Новини для українців всього свту

Wednesday, Nov. 25, 2020

Чому Україна прагне вступити до Ініціативи трьох морів

Автор:

|

Жовтень 22, 2020

|

Рубрика:

Чому Україна прагне вступити до Ініціативи трьох морів
Засідання було віртуальне

У Талліні (Естонія) 19 жовтня ц. р. провели п’ятий саміт Тримор’я. Україну запрошували на перший саміт ініціативи в Дубровнику (Хорватія) 2016-го, але Київ свого представника тоді не делегував. Попри участь у кількох проєктах Тримор’я, загальна співпраця України залишається обмеженою. Але Київ чітко наголошує на бажанні приєднатися до цього об’єднання. «Ініціативу трьох морів» започаткували п’ять років тому президенти Хорватії та Польщі. Тепер вона об’єднує 12 держав-членів Європейського Союзу (ЄС), розташованих між Балтійським, Чорним та Адріатичним морями. Її основною метою проголосили розбудову інфраструктури реґіону вздовж осі Північ-Південь шляхом реалізації проєктів у транспортній, енергетичній і цифровій сферах для подолання розриву з країнами Західної Європи, які набагато краще пов’язані між собою залізничними й автомобільними шляхами, електричними мережами та газогонами порівняно зі східною частиною ЄС.

Шлях до Таллінна
Активна підготовка до саміту тривала від початку 2020 року. Виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції 16 лютого, Керсті Кальюлайд, президентка Естонії, заявила про необхідність надання «Ініціативі трьох» морів практичнішого змісту через залучення інвестицій на підтримку Інвестиційного фонду Тримор’я. Серед унікальних особливостей естонських пріоритетів — диджиталізація та підвищення цифрової грамотності громадян.
Попри те, що в Україні не часто говорять про Тримор’я, сама ініціатива роботу не сповільнює, хоча пандемія Covid-19 й внесла певні корективи в досяжність результатів. Естонія здійснила кроки щодо інституціалізації «Ініціативи трьох морів» — для загальної координації діяльності створили технічний урядовий секретаріат, роботу якого планують передати наступній головуючій країні.
Звичайний формат форуму довелося трансформувати — зустрічі відбувалися віртуально. Всі теми саміту зосередили навколо наповнення інвестиційного фонду та подальшої реалізації спільних проєктів із акцентом на диджиталізацію в енергетичному та транспортному секторах.
Третя панель саміту була присвячена Smart Connectivity. Її мета — створення платформи інноваційних послуг для підтримки економічного розвитку, що ґрунтується на інноваціях. Окремим питанням стало оновлення переліку пріоритетних проєктів.

Статус для України
Тема Тримор’я давно відома в експертних колах України. Є своя історія стосунків, сподівань та очікувань. Показово, що формат об’єднання передбачає не лише членство для країн ЄС, що дає шанс і для України. Та Києву зараз доводиться говорити лише про набуття статусу країни-спостерігача.
Україну активно підтримує Польща, співзасновник Тримор’я. Цю тезу додали до спільної декларації президентів Володимира Зеленського й Анджея Дуди, підписану під час нещодавнього візиту останнього до Києва. Але як Україні інтегруватися до цієї організації?
Політична присутність. Участь України на рівні президента можлива на саміті за запрошення головуючої країни. Для цього варто посилювати діалог, добрі стосунки на двосторонньому рівні, вибудовувати свою унікальність і важливість приєднання з можливими країнами, які будуть головувати. Виходити на формат партнерських стосунків, на кшталт участі США чи Німеччини.
Економічна присутність. Попри те, що в України немає ресурсів для інвестування в спільний інвестиційний фонд, варто акцентувати увагу на геополітичній унікальності України. Хоч основою ініціативи є інфраструктура, питання безпеки та сусідства України в реґіоні неможливо виключити цілком. Це розуміють усі країни-учасниці, але ніхто це питання наразі не порушує. Такий сценарій може бути достатньо дієвим, якщо спробувати накласти його на деякі стратегічні проєкти в рамках Тримор’я.
Проєктна участь. Цей сценарій є найоптимальніший і реалістичний. Позитивні результати участі України в проєктах Тримор’я допоможуть змінити в майбутньому також політичний формат самої ініціативи.

