Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 26, 2020

ЄC просять не втручатися в конфлікт між Грецією і ТР

Автор:

|

Вересень 08, 2020

|

Рубрика:

ЄC просять не втручатися в конфлікт між Грецією і ТР
Реджеп Таїп Ердоган, президент Туреччини

Між Грецією та Туреччиною існує давня ворожнеча. Грецька республіка здобула незалежність від Османської імперії ще 1821 року. Відтоді країни воювали одна проти одної п’ять разів: у грецько-турецькій війні 1897-го, у Першій і Другій Балканських війнах, Першій світовій війні та грецько-турецькій війні 1919-1922 рр.

Фактор Кіпру
Стосунки між країнами також добре демонструє ситуація з островом Кіпр, розділеного на дві частини: 59 % контролює влада Республіки Кіпр, в основному, населеною греками, іншу частину — Турецька Республіка Північного Кіпру, населена турками, що займає близько 37 % території острова.
У липні 1974-го кіпрські антиурядові сили за підтримки військової хунти «чорних полковників», що прийшла до влади в Афінах і проводила курс на «енозіс» (приєднання Кіпру до Греції), здійснила спробу державного перевороту на острові. Туреччина як країна-гарант використала це як причину для введення 20 липня 1974 року своїх військ на острів під приводом відновлення конституційного ладу та захисту турків-кіпріотів.
У результаті турецькі війська окупували близько 37 % території острова, що призвело до його фактичного розколу на дві відособлені частини, цей стан зберігається дотепер. Була дезорганізована економіка країни, повністю порушені зв’язки між громадами. Близько 160 тис. греків-кіпріотів стали біженцями. У 1974-1975 рр. відбувся «обмін» населенням: турки-кіпріоти практично повністю переселилися на окуповану турецькими військами північну частину Кіпру, а греки-кіпріоти — на південь острова. З 1975-го Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй здійснює покладену на нього Радою Безпеки місію «добрих послуг» в Кіпрі, що має на меті надання сприяння грецькій і турецькій громадам острова в інтересах договірного врегулювання кіпрської проблеми.
2 вересня США частково зняли багаторічне ембарго на постачання зброї до Республіки Кіпр. У Туреччині назвали цей крок «несумісним із духом союзницьких відносин» і припустили кроки у відповідь зі свого боку.

Новий виток
Суперечності між Грецією та Турецькою Республікою (ТР) вибухнули з новою силою після того, як Анкара провела на початку серпня ц. р. геологорозвідувальні роботи у районах східної частини Середземного моря — кордонах між зонами, встановленими там згідно з угодою між Лівією і ТР, які суперечать кордонам, встановленим між Грецією та Єгиптом. Туреччина вирішила бурити шельф у Середземному морі всупереч протестам Греції. Про це 11 серпня заявив Мевлют Чавушоглу, міністр закордонних справ ТР. Туреччина видала ліцензію на сейсмічні дослідження в районі, який Греція вважає своєю винятковою економічною зоною. Турецький міністр запевнив, що бурити шельф почнуть уже незабаром. Він також додав, що саме Афіни відповідальні за чергове загострення стосунків із Анкарою.
Анкара намірялася спрямувати дослідний корабель Oruc Reis і два допоміжних судна для геологічної розвідки у водах на південь від грецьких островів Родос, Карпатос і Кастеллорізо. Ця заява посилила напруженість у взаєминах із сусідньою Грецією і викликала критику з боку США, Франції й інших європейських країн.
Туреччина звинуватила Грецію у спробі позбавити її вигод від виявлення нафти і газу в Егейському морі та Східному Середземномор’ї, стверджуючи, що морські кордони для комерційної експлуатації мають бути розділені між Грецією і ТР на рівноправній основі. Афіни заявляють, що позиція Туреччини є порушенням міжнародного права і привели у підвищену бойову готовність свої збройні сили. Крім цього, Греція, Франція, Італія та Кіпр провели військові морські навчання у східному Середземномор’ї, які тривали до 28 серпня. Військові навчання під назвою Eunomia відбулися на півдні від острова Крит. Для цього три французькі винищувачі Rafael і три грецьких винищувачі F-16 приземлилися на авіабазу «Андреас Папандреу» в Пафосі.

Заклики та погрози
В Європейському Союзі (ЄС) і НАТО висловили стурбованість, що суперечка між двома країнами може призвести до збройного конфлікту. ЄС закликав ТР зупинити буріння в спірних районах. Утім, там і досі продовжують працювати турецькі кораблі, що проводять відповідні роботи.
Свою чергою, Анґела Меркель, канцлерка Німеччини, обговорила з Єнсом Столтенберґом, генеральним секретарем НАТО, шляхи послаблення напруженості у стосунках між Грецією та Туреччиною. Після зустрічі у Берліні 27 серпня вони заявили, що дуже стурбовані через загострення взаємин між двома країнами-членами НАТО. Єнс Столтенберґ закликав Афіни й Анкару до діалогу та деескалації». Він вважає, що конфлікт необхідно вирішити в дусі солідарності Альянсу та відповідно до міжнародного права.
28 серпня суперечку між Афінами й Анкарою обговорили міністри закордонних справ країн ЄС на своїй зустрічі в Берліні. А Жозеп Боррель, глава європейської дипломатії, представив різні варіанти розвитку стосунків ЄС із ТР. Один із варіантів — санкції. «Однак рішення щодо цього наразі не буде», — запевнив він.
Також єврочиновник заявив, що ЄС прискорить впровадження санкцій проти Туреччини за її бурову діяльність у східній частині Середземного моря. Підготують і додаткові заходи щодо Анкари до 24 вересня на випадок, якщо не буде прогресу з турецької сторони. «Ясно, що в ЄС є наростаюче розчарування поведінкою Туреччини, тому Рада просить робочі групи прискорити роботу з введення санкцій проти осіб, запропонованих Кіпром, через незаконні бурові роботи. Ми також домовилися, що в разі відсутності прогресу можемо розвинути нові санкції, які можуть обговорити на саміті ЄС 24 вересня», — повідомив він.
За словами п. Борреля, серед нових потенційних заходів щодо Анкари Брюссель розглядає, зокрема, можливість заборони входів у свої порти для турецьких суден, зайнятих у нелегальній буровій активності. «Рада ЄС запропонувала мені розробити пакет пропозицій, якщо дипломатичний шлях врегулювання кризи не увінчається результатом. По-перше, ми можемо додати до «чорного списку» конкретних осіб, активи, в т. ч. кораблі, заборонити їм можливість використання європейських портів і берегових послуг, фінансування. Крім цього, можуть застосувати заходи секторального економічного характеру», — пояснив він.

Крок назад
Після протесту Греції й ЄС турецька влада вирішили призупинити розвідку копалин у спірних водах Східного Середземномор’я. Ібрагім Калин, прессекретар президента ТР, повідомив, що Реджеп Таїп Ердоган наказав своїм помічникам «бути конструктивними і відкласти це (геологічну розвідку. — Ред.) на якийсь час».
Водночас п. Калин закликав Грецію вирішувати проблеми з Туреччиною на двосторонній основі, не залучаючи до процесу інші країни. «Кожен повинен продовжувати працювати на своїх континентальних шельфах і вести спільну роботу в спірних районах… Для Греції не буде можливим домогтися результатів, використовуючи своє членство в ЄС як спосіб тиску», — зазначив він.
А Хамі Аксой, офіційний представник Міністерства закордонних справ ТР, заявив, що ЄС не має права вимагати припинення геологорозвідувальної діяльності Туреччині на її власному континентальному шельфі в Середземному морі. За його словами, ЄС потрібно діяти неупереджено і бути чесним посередником, якщо хоче вирішення ситуації в східному Середземномор’ї. «Ми закликаємо країни ЄС не підтримувати максималістичні вимоги Греції, що суперечать нормам міжнародного права, під приводом солідарності й єдності», — закликав п. Аксой.

Євген Клен

До слова
Після 238 днів голодування в ТР померла правозахисниця Ебру Тімтік, засуджена торік за нібито членство в терористичній організації. В ЄС заявили, що глибоко засмучені її смертю. Про це повідомив Петер Стано, представник ЄС зі зовнішніх справ і політики безпеки. Правозахисниця оголосила голодування вісім місяців тому, вимагаючи справедливого судового розгляду для себе і 17 колег. Її засудили до 13 років і шести місяців позбавлення волі. Ебру Тімтік — четверта бранка, котра померла цього року в результаті голодування. Навесні померли Хелін Белек і Ібрагім Гекчек, учасники музичного гурту Grup Yorum, а також Мустафа Кочак, представник Федерації молоді Туреччини. «Висловлюємо співчуття їхнім родинам. Траґічний результат їхньої боротьби за справедливий судовий розгляд болісно ілюструє гостру необхідність для турецької влади виправити ситуацію з правами людини в країні, яка різко погіршилася за останні роки, а також серйозні недоліки, які спостерігаються в судовій системі», — заявив п. Стано. ЄС наполягає, що ТР повинна терміново продемонструвати конкретний прогрес у сфері верховенства права й основних свобод.

About Author

Meest-Online