Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Apr. 26, 2017

Путін та Ердоган поділили Сирію між собою?

Автор:

|

Січень 05, 2017

|

Рубрика:

Путін та Ердоган поділили Сирію між собою?

Сирія

Нещодавно інформаційна агенція Reuters поширила з посиланням на свої «дипломатичні джерела» подробиці таємної угоди між Російською Федерацією (РФ) і Турецькою Республікою (ТР) за участю Ірану.

Схему ще треба узгодити
Журналісти Reuters  переконували, що РФ і ТР неофіційно поділили між собою Сирію на свої зони впливу в рамках «угоди про врегулювання ситуації» в цій державі. Ця домовленість нібито дозволить Башару Асаду, теперішньому її президентові, залишитися при владі ще кілька років — до наступних виборів, а після них його змінить «менш суперечливий кандидат».
Сторони угоди також начебто дозволили контрольованій п. Асадом групі «реґіональну автономію в рамках федеральної структури». Мовляв, Росія могла би примиритися з постійною турецькою присутністю в курдських районах на півночі Сирії, якщо Анкара відмовиться від підтримки супротивників сирійського президента.
Утім, у Reuters уточнили, що цю схему ще треба узгодити з Асадом, сирійською опозицією, країнами Перської затоки та США. А співрозмовник агенції в уряді Туреччини зазначив, що «роль Асада є предметом дискусій на майбутній період».
Джерела журналістів повідомили також, що «Іран ще належить переконати в тому, що Асад має залишитися, але в будь-якому випадку, в остаточному рахунку він піде з гарантіями для нього та його сім’ї. А «якщо Росія доб’ється свого, то нові мирні перемовини між сирійським урядом та опозицією розпочнуться вже в середині січня ц. р. в столиці Казахстану Астані».
Своєю чергою, Міністерство закордонних справ (МЗС) ТР оголосило, що Анкара та «Москва погодили план перемир’я в Сирії, а також документ про політичне врегулювання у цій республіці». Якщо ж угоду про перемир’я буде прийнято сторонами сирійського конфлікту, то про політичний процес вони будуть домовлятися в Астані.
Мевлют Чавушоглу, міністр закордонних справ ТР, конкретизував: «Ми близькі до тривалого перемир’я та політичного вирішення в Сирії. Вже є два тексти з приводу рішення по Сирії. Один — про політичне врегулювання, другий — про перемир’я. Вони можуть бути реалізовані в будь-який час».

«Хочуть показати Заходу»
А от у німецькому часопису Die Presse пояснили: «Приведення до єдиного знаменника сирійської політики Москви й Анкари зміцнює російсько-турецьку дружбу. Ердоган і Путін хочуть показати Заходу, що вони — не ізольовані. Зараз Ердоган і Путін виставляють напоказ свою непохитну дружбу, якій не змогло зашкодити навіть убивство російського посла в турецькій столиці минулого тижня. Ердогана та Путіна об’єднує антипатія до Вашинґтона».
У Die Presse також зауважили: «Після невдалої спроби державного перевороту в Туреччині в липні 2016-го по країні прокотилася хвиля арештів опозиціонерів, журналістів і багатьох інших, а перемовини про вступ Туреччини в Європейський Союз (ЄС) зайшли в глухий кут. І в гру відразу ж вступила РФ зі своєю Шанхайською організацією співпраці, яку Анкара, принаймні тимчасово, взяла до уваги як альтернативу ЄС».
Крім цього, «після спроби перевороту член НАТО Туреччина демонструвала невдоволення в зв’язку з діями Альянсу — Анкара розраховувала на більшу підтримку». Проурядові засоби масової інформації критикують НАТО, і в цьому також ТР зближується з РФ, де «брязкання зброєю на адресу НАТО навіть не припинилося», — пояснили також у німецькому часопису.
Тим часом Дмитро Пєсков, речник російського президента, відповів на запитання щодо таємної угоди стосовно Асада, що він не володіє достатньою інформацією. А генеральний директор Російської ради з міжнародних справ (аналітичного центру, близького до МЗС РФ. — Ред.) повідомив, що лишень «відбувається рух убік компромісу». І що «остаточна угода буде важкою, але позиції зрушилися».
Однак і цього «руху у бік компромісу» між Путіним та Реджепом Таїпом Ердоганом, президентом ТР, цілком вистачило, аби занепокоїлися можливою домовленістю РФ і ТР щодо Сирії, приміром, німецькі політики. За словами Норберта Реттґена, соратника Анґели Меркель, канцлера Німеччини, по Християнсько-демократичному союзу і голови комітету Бундестагу зі зовнішньої політики, російсько-турецька домовленість щодо Сирії загрожує «ще однією дипломатичною катастрофою для Заходу». Бо, на його думку, сирійський президент заважає встановленню миру в охопленій війною Сирії, з якої, відтак, не припиняється потік біженців у т. ч. і до Німеччини.
Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, також вважає, що «Росія та Туреччина спокійно могли поділити сфери впливу в Сирії». За його словами, на це вказує візит в анексований Крим турецьких політиків. Експерт зауважив, що «після цього в Інтернеті з’явилася інформація про розподіл сфер впливу РФ і ТР у Сирії, але ніхто з представників цих країн не спростував її». Він також зазначив, що «в турецької армії немає сил і бажання воювати проти армії Асада», на що вказують мляві дії турецьких збройних сил на території Сирії.
Своєю чергою, Віталій Портников, політичний оглядач «Радіо Свобода», зауважив: «Операція у Сирії обертається кривавими жертвами і не сприяє зростанню рейтинґу Путіна. На відміну від дій у Криму, сирійська кампанія залишається одним із найменш популярних кроків у сприйнятті російського суспільства».
А російський тижневик «Комерсант» полічив, що утримання групи військ у Сирії обійдеться Росії в 120-130 млрд RUR. Тобто, як у Туреччині, так і в Росії таки є підстави припинити нарешті криваву бійню в Сирії.

Перспективи — сумнівні
Однак того ж дня, коли Reuters поширив подробиці таємної угоди між Росією й Туреччиною за участю Ірану, пролунала також заява міністра закордонних справ ТР, яка поставила під сумнів змову диктаторів. Адже він заявив, що вважає «неможливим» перехід до мирного процесу за участі президента Асада. За його словами, сирійська опозиція ніколи не прийме те, що Башар Асад залишається при владі.
Своєю чергою, президент Ердоган щиро визнав, що його війська увійшли в Сирію скидати Асада. Дослівно ж він заявив: «Ми увійшли туди, щоб припинити правління тирана аль-Асада, котрий займається державним терором. Інших причин немає».
Реджеп Ердоган також запевнив тоді, що Туреччина не претендує на сирійську землю, тому тривалий час не втручалися в конфлікт. Однак, за його словами, збройні дії на території Сирії призвели до сотень тисяч жертв серед мирного населення.
Відтак у The Wall Street Journal неабияк сумніваються в перспективах таємної угоди між РФ, ТР та Іраном, наголошуючи: «Анкара підтримує повстанців, котрі виступають проти Асада, а Москва — Асада та курдів. В Ірану — своя історія дипломатичних сутичок із Туреччиною».
Крім цього, п. Ердоган навряд чи не усвідомлює те, про що попереджав російський військовий оглядач та аналітик Павло Фельгенгауер: «Перемога для Росії — контроль над усією Сирією та режим на її території на кшталт кадирівського в Чечні. Москва хоче встановити своє панування на всьому Близькому Сході, витіснивши звідти Америку. Ідея полягає в тому, щоб зібрати під своїм крилом навіть ворогуючі країни, користуючись хорошими стосунками з кожною з них».
«Сирійська опозиція, в принципі, готова співпрацювати з РФ, але вони вимагають повалення Башара Асада. Москва прибирати його не хоче, а сирійці впираються і не хочуть їхати в Астану. Кажуть, що готові сісти за стіл перемовин, але на ньому має лежати голова Асада», — зауважив експерт.
А тому таємна угода між Росією, Туреччиною й Іраном може виявитися лише спробою її сторін обдурити один одного, щоб, відтягуючи наразі протистояння між ними, просунутися в Сирії якомога далі самотужки та перегрупувати сили для неминучого зіткнення. Бо, як зазначив п. Фельгенгауер, «Путін і його злодійський кооператив, якщо їх не зупинити, будуть продовжувати вести країну до загибелі — як комуністичні старці вели до загибелі СРСР в Афганістані».
Утім, як Путін, так і п. Ердоган цілком могли лише шантажувати своєю доволі «туманною» угодою Захід, щоб досягти від нього дивідендів аж ніяк не в Сирії. Першому з них вони потрібні в Україні й на інших теренах Східної Європи, а другому — а протистоянні з ЄС, який засуджує зміцнення його диктатури в Туреччині.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...