Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 4, 2020

ЄСПЛ підтвердив, що закон про люстрацію в Україні порушує права людини

Автор:

|

Березень 04, 2020

|

Рубрика:

ЄСПЛ підтвердив, що закон про люстрацію в Україні порушує права людини
Будівля ЄСПЛ у Страсбурзі

Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) відмовилася задовольнити апеляцію української влади у справі «Полях та інші проти України». Таким чином, суд підтвердив, що закон «Про очищення влади» (люстрацію), ухвалений відразу після Євромайдану 2014 року, порушує права людини. Це рішення ЄСПЛ є остаточним і оскарженню не підлягає.

П’ятеро невдоволених
Справа закрутилася вже давно. Під суспільним тиском у вересні 2014-го ухвалили закон «Про очищення влади», яким запровадили заборону на посідання певних посад упродовж десяти років особам, котрі у часи правління Януковича понад рік займали певні державні посади, а також працювали в структурах комуністичної партії часів СРСР. У реєстр люстрованих осіб потрапили 894 держслужбовці. Всіх їх звільнили, однак не всі з цим погодилися.
П’ятеро колишніх чиновників звернулися з позовом до ЄСПЛ. Через українські суди ці люди не змогли відновитися на посадах, адже їхні позови відхилили з посиланням на те, що Конституційний суд України з 2014 року так і не розглянув подання 47 народних депутатів щодо конституційності деяких положень закону «Про очищення влади».
Справа набула розголосу як «Полях та інші проти України» за прізвищем одного з позивачів — В’ячеслава Поляха, колишнього заступника начальника управління кадрів Генеральної прокуратури України (ГПУ). Також до ЄСПЛ звернулися: Дмитро Басалаєв, колишній перший заступник начальника слідчого управління Міністерства прибутків та зборів Миколаївської області; Олександр Ясь, колишній заступник прокурора Чернігівської області; Роман Якубовський, колишній начальник податкової інспекції міста Яремче Івано-Франківської області; Сергій Бондаренко, колишній заступник начальника управління агропромислового комплексу Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області.
17 жовтня 2019-го ЄСПЛ визнав порушення прав усіх п’яти позивачів. У висновку суду йшлося про те, що українська держава порушила статтю Європейської конвенції з прав людини щодо права на справедливий суд у зв’язку зі занадто тривалим розглядом справ колишніх чиновників. Також встановили порушення статті конвенції щодо права на повагу до приватного та сімейного життя.
ЄСПЛ зазначив, що люстрацію в Україні «застосовували до дуже широкого кола осіб і вона призвела до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони займали посади на державній службі більше одного року за часів президентства Януковича, або на підставі набуття посад у Комуністичній партії до 1991 року».
«Закон про люстрацію не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю в період правління колишнього президента. В цьому стосунку український закон про очищення влади відрізняється від процедур люстрації, які були запроваджені в інших державах Центральної та Східної Європи й які були більш цільовими і вузько спрямованими», — йшлося в постанові ЄСПЛ.

За все заплатять платники податків
Тоді Україна оскаржила це рішення в апеляційній інстанції — великій палаті ЄСПЛ. Однак остання стала на бік колишніх українських чиновників. Згідно з остаточним рішенням суду, Україна має виплатити кожному з п’яти позивачів по 5 тис. EUR відшкодування моральної шкоди. Крім цього, суд присудив відшкодувати 1,5 тис. EUR В’ячеславу Поляху і по 300 EUR чотирьом іншим заявникам на компенсацію судових витрат.
Денис Малюська, міністр юстиції України, коментуючи рішення великої палати ЄСПЛ, наголосив, що його відомство зробить усе, «щоб забезпечити права громадян і збереження механізму люстрації, хоч і в обмеженому вигляді». У своєму повідомленні у Facebook він зауважив, що ЄСПЛ «не визнавав неправомірною люстрацію цілком, а лише її надмірний обсяг». «Окремі категорії громадян, на думку суду, були люстровані автоматично, хоча нічого поганого не вчиняли», — зазначив він.
Міністр повідомив, що його підлеглі разом із депутатами Верховної Ради України планують опрацювати та внести законопроєкт, відповідно до якого створять комісію, що розглядатиме скарги громадян, котрі вважають свою люстрацію неправомірною. «Також розглядатимуть можливість поновлення на посаді (за її наявності) та виплати різниці між втраченим і реальним заробітком. Описаний механізм не застосовуватимуть до категорії громадян, чия люстрація була обґрунтованою», — додав міністр, не уточнивши при цьому, як і хто визначатиме обґрунтованість люстрації.
Денис Рибачок, політичний аналітик Комітету виборців України припускає, якщо всі люстровані українські чиновники, надихнувшись справою «Полях та інші проти України», оскаржуватимуть своє звільнення через суди та вимагатимуть відшкодувань, то український бюджет може не витримати такого фінансового навантаження. «Це значні суми для держбюджету. За помилки, яких припустилися депутати ВРУ, котрі ухвалили недосконалий люстраційний закон, доведеться заплатити українським платникам податків», — заявив експерт «Німецькій хвилі». Він переконаний, що після рішення ЄСПЛ українська влада уникатиме згадок про люстрацію й її застосування.
Раніше Тетяна Козаченко, колишня директорка Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України, заявляла, що до українських судів надійшло понад 800 позовів від державних службовців із Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосували положення закону «Про очищення влади». За даними Громадського люстраційного комітету, в ЄСПЛ зараз перебуває до 15 заяв від люстрованих чиновників із України.

Ігор Берчак

До слова
Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвало карне провадження про тиск на Віктора Шокіна, колишнього генерального прокурора України (час на посаді: 10 лютого 2015-го — 3 квітня 2016-го) з боку Джозефа Байдена, колишнього віцепрезидента США. За словами Олександра Телешецького, адвоката п. Шокіна, котрого цитує «Інтерфакс-Україна», справу відкрили на підставі заяви останнього, а суд зобов’язав ДБР зареєструвати це провадження. У своїй заяві п. Шокін повідомив про тиск на нього з боку п. Байдена, причиною якого стало розслідування ГПУ важких злочинів у сфері міжнародної корупції, пов’язаних із діяльністю Миколи Злочевського, міністра екології України часів Януковича, та керівників компанії Burisma. 2014 року Гантер Байден, син тодішнього віцепрезидента США, став одним із членів Наглядової ради компанії Burisma, яка належить п. Злочевському, та у часи прокурорства Віктора Шокіна стала об’єктом кількох карних справ.
Олександр Телешецький повідомив, що відповідну заяву подали до ДБР ще 28 січня ц. р., але інформацію про карне правопорушення внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише 24 лютого, вже після того, як суд зобов’язав ДБР зареєструвати це провадження. Адвокат повідомив, що розслідування провадять за статтею Кримінального кодексу «втручання в діяльність працівника правоохоронного органу». Водночас адвокат наголосив, що, незважаючи на вказування в заяві п. Шокіна прізвища Байден, яка стала підставою для відкриття справи, в самому провадженні йдеться про «громадянина США», без зазначення конкретного прізвища. Олександр Телешецький додав, що вважає за доцільне залучити американську сторону до розслідування. З відповідним проханням він хоче звернутися до Офісу генпрокурора України.
Правник також заявив, що правоохоронні органи Греції розслідують факт нібито спроби отруєння 2019 року п. Шокіна ртуттю, сам ексгенпрокурор України також пов’язує цей замах із Байденом. Як писав «Міст», наприкінці грудня 2019-го Рудольф Джуліані, особистий адвокат президента США, випустив фільм, в якому, зокрема, йшлося про те, що п. Шокіна отруїли ртуттю, через що той має проблеми зі здоров’ям. Демонстрували навіть довідку від лікаря, яка свідчила про перевищення допустимого рівня ртуті.
Нагадаємо, що 2018 року сам Джо Байден розповідав, що нібито погрожував керівництву України не дати кредит, якщо Віктора Шокіна не звільнять. «Я пішов на прес-конференцію і сказав: ми вам не даємо мільярд. Вони мені кажуть: Ви не маєте таких повноважень, Ви — не президент, президент Обама казав, що дасть. Я кажу: дзвоніть йому. Я сказав: ви не отримаєте мільярд. Я сказав: я їду через шість годин, якщо ваш генпрокурор не буде звільнений до того часу, ви грошей не отримаєте. І того сучого сина звільнили», — повідомив п. Байден у січні 2018-го, виступаючи у Раді з міжнародних відносин США.
Також нагадаємо, що головною причиною оголошення процедури імпічменту Дональду Трампу був тиск на Володимира Зеленського в телефонній розмові 25 липня минулого року, коли президент США нібито вимагав від президента України відновлення розслідування щодо компанії Burisma.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply