Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 19, 2020

ЄС не хоче, щоб Білорусь перетворилася на Україну

Автор:

|

Вересень 11, 2020

|

Рубрика:

ЄС не хоче, щоб Білорусь перетворилася на Україну
Жозеп Боррель

Європейський Союз (ЄС) уже не раз демонстрував подвійні стандарти у стосунках із Україною. Схоже, від цієї політики відмовлятися він не збирається.

Подвійний меседж
Упродовж останніх тижнів Жозеп Боррель, верховний представник ЄС зі зовнішньої та безпекової політики, коментуючи події у Білорусі, кілька разів порівняв її з Україною. «В Європи немає намірів перетворити Білорусь на другу Україну», — заявив він в інтерв’ю іспанській газеті El Pais наприкінці серпня, пояснивши, що «розбіжності між Європою та Росією вирішувалися стріляниною, насильством і дезінтеграцією української території, яка триває донині». За кілька днів він повторив ці ж слова під час пресконференції за результатами неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС, яка відбулася у Берліні (Німеччина). «Білорусь не є і не повинна бути геополітичним питанням. Білорусь не повинна стати другою Україною», — наголосив головний європейський дипломат.
Із контексту, у якому прозвучали ці слова, стало зрозуміло, що Брюссель не хоче, щоб Мінськ став новою точкою загострення у стосунках із Москвою. Проте такі слова справляють подвійне враження. Адже події в Україні призвели не лише до збройного втручання Російської Федерації (РФ) і протистояння Москви з ЄС. Посадовці ЄС найвищого ранґу впродовж останніх років не раз звертали увагу на успіх Києва у реформах і демократичних перетвореннях, наголошуючи, що Україна може бути прикладом для інших країн-членів «Східного партнерства», до якого входить, зокрема, і Білорусь.
Експерти вважають, що порівняння Білорусі з Україною у заяві п. Борреля суперечливе. Але воно було сформульоване саме таким чином для того, щоб її зрозумів адресат. Проте хто саме є цим адресатом, думки експертів розійшлися.

Заспокоїти країни ЄС
«Заява керівника зовнішньополітичної служби ЄС і порівняння теперішніх подій у Білорусі зі ситуацією в Україні кидає на останню неґативну тінь, — зазначає Лео Літра, старший аналітик центру «Нова Європа». — Це порівняння невдале. Було б цілком достатньо сказати, що ЄС не хоче, щоб Білорусь стала ще одним приводом для протистояння Заходу з РФ, і не робити при цьому відсилок на адресу України».
За його словами, проголошуючи ці заяви, п. Боррель не думав, як вони звучатимуть у Києві, бо його меседж був адресований передусім країнам-членам ЄС. «Всередині Євросоюзу існують різні настрої з приводу подій у Білорусі, є уряди, які не хочуть, щоб Брюссель відігравав у них активну роль, і Боррель такими чином намагається їх заспокоїти, пояснити, що ЄС не втягуватиметься у нове протистояння з Росією», — зазначає експерт.

Застерегти Росію
«До позиції офіційного Брюсселя щодо ситуації довкола Білорусі уважно дослухаються не лише у європейських столицях, а й у Москві. І саме на нею розраховані заяви п. Борреля, у яких використовуються порівняння теперішньої Білорусі з Україною епохи після Євромайдану», — вважає Бруно Лете, старший співробітник із питань безпеки та оборони Німецького фонду Маршалла у Брюсселі (Бельгія).
«ЄС справедливо стурбований тим, що Росія може застосувати військову силу для стримування демократичного підйому в Білорусі, наприклад, окупувавши частину її суверенної території, — повідомив він. — Слова глави дипломатії ЄС — застереження Росії про те, що Європа не хоче бачити ще один заморожений конфлікт на своїх східних кордонах».
Із ним погоджується Ґустав Ґрессель, старший науковий співробітник Європейської ради міжнародних відносин, котрий також вважає, що мета заяв Брюсселя — заспокоїти Москву. Проте він називає ці заяви дивними та запізнілими.
На думку експерта, у перші півтора тижні після президентських виборів у Білорусі 9 серпня, коли Москва ще остаточно не визначалася, як реагувати на масові протести білорусів, для ЄС був сенс запевнити Кремль, що не робитиме активних намагань змінити стосунки з Мінськом. «Проте зараз ці заяви навпаки — слугують арґументом для тих у РФ, хто вважає ситуацію у Білорусі сценарієм Заходу, — каже він. — А заяви-запевнення ЄС, адресовані Росії, марні. Москва їх однаково не чує, натомість вони надсилають помилкові сигнали Києву».

Поганий PR для ЄС
Офіційний Київ на риторику Жозепа Борреля щодо Білорусі не відреагував. Однак не промовчала Іванна Климпуш-Цинцадзе, керівниця комітету Верховної Ради України з питань інтеграції з ЄС. «У порівнянні з Україною бачу лише єдине значення: ЄС не хоче, щоб Росія атакувала Білорусь так само, як атакувала нашу країну. Інших порівнянь не сприймаю», — оголосила вона.
«Заяви п. Борреля не повинні стати каменем спотикання у відносинах України й ЄС», — наголошує п. Літра. — Але якщо Брюссель і надалі повторюватиме такі формулювання, не згадуючи про те, що попри війну з РФ українська влада продовжує реформи, проводить вільні вибори та гарантує своїм громадянам право висловлювати протест, то опосередковано визнає, що в Україні нічого особливого не відбувається, отже те, що підтримує Євросоюз, не працює. Це поганий PR для самого ЄС». Він вважає, що з боку Брюсселя було б правильним оприлюднити детальне пояснення, яке могло б згладити гострі кути цієї заяви.

Шанс для Кремля
Тим часом такою суперечливою позицією Брюсселя вже скористалася Москва. Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, заявив про причетність України до дестабілізації ситуації в Білорусі. За його словами, у Кремлі є підтверджена інформація про те, що в Білорусі працюють приблизно 200 натренованих екстремістів із України. Російський міністр наголосив, що метою таких груп «є розгойдування ситуації в республіці та переведення мирних протестів у гарячу фазу». Крім цього, він запевнив, що у Волинській і Дніпропетровській областях України розташовані «спеціальні табори», де нібито тренують екстремістів.
«Подібна діяльність ведеться з території України. Там є «Тризуб ім. Степана Бандери», С14, «Національний корпус, «Правий сектор». Усі ці структури активно займаються провокуванням радикальних дій у Мінську й інших містах Білорусі», — заявив Лавров.
Він також наголосив, що спецслужби РФ і Білорусі мають займатися цим питанням предметніше. «Ми будемо категорично припиняти такого штибу спроби, тим більші спроби використовуватимуть багатосторонні структури, в яких РФ і Білорусь беруть участь, щоб такими провокаціями займатися», — додав керівник російського зовнішньополітичного відомства.
У відповідь Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, назвав інформацію про 200 екстремістів, котрих нібито тренують в Україні, плодом хворобливої фантазії, і додав, що Україна не вела, не веде і не вестиме жодної підривної діяльності проти Білорусі. Росія ж навпаки заявляє, що вже надіслала деяких своїх «фахівців» до Білорусі та готова надіслати ще більше. «Намагання Росії представити своїх «зелених чоловічків» в Білорусі як українських екстремістів — дешевий і програшний трюк», — наголосив він.

Апетити «бацьки»
Водночас виявилося, що Олександр Лукашенко, уже нелегітимний президент Білорусі, передбачав проблеми цьогорічних виборів і прагнув легітимізації в інший спосіб. Дональд Туск, колишній президент Європейської ради та голова Європейської народної партії розповів, що 2014 року Лукашенко пропонував створити українсько-білоруський союз на чолі зі собою.
«Я не розповідав про це раніше, але коли Мінськ займався чимось на кшталт посередництва між ЄС, РФ і Україною в ті найбільш спекотні дні кризи в Україні, мені зателефонував Лукашенко, я був іще прем’єром, і прямо запропонував переконати ЄС, що він може стати гарантом мирного вирішення української проблеми. І підтримати його ідею білорусько-українського союзу з ним як президентом двох держав», — зазначив він в інтерв’ю польському порталу Onet.
За словами політика, Лукашенко тоді натякав, що це єдиний спосіб зупинити Кремль в його аґресивних намірах. «Не через турботу про Україну, а через страх втратити владу. Всі тоді боялися, що Росія не зупиниться на анексії Криму, а Лукашенко жахався неконтрольованого розвитку подій, жертвою якого могла стати не тільки Україна, а й Білорусь. А це могло означати і його кінець», — зазначив він. — Лукашенко був, є і завжди буде на своєму боці. Швидше за все, він тоді промацував, наскільки широке поле для його гри. Але треба визнати, що в українській справі він зіграв у будь-якому випадку позитивну роль, незалежно від того, якими були його мотиви».
3 вересня інформація про Олександра Лукашенка з’явилася на сайті «Миротворець», де розміщують перелік ворогів української державності. Там зазначили, що він — «пособник проросійських терористів і російських загарбників, який скоїв замах на суверенітет і територіальну цілісність України». «В порушення міжнародних угод і домовленостей, незважаючи на відповідний запит від України, дав вказівку передати Росії (країна-аґресор) бойовиків і найманців, які здійснювали військові злочини на території України», — йдеться в інформації.

Євген Клен

Гоп-ля
Невідомі гакери зламали сайт Міністерства внутрішніх справ Білорусі й оприлюднили на ньому інформацію про розшук виконувача обов’язків президента Олександра Лукашенка та міністра внутрішніх справ Юрія Караєва. 3 вересня на головній сторінці з’явилася інформація, що вони «пропали безвісти». Гакери написали, що Лукашенка та Караєва звинувачують у злочинах проти білоруського народу. Крім цього, Лукашенка також звинувачують і в «узурпації влади».

About Author

Meest-Online