Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

У разі атаки з боку США Пхеньян здатен влаштувати на Корейському півострові справжню катастрофу

Автор:

|

Квітень 27, 2017

|

Рубрика:

У разі атаки з боку США Пхеньян здатен влаштувати на Корейському півострові справжню катастрофу

Диктатор КНДР Ким Чен Ун пообіцяв «стерти на порох» усіх ворогів

Ситуація навколо Корейського півострова загострюється з кожним днем. Дональд Трамп пообіцяв жорстко відреагувати на наступне ракетне випробування Пхеньяну. У відповідь Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) у звичному для себе стилі пригрозила «стерти американців на порох». Схожу долю північнокорейський диктатор Ким Чен Ун пообіцяв також Сеулу, Токіо та з якоїсь радості ще й Австралії.
Напруженість у реґіоні продовжує зростати, оскільки від слів сторони перейшли до діла. За деякими даними, «північани» таки готують нове випробування. З іншого боку, 23 квітня в Тихому океані стартували спільні навчання Морських сил самооборони Японії й авіаносної ударної групи Військово-морських сил (ВМС) США на чолі з авіаносцем Carl Vinson.

Два варіанти
Насправді варіантів, аби провчити «червоних корейців», у Вашинґтона лише два. США можуть обмежитися ударом по готовій до випробувань ракеті або просто перехопити її в повітрі після старту. Такі дії серйозного скандалу не викличуть, але й особливого ефекту не дадуть: роботи над ракетами великої дальності в КНДР продовжаться, хоча зрив випробувань і сповільнить їхній хід.
Значно крутішим варіантом стане спроба раптовим масованим ударом вивести з ладу ключові об’єкти північнокорейського ракетно-ядерного комплексу: центри виробництва зброї, підприємства, на яких виготовляються компоненти ракет і проводиться їхнє складання, випробувальні центри та склади. Хоча ці об’єкти ретельно замасковані і про місцезнаходження багатьох з них у США просто немає інформації, такий удар теоретично можливий.
За такого розвитку подій Пхеньян обов’язково спробує відповісти. Експерти кажуть, що незважаючи на застаріле озброєння, армія КНДР здатна влаштувати на Корейському півострові армагеддон.

Між гарматами та Сеулом — 35 км
Журналісти часто концентрують усю увагу на арсеналі балістичних і міжконтинентальних ракет КНДР, але експерти кажуть, що насправді це — великий пропагандистський міф. За даними розвідки, у розпорядження КНДР є не більше 10-20 ядерних боєголовок, причому невідомо, чи вони достатньо компактні для розміщення на балістичних ракетах. У разі збройного конфлікту може йтися про одночасний запуск максимум кількох десятків північнокорейських ракет, оснащених звичайними фугасними зарядами, але не про масований ракетно-ядерний удар. Запуски цих ракет можуть бути легко відбиті крейсерами й есмінцями ВМС США, що володіють достатнім потенціалом засобів протиракетної оборони, та сухопутними системами THAAD, які здатні ефективно боротися з балістичними ракетами.
Однак, справжня загроза з боку Півночі — важка артилерія та війська спецпризначення. «КНДР здатна в будь-який момент завдати раптового удару, — йдеться в документі Міністерства оборони Південної Кореї, який цитує американське видання The National Interest. — Зокрема, розміщені на передових позиціях 170-міліметрові самохідні гармати і 240-міліметрові реактивні системи залпового вогню готові завдати масованого вогневого удару безпосередньо по Сеулу».
Зазначимо, що відстань від демаркаційної лінії до центру південнокорейської столиці з населенням у 25 млн осіб становить жалюгідних 35 км. Також у розпорядженні КНДР є більше 4 тис. танків i 2,5 тис. інших панцерних машин, які здатні здійснити масований марш-кидок углиб південнокорейської території.
Не варто забувати і про численні та добре підготовлені війська спеціального призначення. Командос КНДР прекрасно навчені й оснащені, й здатні виконувати завдання зі знищення транспортних комунікацій, ліквідації воєначальників і державних діячів, проведення диверсій на стратегічних об’єктах. За даними розвідки Республіки Корея (РК), в разі війни проникнення спецпризначенців із Півночі буде здійснюватися через заздалегідь приготовані підземні тунелі, з підводних човнів і десантних кораблів на повітряній подушці, а також у вигляді парашутних десантів.
Загальний висновок невтішний: хоча КНДР — технічно відстала країна, але в разі війни її армія може завдати серйозної шкоди РК та американським військам, що базуються на півострові.
Найбільшу тривогу викликає те, що в зоні досягнення артилерії «північан» — низка великих підприємств нафтохімічної галузі та всі чотири південнокорейських атомні електростанції (загалом — 25 реакторів). Їхня руйнація артилерійським вогнем чи масштабні диверсії, влаштовані загонами спецпризначенців, можуть обернутися екологічною та гуманітарною катастрофою. Принаймні російські засоби масової інформації пишуть, що ядерна хмара (за відповідного напрямку вітру) вже за дві години може накрити Владивосток (населення — 600 тис. осіб). Якщо вітер змінить напрямок — приблизно за такий же час радіація сягне японського узбережжя.

РФ і КНР у бійку не полізуть
Тож не дивно, що в російських мас-медіа з’явилися повідомлення про термінову передислокацію російських військ до кордону з КНДР. У повідомленнях наводилися посилання на численні фотографії та відеозаписи колон і ешелонів із військовою технікою, зроблені на Далекому Сході. Москва, щоправда, звично відбрехалася «плановими навчаннями». Як повідомила прес-служба Далекосхідного військового округу, на полігоні «Телемба» в Забайкальському краї нібито проводилися масштабні навчання сил протиповітряної оборони, а на полігоні «Цугол» — польові збори артилерійських підрозділів. Це, тим не менше, не заперечує самого факту концентрації військ. Хоча навряд чи Російська Федерація (РФ) зважиться якимось чином втрутитися в імовірний збройний конфлікт.
Значно більше залежатиме від Пекіна. Формально він є союзником КНДР і має вступити у війну на її боці. Однак є чимало підстав вважати, що робити цього Китайська Народна Республіка (КНР) не стане, оскільки ядерна програма КНДР турбує Пекін не менше, ніж Вашинґтон. Принаймні видання South China Daily з посиланням на китайських аналітиків повідомило про те, що КНР у разі воєнного конфлікту не стане надавати підтримку Пхеньяну.
Але чи зважиться Дональд Трамп розбурхати повноцінну війну на півострові, де дислокуються близько 30 тис. американських військовослужбовців? Самими лише ракетними ударами тут не обійтися, а сухопутні бойові дії супроводжуватимуться великими втратами. Відповідь на це запитання знають лише в Білому домі.

Ігор Берчак

Мовою чисел
Збройні сили РК
Загальна чисельність: 655 тисяч військовослужбовців.
Бронетехніка: понад 2700 танків (на консервації — ще 500), бойових машин піхоти — 2500, бронетранспортерів (БТР) — понад 1000. Артилерія: щонайменше 2000 самохідних артилерійських установок калібру 155-мм та 175 мм, 120 великокаліберних самохідних артилерійських установок (203 мм). Буксирувані гармати — 5000. Є значна кількість мінометів: 4500, у т. ч. самохідні (калібр — 107 мм). Реактивні системи залпового вогню — до 400 калібром 130 мм, 60 великокаліберних (227 мм).
Військово-повітряні сили (ВПС): більше 500 бойових літаків, стільки ж ударних і багатоцільових гелікоптерів. Основу становлять літальні апарати американського виробництва.
Протиповітряна оборона (ППО): принаймні 150 зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) «Чунма», більше 300 зенітних самохідних установок на шасі бойових машин піхоти (БМП), близько 200 зенітних гармат і понад тисячу переносних ЗРК.
ВМС: 170 кораблів різних типів, зокрема, 16 фрегатів, 30 корветів, 8 танко-десантних кораблів, щонайменше 20 субмарин. Чисельність підрозділів морської піхоти — 28 000 бійців, на озброєнні — 60 танків, 100 БТР, а також 105- і 155-мм гармати.
Ракетне озброєння: не менше 30 тактичних ракет «Хюнму-1» мобільного базування (дальність — 180 км), до 100 ракет «Хюнму-2А» шахтного базування (дальність — 300 км).

Збройні сили КНДР
Загальна чисельність: за різними оцінками, до 1,2 млн військовослужбовців. У резерві — близько 4 млн осіб, а загалом мобілізаційні ресурси становлять 6,2 млн осіб.
Бронетехніка: близько 3500 середніх і основних бойових танків і понад 560 легких танків, приблизно 2500 БМП і БТР.
Артилерія: 4400 самохідних артилерійських установок, буксируваних гармат — 3500, понад 7500 мінометів. Реактивні системи залпового вогню — понад 5500.
ВПС: близько 600 бойових літаків, приблизно 300 транспортних, стільки ж гелікоптерів. Майже всі — радянські та китайські машини застарілих моделей.
ППО: загалом понад 9000 зенітних артсистем: від легких зенітно-кулеметних установок до найпотужніших у світі 100-мм зенітних гармат, а також самохідні зенітні установки радянського виробництва «Шилка». Серйозним недоліком північнокорейської ППО є фактична відсутність більш-менш сучасних зенітних ракетних комплексів.
ВМС: близько 650 плавзасобів, із них власне повноцінними бойовими кораблями можуть вважатися лише п’ять корветів і 18 малих протичовнових кораблів. Решта — ракетні, торпедні та десантні катера. Понад 100 субмарин (усі — малого класу). Флот КНДР призначений винятково для вирішення бойових завдань в прибережній зоні.
Війська спеціального призначення: 22 розвідувальні та десантно-штурмові бригади (в т. ч. дві снайперські бригади морського десанту), загалом не менше 120 тис. солдатів.
Ракетне озброєння: балістичні ракети середньої дальності No-dong-А (дальність 1000-1300 км) та Hwasong-10 (дальність — 2500-4000 км) — точна кількість невідома. Головна ударна сила — міжконтинентальна балістична ракета Hwasong-13, здатна нести ядерні боєголовки (дальність 5500-7500 км). Уперше була продемонстрована на військовому параді в Пхеньяні 15 травня 2012 року в кількості шести одиниць.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...