Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Jan. 23, 2019

ЄС відмовився від нових санкцій щодо РФ, але вимагає звільнити українських моряків

Автор:

|

Грудень 12, 2018

|

Рубрика:

ЄС відмовився від нових санкцій щодо РФ, але вимагає звільнити українських моряків

Жодного рішення про санкції щодо Російської Федерації (РФ) у зв’язку зі захопленням трьох українських кораблів у Керченській протоці 25 листопада ц. р. Рада Європейського Союзу (ЄС) так не ухвалила. «Вважаю, що було б неправильно говорити про нові санкції, бо є намагання зменшити напругу. Не бачу консенсусу всередині ЄС щодо нових санкцій», — зазначив Гайко Маас, міністр закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина (ФРН). Це означає, що на найближчому саміті ЄС просто подовжить режим санкцій щодо РФ, який діє з 2014 року після анексії Криму.

Петро Порошенко: «Поки Захід говорить, Путін діє»
Таким чином не справдилися сподівання Президента України, які він висловив напередодні у своїй статті в The New York Times. «Ці останні події безпосередньо впливають на безпеку всього НАТО. Зараз РФ має загрозливу кількість морських кораблів у Чорному морі, що може загрожувати членам НАТО — Румунії, Болгарії та Туреччині. І це може бути лише початком, — написав він. — Оскільки Крим і Донбас під окупацією, наше спільне завдання — не допустити, щоб РФ вилила свою аґресію в Азовське море. Й «Азовський пакет санкцій» проти РФ був би найменшою відповіддю світу на цей час. Поки Захід говорить, Путін діє. Настав час відповісти».
Український лідер нагадав, що 2014-го, уперше за сім десятиліть одна країна намагалася перекроїти мапу Європи військовою аґресією. «Крадіжка Кримського півострова РФ спричинила засудження й економічні санкції всього світу. Але оскільки з’являлися інші новини, про Москву забули, і вона почала розробляти новий напад: міст завдовжки 12 миль між материковою частиною РФ та Кримом, — зауважив Петро Порошенко. — Український народ не буде дивитися, як РФ продовжує свою повзучу анексію нашої країни. Чотири роки тому, після нашої Революції, Україна не спромоглася самотужки витримати російську військову авантюру. Але тепер ми сповнені рішучості та готові виступити проти РФ. Але нам також потрібна підтримка міжнародного співтовариства у вигляді подальших санкцій проти Москви за її останній напад!».

Курт Волкер: «Не можемо дивитися, як РФ робить нові аґресивні кроки»
Тим не менш Київ навряд чи може поскаржитися на потужну підтримку Заходу, зокрема, США Курт Волкер, спецпредставник Держдепартаменту по Україні, зазначив «Голосу Америки», що європейські союзники США можуть заборонити російським кораблям, які прибувають з Криму або Азовського моря, заходити в європейські порти. З його слів, із такою пропозицією виступила Аннегрет Крамп-Карренбауер, новий лідер Християнсько-демократичного союзу Німеччини. «Це дуже сильний і дуже оригінальний крок, — заявив п. Волкер. — Побачимо, чи підуть вони на це».
Зазначивши, що води Азовського моря є предметом двосторонньої угоди між Україною та РФ, п. Волкер сказав: «Ми не згодні з тим, що територіальні води навколо Криму є російськими. Вони українські. Тому ми не згодні з тим, що Керченська протока є повністю російською. Вважаємо, що йдеться про спільний суверенітет».
На думку дипломата, дії РФ у ході конфронтації 25 листопада є явним порушенням міжнародного права та порушенням двосторонньої угоди з Україною. Крім того, він заявив, що РФ можуть відімкнути від міжнародної системи передачі фінансової інформації SWIFT. «Люди називають це «ядерною» опцією. Це призведе до витрат для всіх учасників. Великих витрат для РФ, але й великих витрат для союзників, — зазначив він. — Зрештою, ми повинні зберігати можливість такого варіанту, бо не можемо дивитися, як РФ робить нові аґресивні кроки щодо сусідів».
Минулого тижня спостережний літак Військово-повітряних сил США провів політ над Україною з «надзвичайною» місією, метою якої, вочевидь, було простежити за військами РФ. Про це пише американське аналітичне видання The National Interest. «Ми виступаємо на боці України проти провокативних і загрозливих дій РФ у Азовському морі», — повідомили в Держдепартаменті перед цією місією.

