Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Dec. 13, 2017

ЄС продовжив санкції проти РФ

Автор:

|

Червень 23, 2016

|

Рубрика:

ЄС продовжив санкції проти РФ
Дональд Туск

Дональд Туск

Захід більше не виглядає монолітом, здатним зупинити спроби Путіна відновити євразійську імперію.

Наразі пролонгують
Оскільки 31 липня завершується термін санкцій Європейського Союзу (ЄС) щодо Російської Федерації (РФ) через анексію нею Криму й аґресію на сході України, які передбачають обмеження співпраці з банками, імпорту й експорту, торгівлі, зокрема — нафтою, газом та озброєннями, 21 червня в Брюсселі (Бельгія) ухвалили рішення про їхнє продовження.
Напередодні Дональд Туск, голова Європейської ради, твердив на спільній прес-конференції з Юхою Сіпіля, прем’єр-міністром Фінляндії: «Наша позиція ясна, як була ясна зі самого початку — ми повинні пов’язувати санкції проти РФ із виконанням мінських домовленостей. Із цього питання є менше суперечностей, ніж ви гадаєте».
«Санкції будуть продовжені, оскільки вони пов’язані з мінськими угодами, які не виконуються», — підтвердив глава фінського уряду. Утім, п. Туск також визнав, що «є прохання лідерів низки країн про необхідність глибокої та відвертої дискусії не тільки про санкції, а й про наші відносини з Росією загалом. Перш за все в українському контексті, але не тільки».
ЄС пролонгував санкції попри «ознаки пом’якшення настроїв» із боку деяких країн стосовно РФ і побоювання дипломатів, що продовження обмежень призведе до політичних битв між Угорщиною, Грецією й Італією, які виступають за перегляд жорсткої позиції щодо Кремля, й більш войовничо налаштованими стосовно нього Польщею та країнами Балтії. Проте «країни з пом’якшеною позицією» відклали свої вимоги та перегляд питання до саміту ЄС у грудні ц. р.

«Ситуація може змінитися»
Однак в інтернет-виданні Politic.Kiev.Ua застерегли, що через півроку ситуація може змінитися, бо лідери принаймні частини державчленів ЄС (Італії, Угорщини, Нідерландів, Чехії та деяких інших) таки почали «пом’якшувати політику» щодо РФ. А один із євро дипломатів нібито висловив міркування, що «в грудні політику пом’якшать попри єдину думку зараз».
Щоправда, Жан-Клод Юнкер, президент Європейської комісії, виступаючи 16 червня на міжнародному економічному форумі у Петербурзі, наголосив: «Потрібно забезпечити повне виконання мінських домовленостей — ні більше, ні менше. Це — єдиний шлях до зняття економічних санкцій, які були запроваджені. У цьому питанні країни ЄС займають єдину позицію — дії Росії сколихнули принципи європейської безпеки: суверенітет, рівність суверенітетів, незастосування сили та питання територіальної цілісності. І їх не можна іґнорувати».
Таким чином п. Юнкер спростував заяву Сергія Лаврова, міністра закордонних справ РФ, що участь лідерів ЄС у Петербурзькому економічному форумі є ознакою «розмивання» санкцій. Та й Ельмар Брок, голова комітету в закордонних справах Європарламенту (ЄП), також запевнив, що поступове пом’якшення стане можливим лише тоді, «коли буде прогрес у мирному процесі».
Водночас у ЄС усе частіше лунають заклики, по суті, потурати аґресору. Коли 19 червня Франк-Вальтер Штайнмаєр, міністр закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), закликав до поступового скасування санкцій, якщо російська влада продемонструє, що виконує свою частину у реалізації мінського мирного плану, то додав при цьому: «Підхід усе або нічого, навіть якщо це звучить добре, не спрацює».
Тобто керівник німецького зовнішньополітичного відомства наполягає не вимагати, щоби Путін виконав усе, що він зобов’язався на перемовинах у Мінську. Натомість від України п. Штайнмаєр вимагає, щоб та амністувала й легітимізувала російських колаборантів на Донбасі, не дочікуючись припинення ними вогню та контролю над своїм кордоном. За словами німецького міністра, «припинення вогню на Донбасі насамперед залежить від готовності Києва йти на політичні й територіальні поступки».

