Новини для українців всього свту

Thursday, Jul. 18, 2019

У Грузії — масові протести проти проросійської політики панівної партії

Автор:

|

Червень 26, 2019

|

Рубрика:

У Грузії — масові протести проти проросійської політики панівної партії
Мітинґарі під грузинським парламентом

У Грузії 20 червня розпочалися багатотисячні акції протесту, наймасштабніші з моменту втрати влади Михайлом Саакашвілі в листопаді 2013-го. Реакція силових структур також виявилася неадекватною — такої жорсткої роботи правоохоронних органів у Грузії не пам’ятають навіть із часів пізнього Саакашвілі. В результаті заворушень постраждали понад 240 осіб, як протестанти, так і поліціянти.
Демонстрації, що охопили практично всю країну, були спрямовані не лише проти правлячої партії «Грузинська мрія», а й супроводжувалися різкими антиросійськими закликами. Місцеві політологи називають причину — теперішня грузинська влада сповідує дедалі відвертішу проросійську політику, а Кремль не полишає надій на повернення Грузії в сферу свого впливу. Натомість українські експерти попереджають: розвиток політичної ситуації в Грузії останнім часом нагадує новий етап гібридної війни, й Україні варто уважно придивитися до розвитку подій.

В усьому винен православний комуніст
Формально хвилю протестів спровокував Сергій Гаврилов, депутат-комуніст Державної думи Російської Федерації (РФ), котрий прибув до Тбілісі як президент маловідомої організації Міжпарламентська асамблея православ’я (МАП). Хоча в грузинській столиці не бракує сучасних конференц-зал, засідання МАП із незрозумілих причин вирішили провести в будівлі місцевого парламенту. Сергій Гаврилов на правах головуючого вмостився в кріслі спікера законодавчого органу країни, яка вважає РФ аґресором. Оливи до вогню додало й те, що, за деякими даними, Гаврилов брав участь у збройних конфліктах в Абхазії та Придністров’ї. Напередодні візиту до Тбілісі російський депутат і не приховував, що справді перебував на територіях, де в той момент вели бойові дії, але «займався виключно гуманітарною діяльністю».
Не встиг московський гість оголосити про відкриття засідання, як президію оточили депутати опозиційних партій «Єдиний національний рух» та «Європейська Грузія — рух за свободу». Вони заявили, що не дозволять Гаврилову як представнику країни-аґресора проводити засідання. Після цього російські делегати швиденько покинули будівлю, за словами Гаврилова, «під охороною, оскільки грузинський парламент був захоплений радикалами». Того же дня в центрі Тбілісі зібралося кілька тисяч мітинґарів, котрі змусили російську делегацію покинути Грузію. Цей стихійний протест за кілька годин жорстоко розігнали силовики зі застосуванням сльозогінного газу та гумових куль. Однак наступного дня маніфестації поновилися з подвоєною силою й охопили вже всю країну.

Роздвоєння особистості
Серед основних гасел були не лише вимоги щодо відставок представників правлячої парії «Грузинська мрія» в парламенті й уряді та зміни виборчого законодавства, а й звинувачення в бік Кремля. Партія «Грузинська мрія», яка після втрати Саакашвілі влади 2013-го взяла під свій контроль парламент і уряд, сповідує політику «порозуміння» з РФ. Що, зрештою, й не дивно, адже її лідер Бідзіна Іванішвілі свого часу мав російське громадянство і багатомільйонний бізнес у РФ.
«Вони не тільки фактично звели нанівець міжнародні зусилля попереднього уряду щодо вирішення питання окупованих територій (Абхазії та Південної Осетії — Ред.), але ще й намагалися перекласти на Грузію провину за початок російсько-грузинської війни 2008 року. За весь час перебування при владі «Грузинська мрія» не вжила жодних успішних заходів, аби зупинити російську «повзучу окупацію» в Цхінвальському реґіоні та захистити грузинських громадян, котрих окупанти викрадають із метою викупу. Порушення прав людини, які здійснюють щодо етнічних грузинів в окупованій Абхазії, також не знаходять жодного відгуку в олігархічному уряді Іванішвілі», — пише інтернетресурс «Грузія online».
Декларуючи на словах євроатлантичний вектор розвитку, правляча партія йде на дедалі виразніші поступки Кремлю. Так, навесні ц. р. в інтерв’ю грузинській службі «Голосу Америки» Саломе Зурабішвілі, президент країни, котра перемогла на виборах за підтримки «Грузинської мрії», заявила, що виступає проти розміщення на території держави військової бази США, бо «це може спровокувати РФ», хоча одразу ж заявила, що «Грузія, як і раніше, твердо має намір вступити до ЄС і НАТО».
Також варто нагадати, що торік під час передвиборчої кампанії вона запевняла, що в серпні 2008-го саме тодішній президент Саакашвілі почав війну проти РФ, а не навпаки. «Складається враження, що грузинський уряд підлаштовується під інтереси РФ і заплющує очі на її аґресивну політику, дозволяючи таким політикам, як Гаврилов, виступати в парламенті. Завдання Кремля — утримати Грузію та Південний Кавказ в орбіті свого впливу. Судячи з риторики та дій грузинської влади, вони цьому не чинять опору», — написав в своєму блозі на інтернетресурсі 112.ua політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі.

