Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 20, 2019

Чим запам’ятається 2012-й?

Автор:

|

Грудень 27, 2012

|

Рубрика:

Чим запам’ятається 2012-й?

Планета пережила ще один високосний рік. Не все, що відбулося цьогоріч, відійшло в небуття.

Повернення «холоду»
«Головною подією 2012 року, яка вплинули на весь світ» лондонська газета Financial Times вважає переобрання на президентських виборах у США Барака Обами. А пояснює це лаконічно: «Якби ми зараз очікували інавгурації Ромні, то настрій був би зовсім іншим». Себто натякає, що розпочалася би чергова «холодна» війна між США та Російською Федерацією (РФ).
Але та вже й так, по суті, стартувала, навіть попри те, що більшість американських виборців проголосувала не за кандидата від республіканської партії Мітта Ромні. Зокрема, сенат США ухвалив «Закон Магнітського», що передбачає замороження активів і відмову у видачі віз шести десяткам громадян РФ, причетних до смерті 2009 року в слідчому ізоляторі Сергія Магнітського, юриста фонду Hermitage Capital. Нагадаємо, що 2007-го той виявив, що три інвестиційні голдингові компанії згаданого фонду незаконно були привласнені в Росії місцевою компанією, а 230 млн USD податків Hermitage Capital – украдені тамтешньою поліцією та чиновниками.
А позаяк сенат США проголосував ще й за скасування поправки Джексона-Веніка, яка накладає обмеження на торгівлю з Росією, нижня палата її парламенту помстилася за це й за «Закон Магнітського» забороною на всиновлення російських дітей американцями, а заодно й громадянами інших держав, «які порушують права росіян». Стосуватиметься вона, вочевидь, і Канади, бо на розгляд її парламенту вже внесено такий собі аналог «Закону Магнітського» — проект «Акту про засудження російської корупції».
Повертаючись до переможця президентських перегонів у США, зауважимо також, що більшість американців, не повіривши імітації консерватизму Міттом Ромні, який до виборів устиг зарекомендувати себе поміркованим політиком, вирішила не «міняти коней на переправі». Тобто, доручити президентові Обамі боротися з тими проблемами, якими Америка обростає, як снігова куля,: зростанням державного боргу, безробіттям, утихомиренням Афганістану, Ірану та заворушень у арабських країнах.
Утім, Financial Times не відкидає й того, що в разі запровадження в Китаї реформ, очікуваних багатьма, «головною подією 2012 року, яка вплинула на весь світ», може стати «заднім числом» призначення на посаду генерального секретаря керівної в цій державі Комуністичної партії Сі Цзіньпіна.

Світ хитався
Другою за важливістю подією року, що минає, лондонська газета вважає конфронтацію між Китаєм і Японією за незаселені острови в Східно-Китайському морі. «Це – зловісне передвістя, — констатує Financial Times. — Відносини Китаю зі зовнішнім світом уже багато років не були такими хаотичними, як сьогодні».
Подією № 3 2012-го видання вважає громадянську війну в Сирії, яка триває вже другий рік поспіль. Бо, як непокоїться Financial Times, «ніхто не знає, що буде після падіння режиму Асада». А як четверту за важливістю подію року часопис розцінив перемогу на президентських виборах у Єгипті  Мохаммеда Мурсі, лідера ісламістського руху «Брати-мусульмани». Адже в Ірані, вороже налаштованому щодо країн Заходу, заявили із цього приводу, що «революційний рух народу Єгипту перебуває на останніх етапах нової ери розвитку Близького Сходу й ісламського пробудження». Але коли Мурсі неабияк розширив президентські повноваження, єгиптяни відповіли на це й на свої соціально-економічні негаразди масовими протестами та погрозами влаштувати чергову революцію.
До п’ятірки найважливіших подій року, за версією Financial Times, потрапили й зусилля Маріо Драгі, голови Європейського центрального банку, з урегулювання кризи єврозони. Бо, як резюмує лондонська газета, «2012 року від «старої Європи», схоже, залежала доля світової економіки, а п. Драгі розрядив гостроту кризи. Утім, оскільки її не вдалося повністю подолати, поліції довелося розганяти маніфестації проти скорочення бюджетних витрат як у Греції, так і в Іспанії.
Financial Times вважає також, що 2012 рік запам’ятається й руйнівним ураганом «Сенді», від якого загинули 42 людини. Лондонська газета сподівається, що він таки «спонукав американських політиків згадати про тему клімату», натомість, убивства в липні в кінотеатрі американського міста Аврори 12 людей, а в грудні в школі Ньютавна 26 дітей і вчителів — змусили повернутися до питання про право на носіння зброї в США.
Як бачимо, Financial Times недооцінив значущість повернення Володимира Путіна на посаду президента РФ і посилення його авторитаризму. А також — не бачені раніше в цій державі протести проти фальсифікацій результатів виборів, жорстоко придушених поліцією. Особлива ж увага всього світу була прикута до панк-гурту Pussy Riot, двох учасниць якої покарали за акцію протесту чотирирічним ув’язненням. Відтак, тепер неабиякі сподівання опоненти п. Путіна покладають на погіршення стану його здоров’я. Тим більше, що навіть зазвичай лояльний до нього прем’єр-міністр Дмитро Медведєв, як він сам уже проговорився, не проти повернутися на президентську посаду.
І вже явно недооцінила Financial Times проголошення 30 травня Корейською Народно-Демократичною Республікою себе ядерною державою. А 12 грудня за допомогою ракети далекого радіусу дії вона вдало вивела в космос супутник.
Звісно, що 2012-й увійде до історії ще й як рік чергової — цього разу семиденної — війни між Ізраїлем і Палестиною. Від обміну ракетними ударами тоді загинули 177 палестинців і шість ізраїльтян. Окрім того, Росія, Білорусь і Казахстан повноцінно запустили спільний Єдиний економічний простір, приєднатися до якого (а також до свого Митного Союзу (МС) вони повсякчас запрошують і Україну. Але в Києві, принаймні наразі, усе ще не втрачають сподівань на продовження українською державою євроінтеграції.

«Підвели до межі»
Тим часом, головним підсумком року в Україні письменник і видавець Дмитро Капранов слушно вважає те, що «країну 2012-го підвели до межі повного банкрутства, і це сталося здебільшого через Євро2012». «На нього пішло дуже багато коштів, а ще більше було відмито, — пояснив п. Капранов журналістам київського журналу «Країна» під час опитування. — Радянський Союз перекинувся, бо не витримав Олімпіади 1980-го, а Україна може перекинутися, бо не витримає Євро».
Цього року в людей спала з очей полуда, резюмує, відтак, письменник і видавець: «Якщо раніше були якісь ілюзії, що є держава, хтось про них дбає й повинен щось робити, то нині більшість чітко розуміє: є банда мародерів, що грабує нас. І не лише нас, а й наших дітей. Якщо на початок цього року українці були здебільшого розчаровані, хотіли десь усамітнитися, утекти, то зараз ми бачимо, що вони люто роздратовані. Готові боротися, крушити, бити, ламати. Нас поставили на межу. Оптимістичний сценарій — молдовський 2009-го. Спалять Верховну Раду, скинуть президента — і всіх попустить. Бо події дуже нагадують тодішню Молдову. Там теж був усемогутній Володимир Воронін, який витрачав шалені гроші на правоохоронні органи. І його здули, немов пушинку. А от песимістичний сценарій — румунський 1989-го, коли скинули комуністів і розстріляли їхнього лідера Ніколае Чаушеску. Там усе було значно гірше — і для влади, і для країни». Утім, навіть президент Віктор Янукович визнав: «Рік і справді був дуже непростим. Потрібні нові плани».
Між тим, Микола Малуха, оглядач київського інтернет-видання iPress.ua, вважає, що «головне досягнення року — переляканий Янукович», і пояснює: «Відмова Віктора Федоровича проводити підсумкову прес-конференцію демонструє нову хворобу — фобію до зовнішнього світу та манію переслідування. Із диктатором, що має такі психологічні розлади, набагато легше боротися».
Своєю чергою, київський журнал «Кореспондент» назвав «головною подією, що визначала політичний ландшафт у році, вибори до Верховної Ради». Тим більше, що за їх результатами до парламенту вперше потрапили націоналісти — Всеукраїнське об’єднання «Свобода», за яке проголосували 10 % виборців України. Зокрема, на Львівщині — 38 %, а в Києві — 25 %.
Соратникам президента Януковича з Партії реґіонів удалося зберегти найбільшу фракцію в парламенті лише за рахунок, імовірно, завищеної виборчими комісіями явки на Донбасі та депутатів, обраних у одномандатних округах, які приховували свою партійність. Однак влада втрачала цьогоріч довіру співгромадян не тільки через свою незграбну соціально-економічну політику та сфабриковані карні справи проти опозиції. По суті, «бумерангом» влади виявилися й скандальні підрахунки голосів виборців, штурми виборчих дільниць загонами міліції спецпризначення та несправедливі рішення з приводу всього цього судів, повністю контрольованих президентом і його оточенням.
Неабиякою подією року, що минає, «Кореспондент» вважає також те, що журналістам і небайдужим громадянам удалося завадити своїми протестами прийняттю парламентом законопроекту влади, який повертає ув’язнення за наклеп. Бо в країні, де Феміда не суперечить владі, суди здатні кваліфікувати як наклеп будь-які критичні матеріали. Зате п. Янукович домігся ухвалення Закону про референдум, який дозволяє йому переобратися президентом ще раз, а також приєднати Україну до МС в обхід парламенту, уже не настільки лояльного до глави держави.

Зовнішні провали
Натомість, зовнішньополітична діяльність Віктора Януковича 2012 року запам’яталася, в основному, провалами. Президент так і не зміг підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) і добитися скасування візового режиму з ним. Понад те, президент, якого активно критикували за політично мотивоване правосуддя та згортання демократії в країні, став небажаним гостем на Заході — кількість його візитів туди не перевищила й десяти.
Не зміг він досягти поставленої мети й у перемовинах із РФ: його спроба знизити ціну на російський газ зазнала фіаско. Мабуть, тому глава України став частіше згадувати у своїх виступах МС, викликавши цим підозри щодо зміни вектора зовнішньополітичного курсу.
Однак візит Віктора Януковича до Москви, під час планувалося приєднання України до МС, був скасований у останній момент. Аналітики дійшли висновку, що президент відклав поїздку тому, що, налякані шантажем посилити Росію за рахунок України, керівники ЄС пообіцяли йому більші преференції, аніж надає Кремль.
А «головною геополітичною поразкою 2012 року» письменник і дипломат Юрій Щербак назвав прийняття Закону про мови, який підвищив статус російської. «Наступного після його ухвалення дня на російському сайті з’явилася мапа поділу України, на якій та не має виходу до Чорного моря, — зауважив із цього приводу п. Щербак. — Це — початок нищення держави в центрі Європи, що може закінчитися її поділом. Це загрожує дуже серйозними наслідками існуванню української держави в її сьогоднішніх кордонах».
А ось для лідерів опозиції — колишнього прем’єра Юлії Тимошенко й екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка — 2012-й минув у безуспішній боротьбі зі судами, які відмовилися скасувати несправедливі вироки, ухвалені щодо них. Ба більше, Юлію Володимирівну звинуватили ще й у причетності очолюваної колись нею корпорації «Єдині енергетичні системи України» до заборгованості України на суму 405 млн USD перед Міністерством оборони РФ. А Генеральна прокуратура України звинувачує екс-прем’єра ще й у замовлені вбивства бізнесмена Щербаня.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...