор:

|

Жовтень 23, 2019

|

Рубрика:

Каталонія знову повстала

Після того, як у Каталонії два роки тому провели референдум про незалежність, іспанська влада, здавалося, змогла врегулювати цю проблему. Але минулого тижня Верховний суд Іспанії виніс вироки каталонським політикам, причетним до організації референдуму, який Мадрид вважає незаконним.

Каталізатор
Максимальний термін отримав Оріол Жункерас, колишній заступник глави уряду автономії, — 13 років. Колишнього лідера Національної каталонської асамблеї Жорді Санчеса та голову організації «Омніум културал» Жорді Куїшарта засудили до дев’яти років позбавлення волі. Карме Форкадель, ексспікерка парламенту реґіону, отримала 11 років і шість місяців в’язниці. Крім цього, тим, хто проходив у справі, заборонили займати державні посади впродовж різного періоду часу.
Прокуратура Іспанії просила до 25 років позбавлення волі за статтею «Підбурювання до бунту». Але державна адвокатура говорила про менш тяжкий злочин — заклики до заколоту — і просила для підозрюваних до 12 років в’язниці.
Ключова відмінність між підбурюванням до заколоту та бунту полягає в тому, що перше є злочином проти громадського порядку, а друге — проти конституційного ладу. Підбурювання до бунту передбачає наявність відкритої та насильницької непокори для проголошення незалежності частини Іспанії.
Карлес Пучдемон, колишній глава уряду Каталонії, назвав ці вироки жахіттям. «Загалом 100 років в’язниці, — написав він у Twitter. — Потрібно відреагувати заради майбутнього наших синів і доньок. Заради демократії. Заради Європи. Заради Каталонії».
Натомість Верховний суд Іспанії видав уже третій міжнародний ордер на затримання колишнього голови Женералітету Каталонії. Тому 18 жовтня він добровільно з’явився до офісу прокурора у Брюсселі (Бельгія), після чого політика доправили до суду. Він нагадав, що користується імунітетом як депутат Європарламенту, тож п. Пучдемона не стали заарештовувати до прийняття рішення про його екстрадицію до Іспанії.

Вибух
Після цього в Каталонії вибухнули протести. Обурені вироком суду тисячі людей вирушили ходою з кількох міст Каталонії до Барселони і зійшлися разом 18 жовтня. Організатори закликали учасників акцій бути мирними. Ті ж заблокували рух транспорту у столиці Каталонії, студенти влаштували страйк. У результаті скасували потяги швидкісної залізниці AVE між Барселоною та Жироною.
Однак дуже швидко мітинґи перестали бути ненасильницькими. За дві ночі жорстоких зіткнень між поліцією та протестувальниками постраждали понад 200 людей. Спалили десятки автомобілів, правоохоронців атакували кислотою, коктейлями Молотова та піротехнічними ракетами. У Барселоні спалахнули 45 пожеж.
Вулиці міст перетворився на поле бою. Демонстрація зібрала близько 22 тис. людей. Мітинґарі ламали огорожі, що боронили відділ внутрішніх справ, підпалювали сміттєві контейнери. Полум’я з кількох із них дісталося до припаркованих поруч автомобілів і мотоцикла. Транспортні засоби горіли і біля заправної станції, яку охороняли працівники поліції. Останні затримали 31 особу, 52 отримали медичну допомогу.
Серйозні сутички виникли й у Жироні, Леріді та Таррагоні. До акцій протесту приєдналися й каталонські фермери на тракторах, котрих мобілізували організації «Національна каталонська асамблея» й Omnium Cultural, що виступають за незалежність Каталонії від Іспанії. Через нестабільну ситуацію в Каталонії іспанська футбольна федерація скасувала матч між командами «Барселона» та «Реал Мадрид», який мав відбутися 26 жовтня.

Протидія
За словами Міґеля Буча, міністра внутрішніх справ Каталонії, такого високого рівня насильства в реґіоні «ще ніколи не було». «Звісно, ніякі вони не сепаратисти, вони злочинці, котрі застосовують насильство», — заявив він в інтерв’ю телеканалу La Sexta і додав, що екстремістам не вдасться «заплямувати» прихильників незалежності автономії.
Своєю чергою, Міністерство внутрішніх справ Іспанії вирішило відправити до Каталонії чотири групи спеціальних підрозділів національної поліції на допомогу вже присутнім там 2 тис. правоохоронців. Поліції наказали насамперед охороняти державні органи влади, казначейства, поліційні відділки, а також важливі об’єкти інфраструктури зв’язку й енергопостачання.
Національна поліція взяла на себе відповідальність за охорону внутрішніх приміщень летовища El Prat, порту Барселони та кількох станцій залізничної компанії AVE, а також посилила охорону атомних електростанцій «Аско» та «Ванделлос».
Ада Колау, мер Барселони, закликала місцевих жителів до спокою на тлі протистояння. «Таке не може відбуватися. Барселона цього не заслуговує», — заявила вона. А Педро Санчес, виконувач обов’язки голови іспанського уряду, висловив упевненість, що Жоакім Торра, очільник Каталонії, має засудити заворушення, що призвели до десятків поранених.
Сам же п. Торра заявив, що домагатиметься нового референдуму про незалежність. «Ми знову повернемося до голосування з питання самовизначення. Якщо всі партії та групи зроблять це можливим, ми маємо бути в змозі завершити цей термін повноважень парламенту шляхом підтвердження незалежності», — заявив він під час виступу у каталонському парламенті. За словами політика, вироки, винесені лідерам активістського руху за незалежність, на заваді проведенню другого референдуму не стануть.

Резюме
Влада Барселони полічила, що в результаті протестів уже завдано збитків на суму понад 2,5 млн EUR і це лише попередні підрахунки, остаточна сума може бути вищою. Під час заворушень спалили понад 1 тис. сміттєвих контейнерів. Маніфестанти громили вітрини крамниць і кафе, згоріло кілька автомобілів, завдали збитків десяткам машин правоохоронних органів.
А 20 жовтня у центрі Барселоні пройшов антисепаратиський мітинґ зі закликом покласти край насильству. Його організував Альберт Рівера, опонент каталонському націоналізму та лідер партії «Громадяни». Він заявив, що іспанський уряд не може впоратися зі заворушеннями в Каталонії. А одна з мітинґувальниць наголосила: «Важливо, щоб люди бачили, що не всі підтримують незалежність Каталонії».
Як писав «Міст», 1 жовтня 2017-го в Каталонії відбулося голосування про вихід зі складу Іспанії. Мадрид спершу називав цей референдум нелегітимним і відмовлявся визнавати його результати. Але 27 жовтня того ж року парламент Каталонії затвердив резолюцію про проголошення незалежної республіки. У відповідь влада країни задіяла 155-ту статтю Конституції, яку раніше ніколи не застосовували, і дозволила обмежити самоврядування реґіону.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply