Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 25, 2020

ФРН досі не визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українців

Автор:

|

Жовтень 02, 2020

|

Рубрика:

ФРН досі не визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українців
Дівчинка з колосками

Міністерство закордонних справ (МЗС) України відкликало патронат над роботою Німецько-української комісії істориків (DUHK). Причиною стало невизнання Федеративною Республікою Німеччина (ФРН) Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом.

Україна + 16
28 листопада 2006 року Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила закон «Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні». З того часу Київ намагається домогтися міжнародного визнання цього злочину сталінського СРСР. Москва й її союзники геноцидний характер голоду заперечують і питання про те, чи був Голодомор геноцидом, перетворилося на демонстрацію підтримки України на міжнародному рівні.
Станом на сьогодні, крім України, Голодомор на державному рівні визнали геноцидом ще 16 країн світу, серед них — США, Канада, Австралія, Польща, Угорщина, Грузія, всі три держави Балтії, Португалія та ще кілька країн Латинської Америки. Але серед тих, хто визнав Голодомор геноцидом, відчутно бракує великих і впливових європейських держав, таких, як Франція, Велика Британія, Італія й особливо ФРН, із огляду на її геополітичну вагу.

Німці проти
DUHK була створена 2015-го як асоціація громадянського суспільства для розгляду історичних питань між ФРН та Україною, передусім тих, що були пов’язані з Другої світовою війною. Адже впродовж довгого часу в німецькій історіографії Україну як окремого учасника, чи жертву цієї війни не розглядали, в т. ч. не відділяли її від загального поняття «Радянський Союз», синонімом якого чомусь вважають Російську Федерацію (РФ). У березні 2016 року патронат над роботою комісії взяли МЗС двох країн. Із того часу Київ не раз критикував DUHK за відсутність практичних результатів діяльності.
Найбільш суперечливим моментом стало питання визнання Голодомору геноцидом. Торік українці, котрі мешкають у ФРН, ініціювали відповідну петицію на сайті Бундестагу, яка зібрала необхідних для розгляду понад 50 тис. підписів. 21 жовтня 2019-го німецький парламент рішення так і не прийняв, відправивши справу «на доопрацювання». Тоді МЗС ФРН зазначило, що поняття «геноцид» у міжнародному праві було визначене лише 1951 року. «Це, однак, не завадило Бундестагу 2016-го ухвалити рішення про те, що масове вбивство вірменів в Оттоманській Туреччині 1915 року було геноцидом», — зазначає «Радіо Свобода».
Рішення про припинення патронату над роботою DUHK українське МЗС опублікувало саме того дня, коли комісія, попри заперечення української сторони, провела вебінар під назвою «Чи був Голодомор геноцидом?». У повідомленні, яке поширило Посольство України у Берліні мовилось, що «за п’ять років «роботи DUHK так і не було підготовлено, і не було видано жодної публікації щодо спільних сторінок історії для ознайомлення широкої німецької громадськості».
Проти самої назви вебінару виступили й численні українські вчені, зокрема з Національного музею Голодомору-геноциду й Українського інституту національної пам’яті. Напередодні Світовий конґрес українців (СКУ) також висловив глибоке занепокоєння роботою DUHK, проєкти й ініціативи якої часто дискредитують Україну, її народ й історію. «Голодомор є ключовою подією в історії українського народу для кожного українця, незалежно від місця проживання, особливо сьогодні, у час чергової аґресії РФ проти України. Ми спільно не можемо дозволити особам, які в комісії повинні представляти інтереси українського народу та історичної пам’яті нації, спотворити історичні факти або поставити під сумнів основи нашого світогляду», — йшлося в зверненні СКУ.

Українці США та Канади — «за»
Активна діяльність, спрямована на визнання Голодомору геноцидом, не припиняється в США та Канаді. Так, нещодавно неприбуткова організації «Українське Сан-Антоніо» (штат Техас) заявила, що працює над питанням офіційного визнання факту Голодомору місцевими урядами США та просить українську спільноту про підтримку. Як зазначається, організація співпрацює із Американським комітетом із поінформованості про Голодомор-Геноцид в Україні.
«Геноцид радянської влади, від якого невинно померли мільйони українців, має жити в пам’яті та історії людства! Ми звернулися до уряду міста Сан-Антоніо з петицією щодо прийняття прокламації про офіційне визначення Голодомору 1932-1933-х рр. як геноциду українського народу. Текст прокламації є на нашому офіційному вебсайті. Але наш голос не має бути поодиноким! Українців у нашому місті є чимало, і місцевий уряд повинен також почути голос кожного з Вас!», — йдеться на сторінці організації в Facebook.
У зв’язку з цим українці в Сан-Антоніо просять допомоги в цьому проєкті. «Для цього потрібно звернутися до вашого представника в місцевій раді www.sanantonіo.gov/Councіl із проханням підтримати Proclamatіon of 87th Annіversary of the Ukraіnіan Genocіde — Holodomor — of 1932-1933», — зазначили в діаспорі.
А в липні ц. р. українські організації Канади в рамках кампанії з підвищення обізнаності про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні створили петицію щодо додавання терміну Holodomor («Голодомор») у найбільші словники англійської мови. «Ми, що підписалися нижче, просимо офіційно додати слово Holodomor до всіх основних словників англійської мови, в т. ч. «Мерріам-Вебстер», «Оксфорд» і Dіctіonary.com», — йшлося у зверненні.
«Внести слово Holodomor у словники — не лише символічна дія, — вважає Богдан Онищук, ініціатор проєкту, голова «Національного інформаційного туру «Голодомор» і голова Канадсько-української фундації. — Попри те, що Канада, США, Україна та ще 14 країн визнають Голодомор актом геноциду, більшість людей досі переважно не знають основних фактів про цей один із найбільших злочинів ХХ ст.». Він переконаний, що додати в словники слово Holodomor — це більше, ніж символічна дія, це важливе визнання цієї «глибинної правди. «Якщо світ має знати про Голодомор, один із двох найбільших геноцидів ХХ ст., то це слово має бути в словниках усього світу», — додав діяч.
Петицію створив Holodomor Natіonal Awareness Tour. Це проєкт Канадсько-української фундації й її трьох партнерів: Конґресу українців Канади, Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій Альбертського університету й Українсько-канадського дослідного документаційного центру в Торонто. Цей проєкт підтримують уряди Канади, Онтаріо та Манітоби. Його мета, зокрема, підвищити обізнаність про Голодомор.

Ігор Берчак

До слова
У Києві перед будівлею Національного музею Голодомору-геноциду знову з’явилася скульптура «Гірка пам’ять дитинства» («Дівчинка з колосками») після того, як вандали намагалися її зруйнувати. «Під час реставрації одного з головних символів музею реконструювали п’єдестал, створили табличку та ліквідували незначні пошкодження», — ідеться в повідомленні пресслужби музею.
У ніч на 22 серпня ц. р. невідомі вандали розхитали скульптуру, порушивши рівновагу — будь-якої миті вона могла впасти на перехожих. За словами працівників музею, з міркувань безпеки її зняли та відправили на реставрацію.
На акт вандалізму відреагував президент України, закликавши поліцію провести необхідні слідчі дії, кваліфікувати правопорушення та доповісти про перебіг розслідування. Щодо наруги над пам’ятником також висловилися Генеральне консульство України у Сан-Франциско, 22-й прем’єр Канади Стівен Гарпер, канадський політик Джеймс Безан, депутат Палати громад Канади Іван Бейкер, СКУ, Комітет Голодомору в США, Президент Американсько-української ділової ради Морґан Вільямс та інші.
«Культура нації будується на підвалинах історичної пам’яті. Пам’ять про Голодомор — це частина історії кожного українця, яку ми не маємо право забувати заради сталого майбутнього. Те, що було вчинено зі скульптурою «Гірка пам’ять дитинства», — неприпустимий акт наруги над пам’яттю цілої нації. Ми зробимо усе можливе, аби «Дівчинка» щонайскоріше повернулася до експозиції музею», — зазначила Олеся Стасюк, тоді генеральна директорка Музею Голодомору.
Ця скульптура — символ пам’яті про 3,5 млн дітей, убитих голодом під час геноциду української нації, а також тих, хто вижив у 1932-1933 рр., але не мав дитинства. Дівчинка тримає в руках п’ять колосків, що нагадують про радянську постанову від 7 серпня 1932 року «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності».
Як повідомляв «Міст», СКУ засудив акт вандалізму щодо скульптури дівчинки з колосками.

About Author

Meest-Online