Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 14, 2018

Чи візьмуть Росію у лещата?

Автор:

|

Червень 25, 2015

|

Рубрика:

Чи візьмуть Росію у лещата?
Володимир Путін

Володимир Путін

Від застережень і погроз, на які президент Російської Федерації (РФ) ніяк не реагував, Європейський Союз перейшов до конкретних дій.

Батіг замість медяника
Світове співтовариство вирішило більше не церемонитись із Путіним. Тому 18 червня ц. р. правоохоронні органи Франції наклали арешт на рахунки російських компаній у французькій філії банку ВТБ. Про це поінформував Андрій Костин, голова ВТБ. Також, за його словами, під арешт потрапили рахунки російських дипломатичних місій. «На ранок їх [рахунки дипмісій] розморозили, але така проблема була. Суми — незначні, обчислюються десятками тисяч євро. Рахунки дипломатичних представництв були одразу розморожені, а рахунки російських компаній — заморожені. Ми вирішуємо це питання з юристами», — пояснив посадовець.
Напередодні стало відомо, що арешт на державні активи РФ також наклала Бельгія. Рішення було ухвалене на підставі вироку Міжнародного арбітражу за позовом «ЮКОС Юніверсал Лімітед». Російські установи в Бельгії отримали від судових приставів документ, у якому йдеться про накладення арешту на державну власність РФ, що перебуває в їхньому розпорядженні, та на їхні борги перед державою.
Третьою арешт російських державних активів у справі ЮКОС здійснила Австрія. Про це повідомив Еміль Брікс, посол Австрії в РФ. Очікується, що до подібних дій вдадуться й інші країни, зокрема США та Канада. А 24 червня активісти «Лондонського Євромайдану» провели демонстрацію на Downing Street, під час якої вимагали заморозити російські активи й у Великій Британії. На мітинґу також виступили учасники Революції гідності.
Це стало додатковим фактором для подальшого падіння рейтинґу російських компаній, уже спричиненого довготривалими санкціями. Їм довелося покинути першу сотню рейтинґу ділової британської газети The Financial Times за обсягами ринкової капіталізації, повернувшись на десять років назад. Два роки тому жодної російської компанії не було в топ-50, тоді як 2014-го семеро представників Росії за сукупної капіталізації опинилося на останньому місці серед країн БРІК (Бразилія-Росія-Індія-Китай). Цьогоріч росіян немає навіть у першій сотні.
І надалі ситуація в РФ тільки погіршуватиметься. Бо Рада Євросоюзу постановила продовжити до кінця року термін дії економічних санкцій стосовно РФ. Відповідне формальне рішення було ухвалене 22 червня ц. р. на засіданні Ради в Люксембурзі.

Мінськ не допомагає
Тим часом Президент України негативно оцінив виконання «мінських домовленостей» і закликав світове співтовариство посилювати тиск на Москву. «Правда полягає у тому, що угода не працює», — сказав Петро Порошенко. За його словами, домовленості, досягнуті у Мінську, стали для українців, а не реальністю.
А 23 червня в Мінську (Білорусь) відбулася зустріч тристоронньої контактної групи в розширеному складі зі запрошенням представників окремих районів Донбасу. Хайді Тальявіні, котра залишає посаду спеціального представника Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) у тристоронній контактній групі щодо України, стримано оцінила її здобутки в Мінську того дня. «Про конкретні результати говорити не можна. Необхідне продовження», — констатувала вона.
А Леонід Кучма, представник України в тристоронній контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі, повідомив: «Знаєте, на чому наполягає Росія? Що формат повинен бути не тристоронній, а щоби були ще й представники окремих районів Донбасу. Київ категорично із цим не погоджується».
Також п. Тальявіні заявила, що виходить до журналістів у статусі спецпредставника ОБСЄ в контактній групі щодо України востаннє. Замість неї в контактній групі працюватиме австрійський дипломат Мартін Сайдик, постійний представник Австрії в Організації Об’єднаних Націй, повноваження котрого закінчуються влітку.

Захцянки терористів…
На 23 червня ц. р. в Парижі була призначена зустріч міністрів закордонних справ України, Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), Франції та РФ — Павла Клімкіна, Франка-Вальтера Штайнмаєра, Лорана Фабіуса та Сергія Лаврова, щоб обговорити можливості завершення кривавого конфлікту на Донбасі.
Та напередодні цієї зустрічі ватажки Донецької й Луганської «народних республік» (ДНР і ЛНР, відповідно) — зажадали, аби в Парижі офіційний Київ змусили прописати в Конституції України право ДНР і ЛНР на «особливий статус», ще й висунули умови щодо «самостійного управління» й «окремого правового регулювання» на теренах, захоплених російськими військами та найманцями.
А Путін, узагалі, поставив результати перемовин у Парижі в залежність від оцінки міністрами усунення Януковича від президентства в Україні, заявивши із цього приводу: «Погляньте, що сталося в Ємені. Там відбувся переворот, президент відмовився від влади, тепер інші країни силою зброї хочуть повернути його назад. Після того, як стався переворот в Україні, яких тільки образ ми не почули в бік колишнього президента Януковича. Якщо ми так по-різному будемо підходити до однакових явищ, то ніколи ні про що не домовимося».
Денис Пушилін, представник ДНР у контактній групі з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, і собі вторив Путіну. «Зараз ми взагалі перебуваємо на межі великої війни. Наш конфлікт не є внутрішньоукраїнським, він повністю перекликається з тим, що відбувається в Сирії, Ємені та Македонії. Й у зв’язку з цим все може загостритися за лічені години», — погрожував він.

