Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Aug. 16, 2017

У сирійську війну несподівано втрутився Ізраїль

Автор:

|

Січень 19, 2017

|

Рубрика:

У сирійську війну несподівано втрутився Ізраїль
Ізраїльські ракети влучили в склад боєприпасів «Хезболли» на аеродромі в Дамаску

Ізраїльські ракети влучили в склад боєприпасів «Хезболли» на аеродромі в Дамаску

Ізраїльська армія завдала ракетного удару по військовому аеродрому «Меззе» в сирійській столиці. Точні дані про втрати Дамаск традиційно не повідомив, заявивши лише про «пожежу та кількох загиблих». Зате в Башара Асада не забули озвучити грізну обіцянку «відрубати руки» всім причетним до атаки. Натомість Ізраїль традиційно проігнорував сирійські погрози й так само традиційно не підтвердив і не заперечив свою атаку.

Асад нам не потрібен
Таким чином крихке перемир’я в Сирії, гарантоване Російською Федерацією (РФ), Турецькою Республікою (ТР) та Іраном, опинилося під загрозою з несподіваного боку. Досі Тель-Авів намагався максимально дистанціюватися від збройного конфлікту в сусідній державі, чий президент Асад давно вважається одним із головних ворогів Ізраїлю, адже не втомлюється повторювати тезу свого батька Хафеза Асада про те, що повернення арабам контролю над Голанськими висотами (до Шестиденної війни 1967 року вони входили до складу сирійської провінції Кунейтра), як і раніше, залишається стратегічною метою Сирії. Варто зазначити, що Голанські висоти є, фактично, єдиним джерелом питної води для держави Ізраїль, тож Тель-Авів битиметься за них до останнього араба.
Водночас мало хто зауважив нещодавню заяву Авігдора Лібермана, міністра оборони Ізраїлю. Під час зустрічі з представниками Європейського Союзу (ЄС) він обмовився, що його країну влаштує будь-яка мирна угода по Сирії, аби при цьому жодної ролі не відгравали Башар Асад та Іран. Саме зараз, коли сирійські урядові війська отримують одну перемогу за іншою, коли впав Алеппо і коли Захід потихеньку звикається з думкою про те, що п. Асад незабаром переможе остаточно, саме в цих обставинах Ізраїль заговорив про остаточне вирішення сирійського конфлікту без участі сирійського президента.

Чи знала Москва?
Як пише ізраїльська газета Haaretz, ціллю ракетних ударів по летовищі «Меззе» були не урядові літаки, а дислокований тут склад боєприпасів ліванської шиїтської терористичної організації «Хезболла». Остання користується суттєвою підтримкою Ірану, який позиціонує себе лідером «шиїтського пояса» ісламського світу та прагне розширити сферу свого впливу. Бойовики «Хезболли» після початку громадянської війни в Сирії 2012 року почали активно допомагати президенту Асаду зберегти владу. Й таким чином можуть вважатися побічним союзником РФ, яка також за всяку ціну прагне втримати його при владі.
Водночас досі незрозуміло, чи Москва була поінформована про ізраїльську атаку. Влітку 2016-го в ході свого візиту в Москву Біньямін Нетаньяху, прем’єр-міністр Ізраїлю, домовився з Путіним про угоду щодо запобігання небезпечним військовим інцидентам між військово-повітряними силами Росії й Ізраїлю в сирійському небі. «Угода зумовлює, що може робити Ізраїль на території Сирії, а що — ні. Головне — це координація дій авіації, — пояснило тоді «Газеті.Ru» дипломатичне джерело. — Ізраїль повинен ставити РФ до відома щоразу, коли має намір проводити операцію в сирійському повітряному просторі. Без цього просто неможливо уникнути військових інцидентів. Відстані для авіації смішні, а в Сирії розміщені російські та місцеві системи протиповітряної оборони».

Дорогі ракети замість дешевих бомб
Однак із моменту літнього візиту п. Нетаньяху до Москви конфігурація сил в реґіоні змінилася. Зараз у Сирії діє перемир’я, гарантами якого виступають РФ, ТР та Іран. Водночас глава уряду Ізраїлю не втомлюється повторювати, що буде знищувати будь-які об’єкти «Хезболли» в разі, якщо вони загрожуватимуть безпеці його країни. Ймовірно, склад боєприпасів на летовищі Дамаску якраз і відповідав цим вимогам.
І найважливіший нюанс. Для атаки зазвичай ощадливі ізраїльтяни використали не бомби, а значно дорожчий варіант — ракети класу «повітря-земля». Багатоцільові винищувачі F-35 зробили ракетний залп, перебуваючи над озером Кінерет, тобто, у повітряному просторі держави Ізраїль.
Військові експерти припускають, що вибір на користь ракет був зроблений через росіян. Наприкінці літа РФ посилила свої системи протиповітряної оборони в районі порту Тартус комплексами типу С-300 і С-400. Їхній радіус дії сягає 380 км, тож вони покривають не тільки західну частину Сирії й усю територію Лівану, але і значну частину Ізраїлю. Якби ізраїльські літаки перетнули повітряний кордон Сирії, то вони з великою ймовірністю були б помічені радарами росіян, котрі могли б попередити своїх сирійських союзників, а ті обов’язково спробували б збити ізраїльські літаки. Це можна було б трактувати, як безпосереднє втручання РФ у двосторонній конфлікт між Сирією й Ізраїлем.

