Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 14, 2017

У Середній Азії брак водних ресурсів може спричинити збройний конфлікт

Автор:

|

Червень 08, 2017

|

Рубрика:

У Середній Азії брак водних ресурсів може спричинити збройний конфлікт

Будівництво Рогунської ГЕС розпочав особисто президент Таджикистану

Нещодавно міністр закордонних справ Таджикистану захищав проект будівництва Рогунської гідроелектростанції (ГЕС) на річці Вахш перед єврочиновниками в Брюсселі (Бельгія). Здавалося б, яке діло Європейському Союзові (ЄС) до мало кому відомої електростанції на далекій гірській річці та чому представник Душанбе їде за схваленням будівництва в своїй республіці в столицю ЄС? Насправді це свідчить про те, що колишні радянські республіки Середньої Азії перебувають мало не за крок від війни. Причина — дефіцітна в тутешніх місцях вода.
Цей стратегічний ресурс розподілений між країнами реґіону вкрай нерівномірно. На території Киргизстану та Таджикистану, де розташовані верхів’ях більшості річок — величезні запаси водних ресурсів. А ось нижче за течією — в Узбекистані, Туркменістані та Казахстані — їх істотно бракує. 40 % води Казахстан отримує зі зовнішніх джерел, Узбекистан — 77 %, а Туркменістан — рекордні 90 %.
Конфлікти, які наразі не переходять у гарячу фазу, виникли практично відразу після того, як колишні радянські республіки стали незалежними. Справа в тому, що тутешні річки можна використовувати в двох режимах — іригаційному (тобто, для поливу сільськогосподарських угідь) та енергетичному — для вироблення електрики на ГЕС. Але ці режими суперечать один одному: якщо для поливу вода потрібна влітку, то споживання електрики зростає взимку, що змушує енергетиків скидати в холодний сезон ресурс, який потім буде потрібен фермерам.
За радянських часів єдиний водно-енергетичний комплекс дозволяв діяти в єдиних інтересах, натомість новоствореним державам це ніяк не вдається. У 1990-х Киргизстан запланував будівництво Камбаратинської ГЕС-2 на річці Нарин, Таджикистан — Рогунської ГЕС на річці Вахш. Сусідній Узбекистан розцінив це як загрозу своїй безпеці: греблі станцій могли перекрити стік води та залишити без поливу поля узбецьких селян. Також у Ташкенті не втомлювалися нагадувати, що греблі ГЕС у разі неправильної експлуатації чи теракту становлять загрозу для розташованих нижче за течією реґіонів: гідравлічний удар може завдати неймовірних збитків.
Ще 2015-го Іслам Карімов, уже покійний тодішній президент Узбекистану, відверто заявляв: «Водні проблеми в реґіоні можуть спричинити справжню війну». Він пояснив, що зведення киргизами Камбаратинської ГЕС боляче вдарить по врожаям в Узбекистані, де щорічно виробляється близько 3,5 млн т бавовни-сирцю. Цей продукт є для республіки стратегічним і приносить у державний бюджет близько 1 млрд USD на рік.
У серпні 2016-го дійшло навіть до збройного протистояння: на таджицькій території біля прикордонного Касансайського водосховища з гелікоптера був висаджений десант спецназу Міністерства внутрішніх справ Узбекистану. Тоді лише дивом не дійшло до стрілянини.
Але аксакал Карімов пішов із життя, чим відразу скористався інший аксакал — у жовтні 2016-го Емомалі Рахмон, президент Таджикистану, сів за важелі бульдозера, щоб особисто «на камери» скинути перший пласт землі у води річки Вахш — так було покладено початок будівництва Рогунської ГЕС. Будівництво справді «всенародне»: 2009-го всіх дорослих громадян Таджикистану зобов’язали купувати акції гідроелектростанції.
Тим часом Шавкат Мірзієєв, новий президент Узбекистану, засвідчив, що курс свого попередника міняти не збирається. Під час березневого візиту в Астану він зробив спільну з Нурсултаном Назарбаєвим, президентом Казахстану, заяву: «Водні ресурси — спільне надбання всіх країн реґіону, тож анархії ми не дозволимо».

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...