Анґела Меркель: «Звільнити українських моряків»
Не сидять, склавши руки, й європейські партнери України. Під час телефонної розмови з Путіним канцлерін вимагала відпустити 24 захоплених у полон українських моряків. Як писав «Міст», за рішенням суду окупованого Сімферополя їх усіх заарештували на два місяці за звинуваченням у «незаконному перетині кордону РФ групою осіб за попередньою змовою». Одразу після рішення суду українців перевезли зі Сімферополя до московських слідчих ізоляторів (СІЗО) «Лефортово» та «Матроська тиша». Там їх змусили перевдягнутися у тюремні роби, «оскільки перебувати у військовій формі іноземної держави там заборонено».
Людмила Денисова, Уповноважена з прав людина Верховної Ради України, повідомила: «Кожен український військовополонений, котрого незаконно утримують в РФ, уже має власного адвоката. Оплата адвокатських послуг здійснюватиметься за договорами, які укладатиме в Москві уповноважена особа Міністерства закордонних справ України. Всі видатки бере на себе українська держава. Вони складатимуться з гонорару та додаткових витрат, яких потребуватимуть захисники українських моряків», — написала вона у Facebook.
Достатньо оптимістичний прогноз щодо можливості звільнення українських моряків в ефірі телеканалу «112 Україна» висловила політолог Юлія Комарова. «Питання військовополонених не настільки заполітизоване, це військові. Тут дуже пильний фокус уваги з боку світового товариства і в інтересах РФ показати свою договороспроможність. Ми не залишаємо надії на те, що ці обміни відбудуться. Останній обмін був перед минулим новим роком і ми пам’ятаємо як президент Туреччини брав на себе ініціативу перемовин, можливо, через цей канал вдасться вести перемовини й тепер», — припустила вона.

Ігор Берчак

P. S. Поза тим блокада Керченської протоки триває. Як повідомили в прес-центрі Державної прикордонної служби України (ДПСУ), на якірних стоянках і рейдах в очікуванні проходу протокою перебуває понад 140 кораблів, приблизно 100 з яких — з боку Чорного моря. «Країна-аґресор навмисно порушує норми Конвенції Організації Об’єднаних Націй із морського права 1982-го та Договору між Україною та РФ про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки від 2003 року, змушуючи українські й іноземні торгові судна тривалий час очікувати проходу», — зазначили в ДПСУ.

До теми
Російський економіст Андрій Іларіонов написав для «Новій газеті» статтю, в якій доводить, що на відміну від мостів, що будуються по всьому світу, мета зведення Керченського цілком очевидна — не забезпечити свободу судноплавства, а перешкоджати їй. «2014-го, коли Кремль заявив про намір збудувати міст через Керченську протоку, Україна поінформувала російську владу про те, що в Маріупольський порт Азовського моря заходять судна з надводною висотою — 44 м. Однак Росія збудувала міст з висотою арки основного проходу 35 м за максимальної допустимої висоти кораблів, що проходять під нею (кліренс), 33 м, — пише він. — Тепер Керченську протоку не можуть пройти 144 судна, які традиційно приходили до Маріуполя. З 2016-го через Маріуполь і Бердянськ здійснювали приблизно 25 % українського морського експорту. 2017 року Маріупольський порт втратив 30 % свого традиційного флоту і 14 % вантажообігу. 2018-го, за попередніми оцінками, втрати склали ще 45 % вантажообігу для Маріупольського та 30 % — для Бердянського портів. Улітку 2018-го було кілька періодів, коли Маріупольський порт простоював по кілька днів через затримки кораблів при проході ними Керченської протоки і через їхній огляд патрульними кораблями Федеральної служби безпеки РФ».
«Штучність заниження автомобільного полотна особливо очевидна на тлі набагато вище розташованого полотна залізничного моста, профіль якого вимагає невеликих кутів при підйомі до вищої точки моста і при спуску з нього», — запевняє експерт.
«Буквально кілька років тому в самій Росії, у Владивостоці, були збудовані два мости («Золотий» і «Русскій») із достатньою шириною основного прольоту (737 м і 1104 м) і висотою, що відповідає світовим стандартам (64 м і 70 м), — нагадує він.

Мовою чисел
22 % опитаних українців оцінюють імовірність наземного повномасштабного вторгнення РФ до України як високу, 29 % — як середню, 17 % — як низьку. Про це свідчать результати дослідження соціологічної групи «Рейтинґ». При цьому кожен п’ятий вважає, що немає жодної загрози, кожен десятий не визначився. Вищий рівень загрози вторгнення респонденти бачать на заході та в центрі України, нижчий — на півдні та сході. Водночас рішення про введення воєнного стану на 30 днів у окремих областях України підтримує лише третина опитаних, не підтримує — майже 60 %. Рішення відносно більше підтримують жителі заходу (44 %) і центру (39 %), менше — на півдні (24 %), найменше — на сході (14 %); дещо більше підтримують чоловіки (38 %), ніж жінки (28 %). Водночас більшість опитаних (69 %) вважають введення воєнного стану запізнілим рішенням, і переконані, що його потрібно було вводити ще 2014 року після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. Майже дві третини опитаних допускають, що Петро Порошенко хотів запровадити воєнний стан в Україні на 60 днів із метою перенесення президентських виборів. При цьому більшість вважають, що введення воєнного стану приверне увагу світової громадськості до російського-українського конфлікту (60 %) і сприятиме впровадженню додаткових міжнародних санкцій проти РФ (55 %). Лише 31 % опитаних вважають, що введення воєнного стану допоможе поліпшити обороноздатність країни. Дослідження проводили 4-10 грудня, опитали населення України від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, реґіоном і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2 тис. респондентів. Похибка репрезентативності дослідження становить не більше 2,2 %.

About Author

Meest-Online

Loading...