Новини для українців всього свту

Monday, Jan. 25, 2021

Гаазький трибунал вирішив розслідувати воєнні злочини на Донбасі та в АРК

Автор:

|

Грудень 20, 2020

|

Рубрика:

Гаазький трибунал вирішив розслідувати воєнні злочини на Донбасі та в АРК

Фату Бенсуда

Прокурори Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі (Нідерланди) ухвалили рішення про наявність підстав для початку офіційного розслідування за позовом України щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності на Сході України та в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим (АРК). Одразу варто пояснити існуючу систему міжнародного правосуддя, позаяк словосполучення «Гаазький трибунал», яке часто вживають у публікаціях мас-медіа, насправді означає два різних органи міжнародного правосуддя: власне МКС (International Criminal Court) і Міжнародний суд (International Court of Justice) Організації Об’єднаних Націй (МС ООН), що також розташований у Гаазі. Останній розглядає суперечки між державами, що пов’язані з порушеннями міжнародних договорів і зобов’язань. Натомість у компетенції МКС — переслідування в судовому порядку конкретних осіб, відповідальних за воєнні злочини, геноцид і злочини проти людяності.

Три групи злочинів
У заяві Фату Бенсуди, головної прокурорки МКС, йдеться, що в результаті ретельного та незалежного розгляду ситуація в Україні визнана такою, що відповідає критеріям статуту МКС для відкриття офіційного розслідування. Вона наголосила, що тепер «існує достатньо підстав вважати, що великий спектр дій, які містять воєнні злочини та злочини проти людяності, юрисдикцію над якими має суд, були вчинені в контексті ситуації в Україні». Фату Бенсуда розділила ці злочини на три групи: злочини, вчинені під час ведення бойових дій, злочини, вчинені під час утримання полонених, а також злочини, скоєні в АРК.
За її словами, наступним кроком в цьому процесі має бути звернення до суддів Палати попереднього провадження МКС за дозволом на розслідування. «Оскільки термін моїх повноважень закінчується, це питання я маю намір обговорити з наступним прокурором, як тільки його буде обрано, під час передачі справ. Тим часом моя канцелярія буде робити все необхідне, щоб забезпечити цілісність майбутніх розслідувань щодо ситуації в Україні. Я повною мiрою розраховую на підтримку влади України, а також однаково закликаю до співпраці всі сторони конфлікту», — зазначила прокурорка.
Нагадаємо, що попереднє розслідування МКС у справі «Ситуація в Україні» відкрили 24 квітня 2014 року, воно стосувалося трьох питань: вбивств на Майдані, а також ситуації на Донбасі та в АРК. Після визнання юрисдикції МКС у цій справі Україна 2015-го подала до суду ще одну заяву, щоб охопити ймовірні злочини, які тривають на непідконтрольних України територіях упродовж усього періоду з 20 лютого 2014 року дотепер.
У листопаді 2016-го Фату Бенсуда у щорічному звіті щодо попередніх розслідувань прирівняла анексію АРК до збройного конфлікту України та Російської Федерації (РФ). «Цей міжнародний збройний конфлікт почався не пізніше 26 лютого 2014 року, коли РФ використала особовий склад своїх збройних сил для отримання контролю над частиною території Україні без згоди уряду України», — йшлося в документі.
Також наголошувалося, що територія півострова перебуває під контролем РФ із 18 березня 2014-го. І саме відтоді це трактується як постійний стан окупації. Саме з цієї дати на події в АРК поширюється міжнародне гуманітарне право. Щодо подій на Донбасі, то в звіті зазначалося, що конфлікт розділяється на неміжнародний, що триває з 30 квітня 2014 року, та міжнародний, який триває щонайменше з 14 липня 2014-го.

Реакція України
Гюндуз Мамедов, заступник генерального прокурора України, назвав рішення МКС черговим кроком для забезпечення правосуддя та притягнення до відповідальності винних у вчиненні найтяжчих злочинів на території АРК та Донбасу, та підтвердив готовність продовжувати двосторонню співпрацю. «Завершення попереднього вивчення ситуації є важливим кроком та гарантією правосуддя, в т. ч. над вищим політичним і військовим керівництвом країни-окупанта. Приємно зазначити, що докази, зібрані національними правоохоронними органами та прокуратурою спільно з українськими та міжнародними неурядовими організаціями, стали достатньою підставою та переконливими арґументами для найвищої міжнародної інстанції в сфері кримінальної юстиції», — наголосив правник.
На заяви з Гааги відреагував і Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України. На своїй сторінці у Facebook він зауважив, що до суду офіційний Київ звернувся ще 2014 року, а теперішнє рішення назвав «історичним». «Міжнародне правосуддя не швидке, але невідворотне. Настане день, коли російські злочинці обов’язково постануть перед судом», — наголосив він.
Це рішення МКС справді можна вважати величезним здобутком, адже міжнародне правосуддя — справа марудна, розгляд позовів триває роками і тут важливі навіть найменші процесуальні перемоги.

