Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 16, 2018

Будапешт узяв Київ за горло

Автор:

|

Червень 28, 2018

|

Рубрика:

Будапешт узяв Київ за горло

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто налаштований вкрай рішуче

Верховна Рада України поспішала прийняти Закон «Про національну безпеку» з огляду на наближення засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні (яке неофіційно називають також самітом Україна-НАТО), що заплановане в рамках саміту Альянсу в Брюсселі та відбудеться 11-12 липня ц. р. Але тепер це засідання опинилося під загрозою скасування. Палиці в українські колеса знову стали пхати угорці.

Угорська замість української
25 червня Петер Сійярто, міністр закордонних справ Угорщини, озвучив три вимоги, виконання яких зробить можливим зняття вето з проведення комісії «Україна-НАТО». В інтерв’ю «Європейській правді» він зазначив, що про ці вимоги знає як українська сторона, так і союзники Угорщини по НАТО. «Перша умова — перехідний період щодо мови освіти має бути продовжений до 2023 року, і за цей час ви маєте домовитися з меншиною про те, які саме зміни будуть впроваджені. Друга умова, яка також повністю відповідає пропозиціям Венеційської комісії — норма про мову навчання не повинна поширюватися на приватні школи. І була ще одна, третя умова, яка вже виконана: Україна мала розпочати консультації з представниками угорської меншини. Вони розпочалися», — підсумував він.
Петер Сійярто наголосив, що його держава знизила рівень вимог до України щодо закону про освіту — тепер ідеться не про скасування мовної норми, а про виконання лише двох пунктів рішення Венеційської комісії. «Розумію, що ви хочете підвищити роль державної мови. Це ваше суверенне право, внутрішнє питання, в яке не хочу втручатися. Але підвищення ефективності навчання української не обов’язково означає, що ви маєте забирати час у предметів угорською. І вважаю, що викладання фізики чи біології українською не потрібне для кращого володіння державною мовою», — наголосив угорський міністр.
Й одразу озвучив ще одне «зниження вимог». За його словами, Угорщина чинитиме опір, якщо новий український закон про мови, який ухвалять на зміну скасованому «закону Ківалова-Колесниченка», не передбачатиме надання угорській статус офіційної. Нагадаємо, що 28 лютого ц. р. Конституційний суд України визнав закон «Про засади державної мовної політики» неконституційним. Причина — порушення процедури ухвалення документа. Закон, зокрема, передбачав можливість прирівнювати так звані реґіональні мови (переважно російську) до української на великих частинах території України. Йшлося про впровадження реґіональних мов «у роботі місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в державних і комунальних навчальних закладах, а також інших сферах суспільного життя». Нового мовного закону в Україні наразі немає, але Угорщина, як виглядає, вже вигадала, як би він мав виглядати.
«Є фундаментальний принцип, з якого ми виходимо: за міжнародним правом, уже надані меншинам права не можуть зменшуватися. Й якщо до цього наявність 10 % угорців у населеному пункті чи в районі дозволяла визначати мову цієї меншини офіційною, а новий закон підійме цю планку до 33 % — то, звісно ж, ми будемо опиратися», — заявив п. Сійярто.

Угорський шлагбаум на шляху до НАТО
Як писав «Міст», що каменем українсько-угорського спотикання є ст. 7 Закону «Про освіту», який набув чинності 28 вересня минулого року. Згідно з новим законодавством, у закладах дошкільного та початкового рівнів (1-4 класи) викладання рідною мовою національних меншин зберігається, водночас наголос робитиметься на оволодінні українською. Проте у школі базового рівня (5-9 класи) навчання здійснюватиметься винятково українською, щоб діти були готові отримувати вищу освіту в українських університетах і могли вільно спілкуватися державною мовою.
Кілька країн висловили з цього приводу претензії, зокрема Польща, Болгарія та Греція, представники чиїх нацменшин компактно мешкають в Україні. Але справжня істерика здійнялася саме в Будапешті, який звинуватив Київ не просто у звуженні прав нацменшин, а в «наступі на їхню ідентичність і культуру та спробах примусової українізації й асиміляції».
Міністр закордонних справ Угорщини одразу заявив, що через мовні положення українського закону про освіту Угорщина блокуватиме всі кроки зі зближення України й Європейського Союзу (ЄС) у рамках програми «Східне партнерство» та будь-які ініціативи, що сприяють євроінтеграції України, а також ініціюватиме перегляд Угоди про асоціацію між Україною й ЄС.
Тепер у Будапешті заговорили про блокування надання Україні статусу аспіранта НАТО. Нагадаємо, що у березні ц. р. на офіційному сайті Альянсу в розділі, присвяченому розширенню організації, Україну внесли до списку чотирьох країн-партнерів, які задекларували своє прагнення до членства. До цього в Альянсі відмовлялися офіційно визнати прагнення України до набуття членства в НАТО. Офіційне підтвердження цього статусу Київ сподівається отримати якраз на липневому саміті. Тепер Угорщина погрожує заблокувати це рішення, скориставшись своїм правом вето.

Будапешт проти США та Нової Зеландії
Причому п. Сійярто наполягає, що робиться це зовсім не в інтересах Російської Федерації (РФ). «Розуміємо, що у вас є проблеми у відносинах з РФ. Розуміємо, що ваш уряд і Президент хочуть знизити російський вплив, який іде в т. ч. через російські школи. Але у мене одне запитання: якщо йдеться про російську мову, то як у цій картині з’явилися ми, угорці? Таке враження, що Угорщина просто потрапила під роздачу! Але в кожному разі — чи це «супутні руйнування», чи це так і планувалося — ваші дії б’ють по нас. Нам не потрібна ніяка Росія, щоби визначити, як захищати свою меншину», — заявив міністр.
Причому, судячи з усього, Будапешт налаштований украй рішуче. «Ми — незалежна держава, і нас не обходить, що думає РФ про нашу політику щодо меншин. Ми знаємо одне: на Закарпатті є угорці, їх — приблизно 150 тис., і ми прагнемо захищати їхні права. І ми, якщо буде потреба, захищатимемо їх від будь-кого — від США, РФ, Нової Зеландії, від кого завгодно», — сказав як відрізав він.

Угорщина вибрала вдалий момент
Водночас про величезну симпатію Віктора Орбана, котрий учетверте поспіль був обраний прем’єр-міністром Угорщини, до «любого друга» Путіна добре відомо вже давно. Саме Угорщина п. Орбана стала першою країною ЄС, яку російський президент відвідав після анексії Криму на початку 2015-го.
А наприкінці травня ц. р. на першому інавгураційному засіданні оновленого угорського уряду був схвалений документ під назвою «Меморандум: Ініціатива створення нової політики НАТО щодо України». Це стало цілковитою несподіванкою навіть для угорських політологів, адже, зазвичай, на таких суто церемоніальних заходах ніколи не ухвалюються якісь важливі рішення, тим більше такі, що стосуються зовнішньої політики.
У документі стверджувалося, що «реформування України попри безпрецедентний рівень політичної підтримки та фінансової допомоги, провалилося». «Держава, що вже є крихкою, стає все вразливішою до зовнішнього та внутрішнього впливу. Дійшло до того, що Україна вже несе безпековий виклик своїм сусідам, в т. ч. Угорщині. Українська держава ослабла до тієї міри, що тепер вона не здатна виконувати свої базові зобов’язання, в т. ч. забезпечувати верховенство права та здійснювати ефективне економічне, соціальне і політичне управління», — йшлося в документі. Будапешт запропонував кардинально переглянути підтримку, яку НАТО надає Україні: «Щоб зберегти стабільність у реґіоні на східному кордоні Альянсу, НАТО має адаптувати свою політику щодо України до цих нових обставин».
Щоправда, войовнича риторика Будапешту дуже хутко змінилася на значно лагіднішу. В Брюсселі, на відміну від уряду п. Орбана, прогрес українських реформ побачили. Причому саме в тих сферах, які Будапешт у своєму меморандумі поставив під сумнів. «Останніми роками Україна здійснила суттєві реформи в секторі безпеки й оборони, а також у таких сферах, як охорона здоров’я, освіта та добробут населення. Важливо, щоб Україна продовжувала просуватися шляхом реформ», — наголосили в Альянсі.
Про те, що Угорщина не повинна блокувати співпрацю України та НАТО, йшлося на засіданні Парламентської асамблеї НАТО у Варшаві, що відбулося 26 травня ц. р. Але головним чинником, який став причиною різкої зміни позиції Угорщини, експерти називають позицію США. Саме після перемовин Петера Сійярто з Вессом Мітчеллом, помічником державного секретаря США, Угорщина оголосила, що готова до поступок.
Але так виглядає, що спокою в українсько-угорських стосунках не буде ще довго. Зараз у Будапешту є чудовий шанс витиснути з Києва максимум, адже на липневий саміт НАТО українська влада покладає величезні надії.

Ігор Берчак

До теми
Із 2014 року в поглядах мешканців Німеччини на Україну домінували три негативні «к»: krieg, krise, Krim (війна, криза, Крим). Цей імідж лише трохи покращується двома позитивними образами: брати Клички та футбольний клуб «Динамо» (Київ). Про це в статті для аналітичного центру Atlantic Council пише Андреас Умланд, старший науковий співробітник Інституту євроатлантичної співпраці. Він звертає увагу на новий звіт організації «Німецька співпраця заради міжнародної співпраці» (GIZ) під назвою «Україна в очах німців: уявлення і сприйняття в період трансформації». На його думку, цей документ, який базується на поглядах німецьких аналітиків і експертів, заповнює прогалини у питанні того, як Німеччина розуміє сучасну Україну. Дослідження GIZ з’ясувало, що в німецьких оцінках українського процесу реформ пріоритетними вважаються зміни в системі юстиції. Стосовно ж зовнішньополітичних цілей України німецькі погляди часто суперечать один одному. Одні експерти вважають, що вступ України в НАТО — хороша ідея, а інші ж наполягають на нейтральному статусі країни. Є й треті, хто думають, що НАТО не зможе стати гарантом безпеки для України.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...