Співпраця почалася
Україна отримала можливість приєднатися до реалізації шести з 48 інфраструктурних проєктів у рамках Тримор’я: в енергетиці, сфері транспорту та цифровій галузі.
Проєкт в енергетиці передбачає будівництво газового інтерконнектора Германовичі (Польща) — Більче-Волиця (Україна), який є частиною запланованого газогону Baltic Pipe. Ним транспортуватимуть норвезький і зріджений американський газ до Польщі, країн Балтії, а також України. Після його запуску Україна зможе отримувати близько 1 млрд куб. м на рік.
У транспортній сфері — автомагістраль Via Carpatia, яка пролягає від литовської Клайпеди до грецьких Салонік територіями Литви, Польщі, Словаччини, Угорщини, Болгарії та Греції. Вона має проходити і через українські міста Львів, Мостиська, Тернопіль, Чернівці, Луцьк, Ягодин, Рівне, Житомир, Вінниця, Коростень, Умань, Одеса та Київ.
Ще один проєкт — Viking Train. Залізничний маршрут, який функціонує з 2003 року, проходить через міста Клайпеда, Вільнюс, Мінськ, Київ і Чорноморськ. Він є прикладом успішної співпраці країн «Східного партнерства».
Як повідомляв «Міст», Україна потрапила в «Люблінський трикутник».

Коментарі експертів:
Сорін Іоніце, президент аналітичного центру Expert Forum (Румунія):
— Наближення України до Тримор’я має кілька переваг для об’єднання. По-перше, це ще один канал співпраці через проєкти з найбільшим східним сусідою, який прагне вступити до ЄС. Україна вже є частиною Стратегії ЄС для Дунайського реґіону, яка охоплює Одеську область; таких платформ потрібно більше. По-друге, Київ привніс би неоціненні «глибокі знання» про реґіон, його складності та ризики, якими мало хто володіє. По-третє, це дало б Тримор’ю більш виражений чорноморський характер. Нарешті, дивно обговорювати енергетичні проєкти та безпеку, які є одним із пріоритетних напрямків інвестицій, без участі Києва. Політичний контекст робить Україну ймовірним прихильником Спільної енергетичної політики, а не окремих ініціатив, які їй суперечать, а отже, фактором дисципліни та доцентрових дій у рамках ЄС.

Бартош Беліщук, аналітик із питань енергетики (Польща):
— За останні роки Україна здійснила низку важливих кроків, які зробили її ринок природного газу прозорішим. Анбандлінг і підписання угод про інтерконектори з операторами сусідніх країн, послуга транзиту на короткі відстані, потенціал використання українських сховищ газу тощо — всі ці фактори дають змогу тісніше співпрацювати з ЄС і країнами «Ініціативи трьох морів». Деякі компанії зацікавлені використовувати українські сховища газу, тому Україна може допомогти створити більш ліквідний, прозорий і конкурентоспроможний реґіональний ринок газу. Україна також починає приділяти більше уваги зеленим джерелам енергії, енергоефективності, тому це може бути перспективним напрямком співпраці в майбутньому.

Кршеван Антун Дуймович, старший науковий співробітник Інституту розвитку та міжнародних відносин (Хорватія):
— Україна, особливо її західна частина, історично представляла частину держав, території яких зараз перебувають у межах країн-учасниць Тримор’я. Географічно та культурно це — єдиний реґіон. Країни Тримор’я разом із Україною становили б третину ЄС, а з точки зору демографії — більшу територію, ніж Росія. Це дало б набагато потужнішу позицію ініціативі в усьому світі. Залучення України також матиме позитивний вплив на цифрову та транспортну інфраструктури, а також розвиток усіх країн Тримор’я. «Ініціатива трьох морів» без України є неповною.

Даніель Шеліговський, керівник програми «Східна Європа» (Польща):
— Незважаючи на те, що Україна не є учасницею об’єднання, вона цілком може зробити значний внесок в «Ініціативу трьох морів». По-перше, Україна є транзитною територією між Балтійським і Чорним морями, тому чудово вписується в основну концепцію розвитку інфраструктури Північ-Південь. По-друге, українська газова інфраструктура має значні активи з точки зору інтеграції енергетичного ринку країн Центрально-Східної Європи та забезпечення поставок газу до реґіону. По-третє, ІТ-сектор в Україні має потенціал стати привабливим партнером для країн Тримор’я у створенні цифрових зв’язків у реґіоні.

Тадеуш Іванський, експерт із питань України, Білорусі та Молдови Центру східних досліджень (Польща):
— В Україні ініціативу переважно розглядають як безпекову та помилково сприймають як продовження довоєнного Міжмор’я. Україна має вирішити для себе, чого вона очікує від Тримор’я й які ноу-хау або ресурси Київ міг би привнести для вдосконалення об’єднання.

About Author

Meest-Online