Комбінація з багатьма невідомими
Судячи з усього, росіяни беруть участь у цій грі ізраїльтян, виснує Neue Zuercher Zeitung. Москва промовчала і ніяк не прокоментувала ізраїльську атаку на аеродром у столиці свого союзника Асада. Більше того, прикусив язика і шейх Хассан Насралла, командир «Хезболли». Під час нещодавнього телеефіру він здавався явно пригніченим, жодного разу не згадав про ізраїльську атаку на летовище під Дамаском і навіть утримався від образ на адресу ізраїльтян. Не виключено, що командування «Хезболли» отримало команду уникати різких рухів якраз із Москви.
Довготермінових планів Путіна на Близькому Сході наразі не здатен вгадати ніхто. Але, схоже, в Тель-Авіві ясно збагнули, що замордована санкціями та міжнародною ізоляцією Росія навряд чи зважиться нажити собі ще одного могутнього ворога. Тож ізраїльтяни вирішили, що мають право щодуху захищати власні інтереси, послаблюючи «Хезболлу». Врешті, треба віддати належне Ізраїлю — він завжди мало зважав на чужу думку, коли мова заходила про його власну безпеку. З іншого боку, поява нового активного гравця в сирійському конфлікті ще більше ускладнює ситуацію в реґіоні.

Ігор Берчак

До теми
Майже одночасно з Ізраїлем гучно нагадала про себе ще одна важлива близькосхідна держава. Саудівська Аравія офіційно запросила Рахіла Шаріфа, колишнього командувача сухопутних військ Пакистану, на посаду начальника штабу «Ісламської військової коаліції для боротьби з тероризмом» (IMAFT) — військового альянсу 39-ти ісламських країн, яке вже охрестили «мусульманським НАТО».
Формально IMAFT існує з грудня 2015 року, однак досі цей військовий блок фігурував більше на папері. Водночас мета створення альянсу була чітко задекларована у квітні 2016-го, коли підрозділи IMAFT провели показові навчання «Північний грім», за результатами яких король Саудівської Аравії Салман зробив грізну заяву, пообіцявши «колись разом із союзниками увійти на територію Сирії та покарати нечестивих ісламістів». Тут варто зробити важливе уточнення: до IMAFT запросили майже всі мусульманські країни за винятком Ірану, Сирії й Іраку.
Судячи з усього, тепер Ер-Ріяд вирішив активізувати діяльність блоку. Показово, що дедалі тіснішою стає співпраця Саудівської Аравії та ТР. Президент останньої Реджеп Тайїп Ердоган давно втямив, що запрошення в ЄС не дочекатися, й узявся за формування власної зони впливу на Близькому Сході. Для цього йому потрібен був партнер, і Саудівська Аравія з її безмежними фінансовими ресурсами від експорту нафти пасувала на цю роль якнайкраще.
Для саудитів готовність турків до співпраці також виявилася воістину султанським подарунком. Туреччину — країну з другою за розміром і кількістю озброєння армією в НАТО, населенням 78 млн осіб, розвиненою військовою промисловістю — так само, як і Саудівську Аравію, дратувало, що доля Близького Сходу вирішується у Вашинґтоні, Лондоні та Москві. Ще більшу тривогу вселяло загравання Барака Обами з Іраном.
У результаті саудівські літаки, що базуються на турецькій авіабазі «Інджірлік», бомблять позиції терористичної організації «Ісламська держава» на території Сирії, а на саудівські гроші купується зброя, яку турки постачають своїм союзникам із Сирійської вільної армії. А тут ще й новина про те, що пакистанський генерал може зайняти посаду головнокомандувача силами IMAFT. Пакистан, чия економіка зав’язана на іранських нафті та газі, і який донедавна майстерно балансував між Ер-Ріядом і Тегераном, несподівано для всіх став на бік Саудівської Аравії. Тепер «мусульманське НАТО» може перетворитися на справді серйозну силу.
Потилиці зачухали і в Москві, і у Вашинґтоні. Путін збитий з пантелику: нібито дружня Туреччина бере активну участь в альянсі, який відверто вороже налаштований проти двох його союзників — Башара Асада й Ірану. Дональд Трамп також мусить якось виправляти результати нерішучої політики в реґіоні свого попередника, підсумком якої стало те, що два головних мусульманських союзники США — Саудівська Аравія та Пакистан — раптом почали власну велику гру.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...