«Безвідповідальний сиґнал»
Франк-Вальтер Штайнмаєр також пов’язав своє потурання РФ із її участю у війні в Сирії. «Ми, як і раніше, маємо бути в змозі дійти спільної думки, якщо хочемо знайти рішення для інших великих конфліктів», — заявив він. Але цим русофільство міністра не вичерпується. Він ще розкритикував НАТО за проведення військових навчань у Східній Європі, бо вважає, що вони можуть призвести до подальшого нагнітання напруженості у відносинах із РФ.
Проте критикували його за цю страусячу заяву в т. ч. й у Німеччині. Так, Ребекка Гармс, лідер фракції Партії зелених у ЄП, назвала позицію міністра «безвідповідальним сигналом на тлі відмови Кремля вивести озброєння й війська з Донбасу». За її словами, «після анексії Криму та початку війни на Донбасі дипломатія стосовно РФ, що ґрунтується на санкціях, стала спільним рішенням Ради ЄС, і той, хто, як п. Штайнмаєр, відсторонюється від цієї політики та критикує НАТО, підриває засади стабільності ЄС».
Своєю чергою, Юрґен Гардт, експерт фракції владної у ФРН політичної сили ХДС/ХСС зі зовнішньополітичних питань, наголосив, що «основою зовнішньої політики Заходу щодо РФ має бути не лише готовність до діалогу, але й рішучість до того, щоб не послаблювати військового тиску».
Втім, не бракує у п. Штайнмаєра й однодумців. Зокрема, Зіґмар Ґабріель, його соратник по Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН), її лідер, віце-канцлер і міністр економіки, також закликав до поступового зняття торговельних санкцій із РФ. Щоправда, німецьке інтернет-видання Zeit Online відразу ж з поширило заяву робочої групи всередині СДПН протистояти політиці пом’якшення санкції проти РФ, у якій пояснили: «Наша мета по-
лягає в тому, щоб чітко відмежувати соціальну демократію від аґресивної політики Кремля, яка суперечить міжнародному праву, та наголосити на нашій солідарності зі сусідами та союзниками у Східній Європі».

«Втомилися тиснути»?
Утім, не п. Ґабріель і п. Штайнмаєр — найголовніші у ФРН, а її канцлер Анґела Меркель, котра переконана, що санкції ЄС щодо РФ будуть зняті лише після того, як Україна відновить контроль над своїм кордоном. Тому Петер Шульце, німецький експерт із питань Росії та професор Університету Геттінгена, вважає, що до запланованих на осінь президентських виборів у США «Меркель ні на міліметр не просунеться в бік послаблення санкцій».
Та такої ж упевненості не можна висловити з приводу того, що говорять про санкції в сусідній із ФРН Франції, колишній і, цілком можливо, наступний президент якої Ніколя Саркозі також заявив у Санкт-Петербурзі, що ЄС і РФ мають негайно скасувати взаємні санкції, оскільки, за його словами, «через них не вдається виконати мінські угоди та залагодити конфлікт в Україні».
Російський політолог Станіслав Бєлковський пояснив усі ці заяви так: «Лідери західних держав періодично влаштовують російському президенту сеанси психотерапії та «нагадують» Путіну про його «велику роль у вреґулюванні різноманітних конфліктів». Нещодавно п. Меркель говорила про велику роль РФ у вреґулюванні ситуації в Нагірному Карабасі, і це означає тільки одне — Захід реґулярно показує Путіну, що він — «миротворець», а для російського президента це дуже важливо. Західні лідери натякають, що Путіну треба сконцентрувати миротворчу діяльність ближче до своїх кордонів, і психотерапія працює, але не завжди вдало».
А от політичний оглядач Іван Яковина вважає: «Здається, що в ЄС багато хто просто втомився тиснути. У чому причина такої втоми, можна зрозуміти завдяки новині, що надійшла з Ірану. Після зняття з цієї країни міжнародних санкцій туди кинулися західні покупці дешевої нафти, продавці всього іншого й інвестори, які розраховують на швидке економічне зростання. Тегеран оголосив про купівлю сотні пасажирських літаків виробництва американської компанії Boeing. Вартість угоди — багато мільярдів доларів. Навіть у найбільш антиіранського уряду США не підніметься рука «зарізати» цю угоду, позбавивши свою компанію колосального прибутку, а країну — тисяч робочих місць. Ситуація з РФ, Європою, санкціями й їхнім скасуванням — приблизно така ж. Політики в ЄС усе більше обтяжуються відстоювати інтереси України на шкоду своїм власним».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...