Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 21, 2018

Імміґраційна криза: Євросоюз на порозі розколу

Автор:

|

Липень 05, 2018

|

Рубрика:

Імміґраційна криза: Євросоюз на порозі розколу

У Середземному морі продовжує бовтатися на хвилях судно німецької благодійної організації Lifelinе, на борту якого перебуває 240 нелегальних імміґрантів. Спочатку Італія, а потім і Мальта відмовилися приймати корабель із біженцями. По суті, ця історія наочно ілюструє теперішню ситуацію в Європейському Союзі (ЄС) із питань імміґрації. А саме: принципову неможливість вироблення спільного рішення.

ФРН: ультиматум міністра МВС
Наприкінці червня ц. р. правляча коаліція ХДС/ХСС (Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз), пропрацювавши трохи більше 100 днів, опинилася на межі розпаду. Горст Зеегофер, міністр внутрішніх справ Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) і голова ХСС, висунув ультиматум канцлеру Меркель. В основі конфлікту — суперечка про те, що робити з так званою вторинною міґрацією. Йдеться про біженців, котрі, досягнувши берегів ЄС в одній країні, потім, користуючись свободою пересування в Шенґенській зоні, вирушають далі в іншу країну, якою дуже часто виявляється саме ФРН.
Суть ультиматуму полягала в тому, що п. Зеегофер пригрозив віддати наказ німецьким прикордонникам почати перевірки на німецько-австрійському кордоні й не пускати в країну біженців, уже зареєстрованих в інших країнах ЄС. А потім узагалі заявив про можливість відставки, результатом якої став би розпад правлячої коаліції.
Досвідчений політик Анґела Меркель, котра, нагадаємо, вже вчетверте посіла посаду канцлера, скликала на 28-29 червня терміновий саміт ЄС. Після приблизно десятигодинних важких перемовин був ухвалений пакет рішень у сфері міґраційної політики, які дипломатично назвали «міґраційним компромісом». У підсумку Горст Зеегофер свій ультиматум зняв, вдовольнившись обіцянкою створення транзитних центрів у ФРН неподалік від кордону з Австрією, з яких шукачів притулку, зареєстрованих в інших країнах ЄС, будуть повертати в ці країни.
Також учасники саміту обговорили можливість створення таборів для біженців у державах, що не входять в ЄС. Якщо раніше такі центри передбачалося створювати винятково на Африканському континенті, то тепер усе голосніше стала звучати ідея про табори на території Албанії. Все за принципом: «І вовки ситі, й вівці цілі». Албанія може розраховувати на виділення з бюджету ЄС кількох мільярдів євро для облаштування інфраструктури, біженці таки потраплять в таку бажану для них Європу, а Брюссель перекладе при цьому проблему імміґрантів на третю країну.

Італія: морська блокада
Але доки цю ідею не реалізували, досягнутий у Брюсселі (Бельгія) «дипломатичний компроміс» уже незабаром може бути зведений нанівець. Маттео Сальвіні, міністр внутрішніх справ Італії, вчергове зажадав терміново переглянути Дублінські угоди, що передбачають відповідальність за імміґранта тієї країни ЄС, в яку він здійснив перший в’їзд. Оскільки найкоротший маршрут пролягає через Середземне море, то більшість нелегальних міґрантів потрапляють саме в Італію. Сотні біженців платять за небезпечну подорож на невеличких риболовецьких суднах і навіть човнах по 3-5 тис. EUR за людину.
У Римі пригрозили, що якщо ФРН почне відсилати назад прохачів притулку, які висадилися в Італії, влада цієї країни просто припинить їх реєструвати, й ЄС узагалі не буде знати, хто переміщається його територією. Для того, щоб продемонструвати серйозність своїх намірів, італійська влада до кінця літа закрила свої порти для кораблів неурядових організацій, які рятують міґрантів. «Неурядові організації будуть бачити Італію лише на листівках», — цитує видання The Local п. Сальвіні, котрий також є віце-прем’єр-міністром та головою правої партії «Ліґа».
Оливи до вогню додав й нещодавній скандал навколо найбільшого в Європі притулку для біженців Sant’Anna Cara, розташованому в реґіоні Калабрія на півдні Італії. Поліція заарештувала 68 осіб, серед котрих був і керівник притулку, звинувативши їх у рекеті, розкраданні майна та фінансових махінаціях.
Як заявив Джузеппе Говернале, генерал місцевої поліції, притулок перетворився «на банкомат для «Ндрангети» (калабрійська мафія, яка вважається найпотужнішим злочинним угрупуванням в Італії та одним із найбільших імпортерів кокаїну в Європі. — Ред.). Правоохоронці вважають, що мафіозі незаконно заробили на міґрантах близько 32 млн EUR. Виявилося, що притулок, зокрема, отримував державні кошти, які розкрадав за допомогою «мертвих душ» — біженців, котрі існували лише на папері.

«Вишеградська четвірка»: мусульмани нам не потрібні
Проте найпослідовнішими противниками імміґраційної політики п. Меркель виступають країни «Вишеградської четвірки» — Угорщина, Чехія, Польща та Словаччина. Спостерігаючи за зростанням рівня злочинності, збільшенням кількості терактів і появою справжніх ґетто в містах Західної Європи, «вишеградці», не криючись, називають імміґраційну політику ЄС «самогубством». За кілька років кризи кожна з країн прийняла лише кілька сотень біженців.
Показовими є слова Роберта Фіцо, прем’єр-міністра Словаччини: «Не хочу бачити мусульманське співтовариство в Словаччині. Не хочу, щоб тут перебували кілька десятків тисяч мусульман, котрі поступово просувають свою ідеологію. Ми не хочемо змінювати традиції нашої країни, побудовані на християнській основі». Схожі погляди сповідує й керівництво правлячої польської партії «Право і справедливість», а також уряди Угорщини та Чехії.
Британський політолог Меттью Ґудвін, спостерігаючи за останніми подіями, стверджує, що всередині ЄС формується новий альянс — з фундаментально іншим підходом до питань імміґрації. «Цілком можливо, що рано чи пізно економічно зміцнілі «вишеградці» почнуть грати першу скрипку в ЄС, і поняття «європейських цінностей» зміниться з теперішніх на діаметрально протилежні», — припускає він.

Імміґранти інтегруватися не збираються
Зрештою, підстав для негативного ставлення щодо сотень тисяч нелегальних іміґрантів у європейців достатньо. Наприклад, чверть магометан Великої Британії симпатизують нападникам на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo (як писав «Міст», у січні 2015 року бойовики «Ісламської держави» застрелили 12 співробітників журналу за карикатуру на одного із своїх лідерів. — Ред.), а кожен третій французький мусульманин вважає, що шаріат важливіший за державні закони.
Багато галасу наробило й нещодавнє розслідування ізраїльського журналіста Цві Ієхезкеля. За 1250 USD він придбав у Стамбулі підроблений сирійський паспорт і під виглядом імміґранта в’їхав до ФРН. Співробітник центру для біженців детально розповів йому про способи обдурити міґраційні служби, потім журналіст без проблем вийшов на осередок «Братів-мусульман», котрі діють через мечеті по всій Європі. Головний висновок розслідування: ніхто з імміґрантів інтегруватися не збирається, мова скоріше йде про «тихе завоювання» та формування в Європі мусульманського суспільства.

Ігор Берчак

Мовою чисел
Торік країни ЄС надали притулок для 538 тис. імміґрантів, повідомив Євростат. Близько третини становили громадяни Сирії (175 тис. осіб, або 33 %). Далі йдуть громадяни Афганістану (100 тис., або 19 %) та Іраку (64 тис., або 12 %). З усіх сирійських громадян, котрі отримали статус біженців в ЄС, понад 70 % отримали притулок у ФРН (124 тис. осіб). Загалом 2017-го Німеччина прийняла понад 60 % усіх імміґрантів у Європі, після неї найбільше приймали Австрія та Швеція.

До теми
Ще один осередок імміґраційної кризи виник на Близькому Сході. Організація Об’єднаних Націй (ООН) попередила про гуманітарну катастрофу на південному заході Сирії, викликаної бойовими діями, що спалахнули після наступу урядової армії Башара Асада, яку підтримує російська авіація. Як повідомив Мохаммад Хаварі, йорданський представник ООН у справах біженців, кількість людей, вимушених покинути свої домівки в результаті ескалації бойових дій, зросла до 270 тис. осіб, передає Reuters. Йорданія, яка з початку громадянської війни в Сирії прийняла понад півмільйона біженців, та Ізраїль, заявили, що вони не мають наміру відкривати свої кордони для втікачів. Біньямін Нетаньяху, прем’єр-міністр Ізраїлю, зазначив, що його країна «продовжить охороняти свої кордони та надаватиме гуманітарну допомогу біженцям винятково на території сусідньої країни (тобто, Сирії)». Виняток — важко поранені, котрих переправлятимуть до ізраїльських шпиталів.

About Author

Meest-Online

Loading...