Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 4, 2020

Чи стане криптовалюта реальною альтернативною долару?

Автор:

|

Травень 26, 2020

|

Рубрика:

Чи стане криптовалюта реальною альтернативною долару?

Біткойн зараз демонструє ознаки чергового бичачого ралі на тлі кризи, що наростає в світових економіках і пов’язана з коронавірусом. Ніхто не скаже, як довго буде рости перша цифрова валюта, а разом із нею і так звані альткоїни, але очевидно одне: жодних ринкових передумов до цього немає.

Падіння разом із економікою
«Процеси визнання криптовалют більшістю країн загальмували: уряди бачать у непідконтрольних цифрових активах більше ризиків, ніж вигоди від їхнього регулювання. При цьому низка країн заявляють про запуск власних цифрових валют. На передовій, як зазвичай, Китай із його цифровим юанем», — розповідає Гліб Простаков, експерт із криптовалют.
Він заявляє, що міждержавні та реґіональні цифрові валюти в найближчому майбутньому можуть претендувати на альтернативний долару інструмент платежу в посткризовому світі. Але цифровий юань, цифровий рубль чи цифрова єна мають мало спільного з біткойном, ефіром або риплом. Їх об’єднує лише технологія блокчейн, та й то її реальне значення, здається, дуже переоцінене. Світ сповнений інших цифрових і технологічних інновацій, і блокчейн — лише одна з них.
Водночас масштаби економічної кризи у світі, яка претендує на статус безпрецедентної, можуть створити передумови для чергової цифрової бульки. Тихі гавані перестали бути тихими. Невизначені перспективи долара з огляду на велетенський державний борг США, що до того ж росте, як на дріжджах, а також увімкнений друкарський верстат Федеральної резервної системи, наближають якийсь час Х.
А саме: рішення, яке дозволить Сполученим Штатам не платити по боргах, в силу того, що за ними просто неможливо розрахуватися. Яким саме буде це рішення, ймовірно, можна буде спостерігати вже в найближчі місяці. Ні державні облігації, ні золото також не є надійним інструментом вкладень у період кризи такого масштабу. Золото, як це не раз бувало, може кидати з боку в бік з гігантськими відхиленнями, а ризики дефолтів унаслідок заморожування світової економіки не вселяють віри в державні цінні папери, які завжди вважали найбільш консервативним способом інвестування.
При цьому, якщо відстежити динаміку вартості криптовалют в моменти обвалів чи бурхливого зростання світових фондових індексів, то з’ясується, що ринки крипти і цінних паперів входять в одне і те ж піке. Іншими словами, криптовалюти ніколи не були інструментом збереження грошей у періоди криз, а просто падали разом із усім ринком.
Єдина відмінність — масштаби злетів і падінь, які у криптовалют значно перевершують будь-які фондові індекси, роблячи їх ідеальним спекулятивним інструментом із точки зору маніпулятора. В умовах дефіциту надійних активів транснаціональним інвестиційним фондам на кшталт BlackRock або Vanguard просто нікуди дівати трильйони, якими вони управляють.
А як відомо, існування таких фондів неможливе, якщо гроші не створюють гроші. За відсутності інструментів збереження та примноження капіталу в умовах глобальної світової кризи такий інструмент можна створити штучно. І «вільні» криптовалюти пасують для цього якнайкраще. Входження інституційних інвесторів в криптовалюти здатне розігнати їхню вартість до нових висот. При цьому процес буде повністю керований інсайдерами, як це й було досі, але в набагато більших масштабах.

Галвінґ біткойна
Минулого тижня відбувся так званий галвінґ біткойна. Раз на чотири роки відбувається переполовинювання винагороди для майнерів — власників обчислювальних потужностей, які, обробляючи масиви даних, «добувають» біткойн та інші криптовалюти. Так виникає штучний дефіцит, який дає імпульс зростанню ціни за відсутності фундаментальних (а не штучних) причин. Підкріплена грошима інвестиційних фондів ціна знову може піти в зростання, заманюючи дрібних інвесторів (у профільній термінології — «хом’яків») у нову криптовалютну піраміду, після якої може бути настільки ж масштабний обвал.
Наскільки масштабним буде зростання ціни, передбачити неможливо. Але зрозуміло, що вона має свої межі, хоча б у силу специфіки торгівлі криптовалютами, для якої потрібно мати мінімальні навички та знання, яких, здебільшого, не має пересічний громадянин. Однак криптовалюти як інструмент інвестування за останні роки оцінило чимало професійних трейдерів.
Біткойн, ефір, рипл та інші цифрові валюти увійшли в інвестиційні портфелі багатьох із них. Імовірно, новий бум цін буде розрахований більшою мірою на них, ніж на звичайних криптоентузіастів, яких маніпулятори ринку крипти вже «вичавили насухо» на хвилях попередніх обвалів ціни.
Тож чи можна заробляти на біткойні та інших криптовалютах? Можна. Цей ринок нікуди не подінеться, він вже увійшов в інвестиційну екосистему та став її частиною. Але заробляти будуть переважно інсайдери.
Чи буде черговий пік ціни біткойна? Цілком можливо. Але навряд чи за одну монету будуть давати мільйон доларів чи навіть сто тисяч, як пророкують деякі криптогуру — цей інструмент все ще залишається винятково спекулятивним і ризиковим. Проте в умовах глобальної паніки та контрольованої фінансистами медійної машини надути нову криптовалютну бульку буде не складно.
Водночас група розробників з анонімного веб-форуму 4chan створила криптовалюту Corona Coin. Вона стає дорожчою щоразу, коли в світі хтось помирає від коронавірусу.

Китайці передують
Розробляти національну криптовалюту в Китайській Народній Республіці (КНР) розпочали 2014 року. Відтоді розробники з Народного банку зареєстрували майже 80 патентів, що стосуються цифрових валют, і 44 патенти, пов’язані з блокчейном. Головна відмінність китайського токена від того ж біткойна полягає в тому, що його випуск контролює уряд і він має централізований характер. Керувати цифровими грошима має Центробанк.
«Третя і ключова відмінність цифрового юаня від всіх існуючих криптовалют — його базова інтегрованість в економічну систему. До середини 2021 року його планують приймати всі торгові точки Китаю і для користувачів він нічим не буде відрізнятися від традиційних фіатних чи електронних грошей з точки зору простоти розрахунків ним», — пояснюють розробники.
Пілотний проект із використання державної криптовалюти вже запрацював у чотирьох містах Китайської Народної Республіки (КНР) — Шеньчжені, Сучжоу, Сюнгані та Ченду. Перша зарплата в токенах надійшла в цифрові гаманці китайських чиновників на початку травня ц. р.
У тестуванні беруть участь чотири держбанки — Сільськогосподарський банк Китаю, Bank of China, Industrial and Commercial Bank of China, а також China Construction Bank. Після виявлення і виправлення всіх недоліків використання юаня-токена розширять на нові адміністративні території.
Наразі використання цієї валюти — обмежене. Приміром, у Сучжоу токенами на початковому етапі можна розплачуватися лише за проїзд в транспорті, заплатити ними за щось інше не вдасться. «Токенізований юань дає можливість державі видавати цільові субсидії та реально контролювати їхню витрату. До прикладу, на купівлю дитячого харчування, підгузників чи ліків. Витратити ці маркери на щось інше не можна», — пояснюють автори ідеї.
Запровадження державної криптовалюти дасть владі КНР можливість контролю обіг грошей у країні. Порушникам порядку, наприклад, зможуть автоматично блокувати їхні накопичення за зниження рейтинґу до певних меж, нормуючи добові витрати на найнеобхідніше.

Українські ноу-гау
Звісно, що інтерес до криптовалют виник і в Україні. але зі своїми «особливостями». У Верховній Раді України закони, які врегулюватимуть криптоактиви та діяльність із ними, планували ухвалити до 2020 року. Про легалізацію криптовалют в Україні говорили ще 2018 року за часів уряду Володимира Гройсмана. Зокрема, тоді планували розробити правила оподаткування операцій із криптовалютою. Також в уряді хотіли внести майнінг криптовалют до класифікатора видів економічної діяльності, що узаконює цю діяльність і планували легалізувати майнінґ криптовалют за два-три роки. Але наступні уряди про це вже й не згадують.
А тим часом, «Укрзалізниця» (УЗ) виявила в одному з приміщень на Львівській залізниці незаконну «ферму» для майнінгу криптовалют. «Під час огляду приміщення, де вона була розташована, виявили понад 100 одиниць комп’ютерного обладнання, які здійснювали генерування біткойнів. Техніка була під’єднана до електромережі УЗ. Орієнтовна сума збитків з початку року — 1 млн грн», — повідомив Олег Назарук, директор департаменту економічної й інформаційної безпеки підприємства. За його словами, «ферму» для майнінгу криптовалют організували посадовці УЗ. Матеріали перевірки спрямували до поліції, яка відкрила карне провадження.
Своєю чергою, в Миколаєві створити власну криптоферму вирішили місцеві правоохоронці. Та щось запідозрили в «Миколаївобленерго» і повідомили про це до Державного бюро розслідувань (ДБР).
З’ясувалося, що працівники Корабельного відділу поліції в березні ц. р. виявили незаконно встановлений трансформатор і криптоферму з 544 Asic Bitmain Antminer. У квітні вони провели обшук в адміністратора криптоферми, відвезли його до поліційного відділку, де чоловіка побили четверо поліціянтів, котрі вимагали паролі для роботи з вилученими обладнанням і 30 тис. USD.
За заяву потерпілого про побиття взялися слідчі ДБР. З’ясувалося, що поліціянти привласнили частину вилученого з криптоферми обладнання. У будинку одного з них провели обшук і виявили Asic Bitmain Antminer. ДБР розслідування продовжує, перекваліфікувавши справу у зв’язку з новими обставинами.

Євген Клен

About Author

Meest-Online