Погляд із Києва
Україні потрібно уважно стежити за подіями, що розгорнулися в Грузії, адже — це черговий етап гібридної війни РФ. Спроба реваншизму проросійських сил наразі назріває і в Україні, і цього не можна допустити. Таку думку «Каналу 24» висловив політичний експерт Валерій Димов. Політолог наголошує: в Україні інформаційний простір фактично окупований РФ, а фокус уваги змістився з аґресії Кремля на розмови про якийсь діалог і відновлення економічних зв’язків із окупантом.
«В Україні п’ята колона не просто рветься до влади, вона хоче формувати виконавчу вертикаль і порядок денний у державі. Тому процеси, які зараз відбуваюся в Грузії, можуть бути і в нас. Не можна дозволяти РФ сіяти розбрат в Україні. Повзуча аґресія РФ триває», — наголосив п. Димов. Політолог також зазначає: важливо, щоб президент Зеленський це розумів і не робив те, що грузини, котрі ніби забули про війну з РФ.
«Ситуація в Грузії має показати Володимиру Зеленському, яку загрозу можуть нести кроки назустріч Москві, які не підтримує суспільство. Будь-яка угода з РФ, що суперечить настроям у суспільстві, зустріне спротив», — написав у Twitter Даніель Щеліґовський, голова програми досліджень Східної Європи та старший дослідник із питань України в аналітичному центрі Polish Institute of International Affairs.
На російський слід в грузинських подіях вказує й опозиційний російський письменник Олег Панфілов, котрий зараз живе і працює в Грузії. «Грузинська поліція діяла максимально жорстко, щоб зберегти владу «Грузинської мрії» — партії російського олігарха Бідзіни Іванішвілі. Це єдине, на що сподівається зараз Кремль. Якщо це вдасться, Москва, як їй здається, зможе впливати на настрої в суспільстві. Але змусити населення Грузії відмовитися від НАТО вона вже не зможе», — заявив він у коментарі «Апострофу».

«Грузинська мрія» змушена йти на поступки
Зараз ситуація в Грузії більш-менш спокійна. Затриманих мітинґарів звільнили, спікер парламенту Іраклій Кобахідзе добровільно подав у відставку, вочевидь, те саме зробить і міністр внутрішніх справ. Найголовніша політична поступка — чинна влада ухвалила рішення провести парламентські вибори 2020 року за пропорційною системою в умовах нульового виборчого бар’єру. Згідно з чинним законодавством, грузинських парламентарів мали б обирати за змішаною системою в умовах 3 % прохідного бар’єру (77 депутатів — за партійними списками, 73 — в одномандатних округах). На думку опозиції, така система давала можливість правлячій партії фальсифікувати результати, тож зміна виборчого законодавства була однією з вимог лідерів теперішніх протестів. Але чи врятують ці поступки «Грузинську мрію»?
«Спроби правлячої партії поєднувати прозахідну риторику з відвертим прокремлівським колабораціонізмом зазнали чергового, і, схоже, остаточного, фіаско. Для «Грузинської мрії» те, що відбулося, фактично є вироком, який рано чи пізно призведе до падіння проросійського олігархічного режиму. З огляду на той факт, що на кількох попередніх виборах їм вдалося зберегти владу лише за рахунок масових фальсифікацій, такий сценарій не викликає сумнівів», — підсумовує «Грузія online».

Ігор Берчак

До теми
Після початку подій у Тбілісі Путін підписав указ, згідно з яким із 8 липня ц. р. вводиться тимчасова заборона на польоти російських авіакомпаній до Грузії, а туроператорам рекомендують утримуватися від продажу громадянам РФ путівок до цієї країни. Після цього авторитетна неурядова організація «Міжнародна прозорість — Грузія» провела дослідження, щоб з’ясувати можливі втрати Грузії від «туристичного ембарго» з боку РФ. В організації заявляють, що в тому випадку, якщо РФ із 8 липня повністю закриє кордон з Грузією, і жоден російський турист не зможе потрапити до країни, втрати Грузії складуть лише 100 млн USD.
В організації наголошують, що цей сегмент не відіграє вирішальної ролі в економіці загалом і в перспективі російське ембарго має підштовхнути Тбілісі до активнішого залучення туристичних потоків із європейських країн і США. «Ми повинні активізуватися за іншими напрямами. Якщо досі у нашого департаменту туризму РФ вважалася стратегічним ринком — за цим напрямком було багато реклами, то зараз цей ресурс треба розподілити на інші країни», — заявив Бесо Намчавадзе, економіст організації «Міжнародна прозорість — Грузія» в інтерв’ю телекомпанії «Руставі-2».
За даними Національної асоціації туризму Грузії, 2018-го країну відвідали 1,4 млн громадян РФ, а загалом в країні побували 7,2 млн іноземців. За даними Російського союзу туристичної індустрії, за перші п’ять місяців 2019 року в Грузії побувало понад 500 тис. росіян. Грузія входить до списку 15 найпопулярніших країн для відвідин російськими туристами.

About Author

Meest-Online

Loading...