Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 24, 2019

Війна в Нагірному Карабасі

Автор:

|

Квітень 07, 2016

|

Рубрика:

Війна в Нагірному Карабасі

Перемир'я

Російській Федерації (РФ), мабуть, мало війни в Україні та Сирії. Кремль, імовірно, вирішив ще більше підняти ставки та відновити ще один заморожений конфлікт — цього разу у Нагірному Карабаху. Наразі там ще не має російських військ, але Москва виявила повну підтримку Вірменії, своєму союзнику про Євразійському економічному союзу (ЄврАзЕС).
Костянтин Федоренко, науковий співробітник Інституту євроатлантичної співпраці в Києві, раніше прогнозував, що Росія може втрутитися в події у Вірменії, якщо Кремль визнає, що ситуація, що склалася, загрожує зміщенням лояльної до нього влади. У Вірменії є багато активів, які належать РФ, крім того, тут розташована військова база, яку Москва вважає ключовою для контролю реґіону. «Більшість вірмен позитивно ставляться до Росії. Проте вступ країни у ЄврАзЕС не приніс їй обіцяного зростання — більше того, зробив набагато вразливішою у зв’язку з теперішніми економічними проблемами РФ. Крім того, дії «Енергетичних систем Вірменії», які належать росіянам, і трагічні події в Гюмрі (там у січні 2015-го російський солдат убив вірменську сім’ю. — Ред.) також явно не додали популярності РФ в країні», — наголошує він.
Газета The New York Times також застерігала, що наступною ціллю для аґресії РФ може стати Нагірний Карабах. «Після розпаду СРСР 1991 року Москва постійно підтримувала сепаратистів у межуючих із Росією державах, аби змусити їх підкорятися її диктату. Останній такий випадок був на Південному Кавказі», — нагадала оглядач Бренда Шаффер. На її думку, Москва почала загострювати давній конфлікт між Вірменією й Азербайджаном, граючи роль миротворця.
А Міністерство закордонних справ (МЗС) Азербайджану заявило, що РФ виділила Вірменії кредит у розмірі 200 млн. USD на покупку озброєння та військової техніки, яке планують розмістити на окупованій території Азербайджану в Нагірному Карабасі. У зв’язку з цим дипломати спрямували в російський МЗС ноту протесту.
Про це заявив Хікмет Гаджієв, прес-секретар МЗС Азербайджану. «Азербайджан чекає від експортера озброєння гарантій, що куплене Вірменією озброєння не буде розміщено на окупованих територіях, а також уздовж вірмено-азербайджанського кордону», — зазначив він.
За словами п. Гаджієва, розміщення Вірменією озброєння, в т. ч., наступального характеру, без узгодження з країною-експортером є грубим порушенням міжнародного законодавства. Крім того, продаж зброї Вірменії служить ескалації напруженості та конфлікту в прикордонних територіях обох країн.
У ніч на 2 квітня ситуація в зоні карабаського конфлікту різко погіршилася. У результаті боїв армія Азербайджану втратила від 40 до 50 своїх солдатів. У Міністерстві оборони (МО) Азербайджану заявили, що в ході нанесення авіаударів по вірменських позиціях у районі карабаського конфлікту азербайджанська сторона втратила один гвинтокрил Мі-24 та один танк, що підірвався на міні, а вбиті були 12 осіб.
Утрати вірменської сторони, згідно зі заявою Баку, — значніші. «У ході боїв було знищено шість вірменських танків, 15 артилерійських установок і кілька укріплених інженерних споруд, убито понад 100 солдатів ворога», — повідомила прес-служба МО. У заяві також наголошується, що Збройні сили (ЗС) Азербайджану повністю повернули собі контроль над кількома стратегічними висотами та населеними пунктами. Згідно з інформацією військового відомства, на повернутих під азербайджанський контроль територіях проводиться зміцнення нової лінії оборони, в т. ч. споруджуються нові шанці та посилюються позиції.
Серж Саргсян, президент Вірменії, повідомив, що вірменські ЗС у ході зіткнень із азербайджанськими військовими втратили убитими 18 військовослужбовців, а 35 були поранені. «З моменту відновлення режиму перемир’я 1994 року це — наймасштабніші бойові дії, які спробував здійснити Азербайджан. Завдяки своєчасним діям вірменських сил стало можливим не тільки взяти ситуацію під контроль, але і завдати противнику суттєвих ударів», — сказав п. Саргсян на засіданні Ради національної безпеки Вірменії.
Своєю чергою, у МО невизнаної Нагірно-Карабаської республіки (НКР) заявили про 200 убитих військовослужбовців ЗС Азербайджану. «Ситуація на лінії зіткнення карабаських та азербайджанських сил залишається вкрай напруженою, — заявили у «відомстві». У Міністерстві оборони Азербайджану цю заяву спростували, зазначивши, що в ході боїв втратили лише 12 військових.
Полад Бюльбюль Огли, посол Азербайджану в РФ, заявив про готовність Баку вирішити проблему Нагірного Карабаху військовим шляхом. «22 роки тривають спроби мирного вирішення цього конфлікту. Ну, скільки можна? Ми готові до мирного вирішення питання. Але якщо не буде вирішуватися мирним шляхом, то будемо вирішувати військовим», — запевнив він.
У той же час, Ільхам Алієв, президент Азербайджану, виступаючи 2 квітня на саміті з ядерної безпеки у Вашинґтоні, запевнив, що Баку більше схильний до мирного врегулювання карабаського конфлікту.
Уранці 3 квітня Азербайджан заявив про своє рішення в односторонньому порядку припинити військові дії. Однак МО Вірменії цю інформацію не підтвердило та заявило про поновлення артилерійських обстрілів Нагірного Карабаху з боку Азербайджану. У відповідь вірмени підтягнули до кордону важке озброєння — ракетні комплекси «Смерч» і «Точка У» російського виробництва.
Михайло Саакашвілі, голова Одеської обласної державної адміністрації, напряму звинуватив РФ в ескалації конфлікту в Нагірному Карабаху. «Те, що сталося кілька днів тому, дуже схоже на путінську провокацію проти Азербайджану та Туреччини. Причому Москва до такого розвитку подій готується давно», — написав політик у Facebook.
На його думку, РФ прагне отримати привід для вторгнення та відчуження території, якою проходять нафто- і газогони Азербайджану. Крім цього, Москва зацікавлена у втраті Європою «альтернативного джерела енергоносіїв з Азербайджану та Туркменистану». «Як завжди, маємо справу зі сценарієм, коли Путін довго готується, а Захід захоплений зненацька. І все ж маємо дочекатися моменту, коли Путін неминуче ослабне, і використати можливість домовитися з усіх реґіональних конфліктів», — підсумував п. Саакашвілі.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...