Знає пес, чиє сало з’їв
Проте в цій ситуації дуже важливо розуміти, що МКС не замінює національні суди, навіть якщо йдеться про найсерйозніші злочини за міжнародним правом. Йдеться про так званий принцип комплементарності юрисдикції МКС, коли найтяжчі злочини, які викликають стурбованість усього міжнародного співтовариства, не мають залишатися безкарними. Та водночас кожна держава зобов’язана проводити власне розслідування.
Й ось тут виникають проблеми. МКС був створений 2002-го на основі Римського статуту, прийнятого на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року. РФ його підписала, але так і не ратифікувала. У листопаді 2016-го після того, як Фату Бенсуда прирівняла анексію АРК до збройного конфлікту України і РФ, Путін миттєво підписав указ «Про неприєднання Російської Федерації до Римського статуту Міжнародного кримінального суду».
Пояснення були, прямо скажімо, сміховинні. Міністерство закордонних справ (МЗС) РФ заявило, що вихід із трибуналу в Гаазі нібито «необхідний тому, що МКС не виправдав покладених на нього сподівань і не став справді незалежним і авторитетним органом міжнародного правосуддя». Тобто, заява ні про що. А Дмитро Пєсков, прессекретар володаря Кремля, зазначив, що «РФ відмовляється від участі в Гаазькому трибуналі через національні інтереси». Однак при цьому не пояснив, у чому саме полягають ці інтереси.
Таким чином перспектива реального покарання конкретних громадян РФ, котрі скоювали злочини на Донбасі та в АРК (а тим більше представників вищого політичного та військового керівництва, за чиїми наказами й вчиняли ці злочини) навряд чи виглядає реальною. Але це не означає, що Україні треба відмовлятися від будь-яких спроб засудити країну-аґресора на міжнародному рівні.
Як повідомляв «Міст», МКС ініціював розслідування аґресії РФ проти України 12 грудня.

Ігор Берчак

До слова
Саме це відбувається зараз у МС ООН, де від січня 2017-го розглядають справу «Україна проти РФ». Київ звинувачує Москву в порушенні Конвенції про заборону фінансування тероризму (ICSFT) і Конвенції про заборону расової дискримінації (CERD). «Влада РФ всупереч Конвенції про заборону фінансування тероризму не вживала заходів, аби зупинити постачання зброї та коштів бойовикам терористичних організацій «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка». Унаслідок таких дій РФ опосередковано сприяла нападам на цивільне українське населення в зоні конфлікту на Донбасі, які призвели до численних жертв», — йдеться в позові. Серед наведених українською стороною фактів на доказ цього твердження, зокрема, такі: обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи; збиття пасажирського Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines.
Претензії України щодо порушення Конвенції про заборону расової дискримінації пов’язані насамперед із окупацією АРК. Київ заявляє про дискримінацію національних меншин на півострові — кримських татар та українців. Серед наведених українською стороною доказів: заборона владою РФ Меджлісу кримськотатарського народу, карне переслідування активістів і закриття засобів масової інформації, обмеження на викладання української й кримськотатарської мов у школах.
Незважаючи на арґументи Москви, МС ООН у листопаді минулого року визнав свою юрисдикцію в справі «Україна проти РФ». Суд також наголосив, що Україна дотримала всіх процесуальних досудових процедур. Це рішення означає, що МС ООН може перейти до розгляду справи по суті. Однак у перебіг процесу втрутилася пандемія коронавірусу. В липні ц. р. суд на чотири місяці подовжив РФ термін на підготовку відповіді на позов України. Згідно з попередній рішенням, контрмеморандум Москви мав бути поданий в грудні ц. р., однак тепер у РФ є час до квітня 2021-го.

Підпис до фото:
Фату Бенсуда, головна прокурорка МКС

About Author

Meest-Online