Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 26, 2020

Дезінформації Кремля стає менше

Автор:

|

Червень 23, 2020

|

Рубрика:

Дезінформації Кремля стає менше

Підрозділ Європейської служби зовнішньої діяльності East Stratcom опублікував чергову Доповідь про поширення дезінформаційних кампаній у міжнародному інформаційному просторі у квітні-травні ц. р., пов’язаних із пандемією Covid-19. Одним із висновків є те, що обсяг дезінформаційних повідомлень почав поступово спадати.

Про що писали
Основними об’єктами для маніпуляцій із боку проросійських медіаресурсів залишалися такі теми: існує зв’язок між запровадженням системи мобільного зв’язку 5G і поширенням Covid-19; пандемія допомагає становленню та пануванню таємних еліт; на території колишніх Республік СРСР розміщені таємні біологічні лабораторії США. Також продовжили нападки на розробників вакцин, у т. ч. на Білла Ґейтса. Помітними були й дії Китайської Народної Республіки (КНР), спрямовані на усунення «наративу про Китай як місце походження Covid-19» та покращення іміджу офіційного Пекіну в державах-членах Європейського Союзу (ЄС).
Обсяг критичного контенту щодо дій ЄС у контексті боротьби з коронавірусом, який у квітні ц. р. розповсюджували кремлівські пропаґандисти, почав поступово знижуватися. Портал «Південний фронт» видалив тематичний підрозділ, який висвітлював тему Covid-19. А спецслужби Нідерландів виявили в соціальних медіа низку груп, які активно розповсюджували наративи про зруйновану європейську солідарність і крах європейських цінностей під впливом пандемії.
Пандемію Covid-19 також використовували для підриву довіри до присутності НАТО в країнах Балтії («НАТО розповсюджує вірус»). Дезінформаційні наративи, які використовували щодо НАТО й ЄС, повністю корелюються з інформацією кремлівських медіа.
На російських телеканалах однією з популярних стала теза про те, що Захід залишив Україну й утилізував її як сміття. Проросійські англомовні та франкомовні медіа багато писали про таємні біологічні лабораторії США, розташовані на території України, зазначаючи, що таємні лабораторії сприяли перемозі Євромайдану; епідемія найбільше поширена навколо населених пунктів, розташованих близько від цих лабораторій; Covid-19 могли створити в одній із лабораторій в Україні, а також пов’язали зі «секретними американськими лабораторіями» поширення холери в Україні.
Помітною була діяльність КНР, спрямована на мінімізацію неґативних іміджевих втрат від поширення пандемії на території ЄС. Цікаво, що й Russia Today працювала над тим, щоб захистити від критики міжнародних партнерів КНР. Здійснили навіть спроби порівняти інформаційні атаки на РФ після отруєння родини Скрипалів у Солсбері з критикою КНР у контексті Covid-19. Заслуговують на увагу також наративи сирійської сторони, які поширювали в міжнародному інформаційному просторі через проросійські канали: санкції Заходу підривають спроможності сектору медицини в Сирії; санкційні режими не дозволяють Сирії оперативно отримувати необхідну допомогу для боротьби з коронавірусом.

Заходив соціальних мереж
Для відстеження дезінформаційних атак Twitter оголосив про наміри надати фактчекінговим компаніям доступ у режимі реального часу до десятків мільйонів щоденних публічних твітів про Covid-19. Соціальна мережа повідомила, що будь-який розробник чи дослідник із підтвердженим обліковим записом у Twitter може подати заявку на отримання доступу до інформаційних повідомлень на тему коронавірусу, якщо вони відповідають певним критеріям, а отриману інформацію використовуватимуть для «суспільного добра». Крім цього, Twitter оголосив, що запроваджує нові ярлики та попереджувальні повідомлення, які нададуть інформацію про деякі твіти, що містять суперечливу або оманливу інформацію.
Своєю чергою, Facebook повідомив, що у квітні ц. р. припинив діяльність восьми мереж, які займалися розповсюдженням дезінформації. Шість із них — у США, Грузії, М’янмі та Мавританії — зосереджувалися на місцевій аудиторії. Натомість дві мережі — з РФ та Ірану — були більшою мірою зосереджені на іноземній аудиторії. Facebook припинив діяльність News Front і South Front (загалом понад 270 тис. користувачів), які займалися скоординованою дезінформаційною діяльністю. За даними Facebook, діяльність цих ресурсів базувалася в РФ і на окупованих нею частинах Луганської та Донецької областей, а також у тимчасово окупованому Криму.

Ілюзія відступу
Насправді РФ продовжує використовувати дезінформацію, але змінює пріоритети, приміром, для розпалювання конфлікту в Україні між Церквами. Про це заявили у Державному департаменті США. У документі також ідеться, що загалом в Україні порівняно з попередніми роками зменшилася кількість випадків антисемітизму.
А в ЄС закликали активізувати боротьбу проти нової хвилі дезінформації в Інтернеті, в якій звинуватила КНР і РФ. «Росія та Китай прагнуть підірвати демократичні дебати, посилити соціальну поляризацію та поліпшити власний імідж у контексті Covid-19, — зазначили автори звіту. — Пандемія показала, що дезінформація шкодить здоров’ю наших громадян. Це стосується, зокрема, твердження, що вживання відбілювача може вилікувати захворювання та що миття рук не допомагає запобігти його поширенню.
ЄС високо оцінив такі інтернетплатформи, як Google, Facebook і Twitter, за те, що вони видалили мільйони неправдивих рекламних оголошень і погодилися на поширення практики, покликаної припинити поширення дезінформації. Вера Йоурова, віцепрезидентка Європейської комісії з цінностей та прозорості, зазначила, що компанії повинні щомісяця надавати набагато детальніші звіти про дії, які вони вживають для запобігання поширенню фейкових новин.

Як із цим боротися
Як зупинити поширення неправдивої інформації, радять експерти Бі-Бі-Сі:
«Ви, звісно, хочете, щоб ваші рідні та близькі були в курсі останньої інформації про епідемію. Тому коли ви самі отримуєте нову інформацію, то, можливо, поспішаєте поділитися нею. Розсилки у соцмережах і месенджерах про коронавірус часто викликають паніку. Перш ніж переслати повідомлення, подумайте, яка вірогідність того, що це фейк, якщо у вас виникають сумніви, не надсилайте.
Перш ніж переслати повідомлення, запитайте себе, звідки ця інформація? Якщо джерело — «подруга мого приятеля» або «сусіда колеги моєї тітки», то це майже завжди означає, що інформація — вигадка.
Зовнішній вигляд буває оманливим, і багато фейків створюють так, аби вони були схожими на документи з офіційних джерел. Їхні автори імітують великі новинні організації й урядові установи. Імітувати бланки державних установ чи офіційні акаунти організацій у соцмережах нескладно. Ще один із методів авторів фейків — накласти текст на скріншот із випуску новин. Великі літери та невідповідні шрифти можуть слугувати індикаторами підробки. Тому інформацію потрібно шукати тільки на перевірених акаунтах новинних та урядових організацій, а також відомих громадських груп. Якщо ви отримали пост чи відео, яке виглядає підозріло, краще їх перевірити.
Не потрібно пересилати повідомлення своїм друзям і близьким, якщо маєте сумніви щодо їхньої правдивості. Це радше створює проблеми, ніж допомагає вирішувати їх, тож не варто ділитися інформацією «просто про всяк випадок». Багато людей викладають сумнівні пости у групи чи спільноти експертів із проханням підтвердити або спростувати інформацію. Так робити корисно, але перш ніж поділитися постом, переконайтесь, що ви чітко дали зрозуміти, що маєте сумніви та хочете отримати пораду. Також пам’ятайте, що всі викладені вами фото, якщо ними почнуть активно ділитися, можуть втратити первісний контекст.
Поєднання фактів і вигадки — один із головних принципів пропаґанди. Коли отримуєте, до прикладу, перелік рекомендацій, то легко прийняти на віру все, якщо ви точно знаєте, що один із пунктів — правильний. Але фейком може виявитися половина або третина пунктів.
Вірусною стає інформація, яка викликає у нас емоції: страх, неспокій, смуток чи радість. Неспокій і тривогу автори фейків часто намагаються викликати за допомогою закликів до негайних дій. Ви ділитесь інформацією, бо знаєте, що вона правдива, чи тому що вона відповідає вашій картині світу? І ми найчастіше ділимося постами, які підтверджують наші уявлення про світ, але це не означає, що вони правдиві».

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply