Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 12, 2019

«Чудова сімка» на Атлантичному узбережжі

Автор:

|

Серпень 29, 2019

|

Рубрика:

«Чудова сімка» на Атлантичному узбережжі

У французькому курортному місті Біарріц на узбережжі Атлантичного океану 24-26 серпня відбувся ювілейний, 45-й саміт «Великої сімки» (G7). Лідери неформального клубу найбільших економік і демократій світу за участю Дональда Туска, голови Європейської ради обговорили широке коло питань. Найголовнішими темами стали конфлікт навколо ядерної програми Ірану, торгова війна між США та Китайською Народною Республікою (КНР) і можливість повернення до формату G8, відновивши членство у клубі Російської Федерації (РФ). Згадували й Україну, але виключно в контексті суперечок навколо ймовірності відновлення членства РФ.
Кілька років від моменту анексії Криму й окупації Донбасу в підсумковому комюніке учасники саміту G7 незмінно вписували пункт, у якому гарантували, що й надалі підтримуватимуть Україну та домовлялися про посилення санкційного тиску на Москву. Першим винятком став 2018 рік, коли Дональд Трамп відмовився ставити підпис під комюніке (зовсім, не через Україну), пославшись на торгівельні суперечки з іншими країнами-учасницями. Теперішній саміт завершився декларацією (а не підсумковим комюніке, як це передбачено дипломатичним протоколом) на одну сторінку, де про підтримку України згадки немає. Натомість ідеться про організацію найближчим часом Німеччиною та Францією зустрічі лідерів «нормандського формату» (ще два учасники — Україна та РФ).

Сварка через Путіна
Напередодні зустрічі в Біаріцці президент США заявив про підтримку ідеї повернення РФ у G7. Зрештою, схожу заяву Трамп озвучував і рік тому — в червні 2018-го, на попередньому саміті G7 в Канаді. Тоді його підтримав лише Джузеппе Конте, прем’єрміністр Італії, але проти виступили інші учасники групи.
Цього року ситуація повторилася майже дзеркально. Щоправда, першим про гіпотетичну G8 згадав Еммануель Макрон, президент Франції, очевидно, перебуваючи під враженнями візиту Путіна до Франції 19 серпня ц. р. Ідею радо підхопив президент США. Але в Парижі зазначили, що повернення РФ у G7 «залежить від прогресу в мирних перемовинах щодо України».
Проте відомий своєю впертістю п. Трамп уже не мав наміру здаватися. Він навіть влаштував сварку зі своїми колегами. Як пише британський часопис The Guardian, це сталося 24 серпня. За даними джерел видання, президент США наполягав на тому, що РФ необхідно повернути до G7, але з усіх, хто перебував за столом, його підтримав, як і рік тому, лише прем’єрміністр Італії Конте, котрий незабаром покине свою посаду. Проти рішуче виступили прем’єр Великої Британії Борис Джонсон, канцлер Німеччини Анґела Меркель, прем’єр Канади Джастін Трюдо, президент Франції Еммануель Макрон і голова ЄР Дональд Туск. Мудрий «самурай» Сіндзо Абе, прем’єр Японії, незворушно зберігав нейтралітет.
Пропозиція Трампа не зустріла підтримки з боку інших лідерів G7, котрі вказували не необхідність досягнення прогресу у вирішенні конфлікту в Україні як передумови до повернення РФ до клубу. «Канада наполягає на неповерненні РФ до складу G7 доти, доки Кремль здійснить дії, щоб припинити окупацію Криму та частини Донбасу», — заявив на пресконференції за підсумками саміту Джастін Трюдо, передає Global News. За його словами, дії РФ в Україні і в інших країнах позбавили її права на партнерство в G7. «Ми дали чітко зрозуміти, що Канада не підтримує повернення РФ до G7. РФ ще належить змінити свою поведінку, яка призвела до її вигнання 2014 року», — наголосив Джастін Трюдо.

Запрошення на гольф
Але Дональд Трамп недарма став мільярдером і президентом наймогутнішої держави світу. Відступати він не звик. Оскільки господарями наступного саміту G7 будуть США, господар Овального кабінету не виключив, що може й особисто запросити туди Путіна як гостя.
До речі, президент США запропонував саміт G7 наступного року провести у своєму гольф-клубі Trump Doral у Маямі. За словами п. Трампа, цей курорт є ідеальним вибором, як завдяки його розмірам, так і тому, що він розташований лише за п’ять хвилин їзди від летовища Маямі. Водночас президент США зауважив, що остаточне рішення ще не прийняте, але додав, що поки що не знайшли іншого місця, яке могло б скласти конкуренцію Trump Doral.
Де б не проходив наступний саміт, але Дональд Туск волів би бачити його учасником президента України Володимира Зеленського. «Я спробую переконати моїх співрозмовників, що краще буде запросити Україну як гостя, звичайно, на наступну зустріч G7, аби почути думку нового президента України», — заявив він і зазначив, що розмовляв із п. Зеленським і знає, що «український президент був би зацікавлений у такому запрошенні».
До речі, зі схожою ініціативою виступив і Майкл Карпентер, колишній заступник помічника міністра оборони США, ексрадник віцепрезидента Джо Байдена, а тепер — старший директор Центру дипломатії та глобальної взаємодії імені Байдена при університеті Пенсільванії. «Як щодо запрошення України на наступну зустріч G7? Це динамічна демократія, яка бореться за виживання як суверенна держава. Чому ви, п. Трамп, не скажете президенту Путіну залишатися вдома, поки він не виведе свої війська з України», — написав він у Twitter.

Проблем обговорили багато
Зрештою, питання повернення РФ було на саміті не основним. Найбільші дискусії відбулися з питань міжнародної безпеки, зокрема, ядерної програми Ірану, громадянських воєн у Сирії та Лівії та загалом ситуації на Близькому Сході. За наполяганням США лідери G7 окремо зосередили увагу на глобальній економіці та торгівлі. За словами п. Макрона, учасники зустрічі виступили за залагодження суперечки й укладення збалансованої торгової угоди між двома найбільшими економіками світу — США та КНР — яка мала б спиратися на повагу до прав на інтелектуальну власність та дотримання правил Світової організації торгівлі (СОТ).
У відповідь Дональд Трамп зауважив, що так само сподівається на вирішення торгівельної суперечки між Вашинґтоном і Пекіном, але вказав при цьому, що Пекін просто «не має іншого вибору», ніж як підписати угоду з Вашинґтоном. Водночас він знову закинув КНР нечесні торговельні практики, в т. ч. маніпулювання китайською національною валютою з метою здешевити китайський експорт на зовнішніх ринках.
Цілковитою несподіванкою став візит до Біарріца міністра закордонних справ Ірану Мохаммада Джавад Заріфа. На саміт його, звісно ж, не запросили, він лише поспілкувався зі своїм французьким колегою Жаном-Івом Ле Дріаном і, за деякими даними, з Еммануелем Макроном, та повернувся до Тегерана. Вочевидь, візит відбувся не просто так. Президент Макрон запропонував учасникам саміту кроки, спрямовані на зниження напруженості у Перській затоці, зокрема, часткове скасування американського нафтового ембарго стосовно Ірану у відповідь на виконання Тегераном угоди 2015 року, що обмежує іранські ядерні програми.
Також президент Франції заявив, що перемовини на саміті створили умови для можливої зустрічі між президентами США Дональдом Трампом та Ірану Хасаном Роухані. Французький лідер висловив сподівання, що така зустріч може відбутися вже «найближчими тижнями», навіть розпочалися підготовчі консультації для проведення зустрічі двох лідерів. Дональд Трамп також визнав, що за певних умов готовий до зустрічі з п. Роухані. Президент США назвав цілком реалістичним сценарій, за якого така зустріч може відбутися вже найближчими тижнями. Нагадаємо, що Роухані та Трамп візьмуть участь у Генеральній асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН), що відбудеться наприкінці вересня в Нью-Йорку. Президент США заперечив, що хоче «зміни режиму в Ірані», натомість наполягав, що бажає цій країні лише добра. «Ми хочемо зробити Іран знову багатим, нехай вони будуть багатими, нехай їм буде добре», — запевнив він.
Значно менше дискусій викликали боротьба з нерівністю, утвердження гендерної рівності (в т. ч. розширення прав і можливостей для дівчат і жінок), поглиблення партнерства з державами Африки. Проте особлива позиція президента США виявилася під час обговорення протидії кліматичним змінам, збереженню біорозмаїття та захисту океанів. Дональд Трамп демонстративно проігнорував нараду з приводу зміни клімату та біорозмаїття, в якій взяли участь інші лідери G7. Для оглядачів це було ще однією ознакою того, що американський уряд не вважає цю глобальну загрозу пріоритетною.
Тим не менш, готуючи заключний документ, президент Франції, країни, яка приймала саміт, наголосив, що перемовини відбулися успішно попри розбіжні між учасниками у деяких питаннях.

Андрій Калюжний

Довідка
G7 є неформальним об’єднанням США, Великої Британії, Канади, Франції, Німеччини, Японії, Італії, а також Європейського Союзу як неформального члена. Ці найбільші економічно розвинені світові держави складають 50 % глобальної економіки, поділяють спільні цінності свободи та демократії, мають колективне прагнення вирішувати найголовніші проблеми світу. Об’єднання існує з 1975 року. G7 не є міжнародною організацією, її діяльність не регламентується жодним договором, а рішення не обов’язкові для виконання учасниками. 1997-го до складу клубу найрозвиненіших держав світу додали й РФ, що стало своєрідним визнанням ліберальних реформ тодішнього російського президента Бориса Єльцина. Аґресивні ж дії його наступника Путіна стали результатом того, що 2014-го G8 знову перетворилася на G7. Представники західних країн не раз заявляли, що відновлення участі РФ напряму пов’язане з «кримським питанням» і дотриманням Москвою мінських угод, які передбачають припинення збройного конфлікту на Донбасі.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...