…і дуля для них
Після зустрічі 23 червня ц. р. в Парижі «Нормандська четвірка» виступила зі спільним комюніке, у якому поінформувала, що метою міністрів закордонних справ Франції, ФРН, РФ та України було обговорення угоди про припинення вогню в Україні та політичного процесу, щоби «мінські угоди» були виконані в повному обсязі.
Усі четверо міністрів знову висловили своє «глибоке занепокоєння у зв’язку з ситуацією, що погіршується в галузі безпеки на Донбасі» та закликали «до якнайшвидшої деескалації й негайного припинення вогню, що дало би змогу розпочати прогрес у політичній, гуманітарній і соціально-економічній сферах».
У заяві нагадується, що спеціальна спостережна місія ОБСЄ виконує важливу роботу в процесі деескалації. Міністри відзначили на незамінну роль Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ у підготовці та проведенні місцевих виборів і наголосили на необхідності політичного діалогу між Україною та представниками деяких районів Донецької й Луганської областей. Однак про якийсь особливий статус реґіону не було сказано жодного слова.
Учасники зустрічі в Парижі також висунули вимогу до обох сторін щодо повного виведення важких озброєнь. «Ми вітаємо засідання робочої групи з питань безпеки, яке має відбутися 2 липня і закликаємо сторони домовитися до 26 червня про відведення танків і гармат калібром не менш як 100 мм, це повинно бути зроблено впродовж найближчих тижнів», — зазначається у документі. Крім того було домовлено про запровадження та виконання плану деескалації у районі Широкіного як першого кроку на шляху до ширшої демілітаризації уздовж лінії розмежування.
Міністри також наголосили на необхідності «покласти край обмеженням на доступ спостерігачів ОБСЄ до усіх місць зберігання техніки, що, зрештою, перешкоджає перевірці процесу виведення важкої зброї та порушує «мінські угоди». «Нормандська четвірка» погодилася усунути перешкоди для надання допомоги в зоні конфлікту та негайно домовитися з Міжнародним комітетом Червоного Хреста з метою досягнення конкретних результатів і полегшення страждань місцевого населення. У спільній заяві окремим пунктом йдеться про необхідність звільнення в’язнів за принципом «всі на всіх».
Міністри підтвердили, що Франція, ФРН, РФ та Україна, як і раніше, мають намір продовжувати діяти в цьому форматі та зробити все можливе, щоби гарантувати збереження зобов’язань урегулювати кризу.
Павло Клімкін після зустрічі зауважив: «У Парижі ми всі підтримали відданість Мінську. Росія також. Подивимося, хто і як цю відданість буде реалізовувати». За його словами, для української сторони ключовими темами були «деескалація та реальне припинення вогню, допуск моніторингової місії ОБСЄ до всіх районів, де переховується важке озброєння Луганська та Донецька», «відсутність будь-якого прогресу в обміні заручниками та доступі до гуманітарної допомоги до окупованих територій, ну, і, звісно, підготовка до виборів».
«Те, що зараз відбувається (на сході України. — Ред.), це — тотальний фарс», — резюмував український міністр.

Примус до миру
Однак ЄС хоче «врегулювати конфлікт» за сценарієм, не вигідним для України. Сергій Сидоренко, оглядач київського інтернет-видання «Європейська правда», дійшов висновку, що керівники країн — членів Європейського Союзу (ЄС), побоюючись загострення війни на сході України, стали спонукати офіційний Київ погодитися на пропозиції Путіна. Журналіст розповів, що минулого тижня, під час візиту до Києва, Йоганес Ган, єврокомісар із питань розширення та політики сусідства, переконував українську владу в тому, що Київ повинен виконати «пізні» пункти «мінської угоди», не чекаючи, допоки РФ та підконтрольні їй бойовики виконають свою частину». Відтак, журналіст вважає, що ЄС «випробовує» реакцію української сторони на ідею про м’який перегляд умов «мінської угоди».
Сергій Сидоренко також поінформував, що йому «довелося бути учасником закритої дискусії, під час якої один із найвищих посадовців Єврокомісії, що опікуються Україною, несподівано заявив про проблеми у виконанні «мінської угоди» з боку Києва». «Чому би вам не зробити крок до надання Донбасу особливого статусу? Адже це можна робити вже зараз, продемонструвавши добру волю Києва до виконання «Мінська», — запропонував він.
Аргументи українських політиків щодо того, що немає сенсу виконувати останній пункт, коли Москва не виконує навіть першого, не подіяли на представника Брюсселя, розповів також журналіст. І той далі наполягав на потребі «виконання Україною умов «Мінська» наперед».
Позицію ЄС підтердив і амриканський мільярдер Джордж Сорос. Він вважає, що Європа ставиться до України, як до ще однієї Греції: мовляв, це — просто країна з фінансовими труднощами, та ще й не член ЄС. «Це — помилка, — вважає фінансист. — В Україні відбувається революційне переродження, а її уряд, ймовірно, більше за інших здатен забезпечити радикальні зміни. Справді, між «старою України» та Грецією є важлива схожість: обидві країни страждають від корумпованої демократії й олігархічної економіки. Але нова Україна рішуче налаштована стати іншою. Європа ставить під загрозу прогрес України, тримаючи її на короткому фінансовому повідку». І саме від твердості позиції українських політиків залежить мабутнє Української держави.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...