Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 28, 2020

Анджей Дуда залишився президентом Польщі

Автор:

|

Липень 16, 2020

|

Рубрика:

Анджей Дуда залишився президентом Польщі
Анджей Дуда з дружиною Аґатою та донькою Кінґою після оголошення результатів екзит-полів. 12 липня 2020 р.

12 липня в Республіці Польща (РП), попри пандемію коронавірусу, провели другий тур президентських виборів. Інтрига залишалася до останнього, хоча, в підсумку, несподіванки таки не сталося. Чинний президент Анджей Дуда, представник правлячої партії «Право і справедливість», переміг із результатом 51,2 %. Його опонент Рафал Тшасковський, мер Варшави, котрий представляв опозиційний блок «Громадянська коаліція», поступився з відривом лише у 2 % (48,8 %). Явка на цих виборах стала рекордною для сучасної РП і склала 68 %.
Хоча тему міжнародної політики в процесі передвиборної боротьби майже не використовували, питання стосунків Варшави, зокрема, з Києвом і Вашинґтоном, після перемоги п. Дуди так чи інакше вийдуть на порядок денний. І хоча якихось кардинальних змін у політиці нового-старого президента РП не очікують, певні нюанси, вочевидь, будуть.

Варшава-Київ: історичні суперечки продовжаться
Україна так чи інакше залишиться одним із головним геополітичних партнерів РП. Причин кілька: спільний кордон, аґресія Російської Федерації (РФ) на Донбасі (у новій стратегії національної безпеки РП записано, що неоімперська політика РФ — головна загроза для країни. — Ред.), присутність на польському ринку праці великої кількості українських заробітчан.
«Розвиток стратегічного партнерства між Україною та РП відповідав національним інтересам обох держав і ніколи не узалежнювався від внутрішньополітичної ситуації в обох країнах. Наші країни сьогодні єднає єдність позицій із ключових аспектів розвитку реґіону та безпеки Європи загалом», — заявив газеті «День» Андрій Дещиця, посол України в РП.
Його підтримав і Ян Пєкло, колишній посол РП в Україні. «Що стосується майбутніх відносин із Україною, не думаю, що тут можуть статися зміни, але це може залежати від політичної ситуації в Україні. Зеленський настільки зайнятий вирішенням внутрішніх питань, що українсько-польські двосторонні питання не такі вже й важливі на його порядку денному. Але все може змінитися у випадку нових аґресивних кроків РФ проти України», — зазначив він.
З огляду на те, що реалізація мінських домовленостей через небажання РФ повністю зупинити вогонь і розвести війська, фактично, зайшла в глухий кут, в України може з’явитися один цікавий варіант. «2015 року щойно обраний президент Анджей Дуда запропонував своєму українському колезі розширення формату перемовин по Донбасу, до якого мали б бути залучені не лише Німеччина та Франція, а й інші країни Європейського Союзу, серед яких і РП, а також США. Це була одна з перших зовнішньополітичних ініціатив нового президента і, мабуть, саме тому різку відповідь Києва, що Україна, мовляв, інших форматів, крім нормандського, не потребує, у Варшаві запам’ятали надовго. РП усе так же послідовно підтримує Україну у її протистоянні з РФ, проте певне дистанціювання від теми війни на Донбасі залишається навіть після зміни влади в Україні. Між тим, зараз влада України сама каже про необхідність розширення «нормандського формату», а тому Києву було б не зайвим згадати про пропозицію Дуди 2015 року», — пише портал «Лівий берег».
Однак у стосунках двох країн залишається одна велика проблема — різні погляди на історію, зокрема, категоричне несприйняття Варшавою ролі УПА в боротьбі за незалежність України та визнання Києвом Степана Бандери та Романа Шухевича національними героями. Анджей Шептицький, політолог Варшавського університету, в коментарі «Радіо Свобода» зауважив, що після перемоги Анджея Дуди, великих змін не буде: з одного боку буде політична підтримка України, з іншого — триватимуть історичні дискусії.
Показово, що напередодні виборів Яцек Сасін, віцепрем’єр РП, оголосив про плани створити в Гелмі Інститут правди та примирення, а також музей жертв «Волинь». Зазначається, що публічним оголошенням підписання концепції створення двох нових інституцій уряд РП розпочав вшанування 77-ї річниці «Волинської трагедії» (в польській історіографії — «Волинська різня» — двосторонні етнічні чистки українського і польського населення, вчинені 1943 року УПА і польською Армією Крайовою за участі радянських партизанів. — Ред.).
«Єврейська нація змогла вшанувати пам’ять жертв геноциду та створити інститут «Яд Вашем», і ми також зобов’язані такою пам’яттю загиблим полякам та всім, хто постраждав на Волині», — заявив п. Сасін «Радіо Люблін». Він назвав це дуже важливою історичною ініціативою, яка відновить пам’ять «про злочин геноциду та його жертви». За словами п. Сасіна, в Гелмі також вшанують українців, котрі рятували життя своїх польських сусідів або членів їхніх родин.

Варшава-Вашинґтон: можливі нюанси
Стосунки РП і США багато в чому залежатимуть від того, хто переможе на американських президентських перегонах восени цього року. «Якщо на чолі країни залишиться Дональд Трамп, Вашинґтон продовжуватиме колишню політику. Якщо виграє Джо Байден, співпраця ускладниться. Політичний табір, зосереджений навколо Демократичної партії, менш доброзичливо ставиться до теперішнього керівництва РП і наголошує на необхідності зміцнення відносин зі Західною Європою», — розповів журналу «Нова Польща» Анджей Когут із «Ягеллонського клубу» (аналітичного центру консервативного спрямування. — Ред.).
Ще більш песимістично налаштований Яцек Ключковський, колишній посол РП в Україні, а тепер — співробітник Інституту східноєвропейських досліджень. «Дуже великий ризик існує у відносинах із США. Якщо виграє президентські вибори Трамп, буде просто продовження. Але якщо виграє кандидат від Демократичної партії… Нагадаю, що польська влада і Дуда особисто зробили багато кроків назустріч Трампу і навряд чи демократи будуть це сприймати позитивно. А одним із фундаментів міжнародної політики Варшави є близький альянс, спеціальні стосунки між РП і США. І щодо цього існує загроза», — заявив він газеті «День».
Водночас Томаш Савчук із тижневика Kultura Liberalna наголошує, що більшість спільних польсько-американських проєктів (наприклад, дислокація американських військ на території РП) започаткували ще до того, як Дональд Трамп став президентом. І вони, швидше за все, продовжаться.

Ігор Берчак

Гоп-ля
Радек Вондрачек, голова нижньої палати парламенту Чеської Республіки (ЧР), прирівняв «власівців» до «бандерівців», звинувативши і тих, і інших у воєнних злочинах проти мешканців східної Моравії наприкінці Другої світової війни. На сайті щоденника Denik.cz він написав, що керівництво нацистської Німеччини, придушуючи діяльність чеських партизанів, «винахідливо використовувало громадян Радянського Союзу, котрі з найрізноманітніших причин перейшли на бік нацистів».
Також автор критикує празьких політиків, котрі зараз позитивно оцінюють роль у визволенні Праги від нацистів підрозділів «Російської визвольної армії» (так званих «власівців») під командуванням радянського генерала Андрія Власова, котрий на початку війни потрапив у полон і сформував із військовополонених загони, що діяли в складі вермахту. На початку травня 1945-го частина «власівців» перейшла на бік чеських повстанців у Празі і виступили проти нацистських військ, визволивши від них більшу частину чеської столиці, перш ніж до неї підійшли радянські війська. При цьому п. Вондрачек ні сіло ні впало приплів до «власівців», котрі були полоненими бійцями радянської армії, ще й «бандерівців». «Відкинути радянську систему і перейти на бік нацистів, як у перебігу війни вирішили Власов, Бандера і багато інших, не було свідченням героїзму. Тому переписувати історію Другої світової через її празький епізод неправильно», — вважає голова нижньої палати парламенту ЧР. При цьому він, здається, навіть не знає, що Степан Бандера ніколи не був громадянином СРСР, тож не міг «відкинути радянську систему».
Як пише «Радіо Свобода», слово «бандерівець» в сучасній Чехії, більш ніж через 30 років після повалення влади комуністів, досі здебільшого залишається лайкою. Про «злочини» частини українських націоналістів не раз згадував Мілош Земан, президент ЧР. Про «бандерівців» говорять і чеські комуністи (партія яких досі представлена в парламенті і постійно збирає від 10 % до більш ніж 18 % голосів).
Лідера ОУН критикують і проросійські сили в ЧФ. За даними чеських спецслужб, у цій країні активно діють російські спецслужби, зокрема, на пропаґандистському напрямку. І такі думки іноді некритично поширюють і чеські засоби масової інформації, яким бракує елементарних знань про Україну й її історію, щоб уміти відрізнити пропаґандистські кліше від історичних фактів, кажуть чеські україністи.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply