Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 5, 2020

КНР скасувала мито на газ із США: РФ підраховує збитки

Автор:

|

Лютий 26, 2020

|

Рубрика:

КНР скасувала мито на газ із США: РФ підраховує збитки
Газогін «Сила Сибіру»

Минулого тижня Міністерство фінансів Китайської Народної Республіки (КНР) опублікувало список із 696 найменувань американських товарів, імпорт яких із 2 березня впродовж року не будуть обкладати загороджувальними митами, запровадженими у відповідь на аналогічні заходи США. У список увійшли, зокрема, соя, свинина й яловичина, кукурудза, пшениця, медичні прилади, ліки, деякі метали, а також сира нафта та зріджений природний газ (ЗПГ).
Таким чином китайська сторона виконує зобов’язання, які взяла на себе в рамках угоди про першу фазу торгової угоди США — КНР, підписану у Вашинґтоні 15 січня ц. р. після майже півторарічної торгової війни між двома країнами. Документ зобов’язує Пекін відчутно, як мінімум, на 200 млрд USD за два роки, збільшити імпорт американської продукції. 52 млрд USD припадає на закупівлі енергоносіїв, а саме нафти, нафтопродуктів, газу та вугілля (до початку торговельної війни КНР купувала у США нафти і газу на 18 млрд USD на рік).

Проблемна «Сила Сибіру»
Реалізація цієї угоди призведе до того, що США вже 2021-го можуть стати головним постачальником енергоресурсів до КНР, обігнавши Російську Федерацію (РФ). Про це російській редакції «Німецької хвилі» розповіла Сонья Бер, працівниця Інституту німецької економіки в Кельні.
Донедавна РФ продавала до КНР лише ЗПГ, який достачали спеціальними LNG-танкерами з арктичних підприємств на півострові Ямал і з острова Сахалін. Цим займалися дві компанії — державний монополіст «Газпром» і приватна «Новатек» (другий за обсягами виробник природного газу в РФ). Основним власником «Новатеку» називають Геннадія Тимченка, одного з найближчих соратників Путіна, котрий 2014 року потрапив до санкційного списку США, Європейського Союзу (ЄС) та Канади за «дії, що призвели до порушення суверенітету та територіальної цілісності України».
2 грудня 2019-го з величезною помпою в прямому ефірі в режимі телемосту президент РФ Путін і голова КНР Сі Цзиньпін провели церемонію пуску газогону «Сила Сибіру», таким чином започаткувавши трубогінне постачання російського газу в КНР.
Цей проєкт від самого початку вважався винятково політичним. У травні 2014 року, приблизно через два місяці після анексії РФ Автономної Республіки Крим (АРК) і запровадження міжнародних санкцій проти Москви, оголосили про підписання «контракту століття» між «Газпромом» і Китайською національною нафтогазовою корпорацією (CNPC). Угода передбачала постачання до КНР по 38 млрд куб. м російського газу впродовж 30 років. Загальна сума контракту мала становити 400 млрд USD.
Але майже відразу проєкт почав давати тріщини. Для постачання таких обсягів газу потрібно було «з нуля» збудувати новий газогін. Перед початком будівництва Олексій Міллер, глава правління «Газпрому», оцінив спорудження «Сили Сибіру» в 55 млрд USD, причому 25 млрд USD мала надати CNPC як передоплату за майбутній газ. Але в Пекіні чудово розуміли складну геополітичну ситуацію, в якій опинився Путін після анексії АРК і початку збройної аґресії проти України, тому про передоплату в Пекіні скромно «забули». В результаті газогін РФ будувала самотужки, причому його вартість із якогось дива зросла з первісних 55 млрд до майже 66 млрд USD. Але збудували.

Підступний коронавірус
А тепер може статися так, що «Газпром» не лише «втопив» у Балтійському морі майже 10 млрд EUR, витрачених на будівництво «Північного потоку-2», який через нові санкції США невідомо коли вдасться закінчити, та ще й «закопав» значно більше посеред сибірської тайги.
«Прийняте в Пекіні рішення про скасування загороджувальних мит на американський ЗПГ означає, що обидві російські компанії вже з березня можуть відчути загострення конкуренції на китайському ринку газу. Тим більше, що закупівлі в США почнуться в умовах нехай і тимчасового, але істотного скорочення китайського попиту на енергоносії, викликаного епідемією коронавірусу COVID-19 і безпрецедентними карантинними заходами, які значною мірою паралізували в КНР рух транспорту та промислове виробництво», — пише російська редакція «Німецької хвилі».
Показовий факт — згідно з даними Китайської автомобільної асоціації, із 1 по 16 лютого ц. р. автосалони КНР змогли продати лише 4 909 автівок, що на 92 % менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли продали 59 930 машин. Фактично такі показники — доказ того, що ринок нових авто в КНР практично паралізований, підсумовує аґенція новин DPA.
«Тривалі та більш серйозні спалахи COVID-19 призведуть до різкого та затяжного уповільнення економічного зростання у КНР. Глобальний неґативний ефект посилиться серйозними перебоями в ланцюжках постачання та падінням довіри інвесторів», — вважає Крісталіна Георгієва, директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду.
Крім цього, Міжнародна енергетична аґенція прогнозує перше за останнє десятиліття падіння світового попиту на нафту, водночас ціна природного газу напряму прив’язана до нафтових котирувань.

Із Далекого Сходу — до Європи
Спричинене епідемією COVID-19 скорочення китайського попиту на енергоносії та зобов’язання закуповувати ЗПГ у США не лише знизить інтерес КНР до нарощування закупівель трубогінного газу з РФ через «Силу Сибіру», але й призведе до переорієнтації потоків ЗПГ із Катару, Австралії й інших країн із китайського на європейський ринок.
Уже торік постачання ЗПГ в країни ЄС зросли на 88 %. «Це спростовує широко поширену в РФ думку, ніби будь-який зріджений газ, особливо американський, неодмінно дорожчий за російський трубогінний. Якби продукція «Газпрому» насправді була настільки вигідною покупцям, як про це постійно пишуть російські засоби масової інформації, то, до прикладу, Туреччина навряд чи скоротила б 2019 року закупівлі російського газу на цілих 40 %, замінивши його постачанням із Азербайджану через новий газогін TANAP та імпортом ЗПГ, головним чином з Алжиру, Ніґерії, Катару та США», — повідомляє інформаційна аґенція «Інтерфакс». Тож споживачі з ЄС можуть розраховувати на подальше зниження актуальних цін на блакитне паливо. Уже зараз на європейському газовому торговому майданчику TTF ціна спотових контрактів становить приблизно 102 USD за 1 тис. куб м, тобто вдвічі нижче, ніж торік (204 USD).
Не варто забувати і про те, що глобальна пропозиція природного газу зараз значно перевищує попит. Цієї зими появі надлишків газу, який значною мірою витрачають на опалення, а тому це сезонний товар, сприяли аномально високі температури в Північній півкулі, передусім у Європі, на головному експортному ринку «Газпрому». «Дала перцю» Москві й Україна. Нагадаємо, що 31 грудня 2019 року закінчувався десятирічний російсько-український договір про транзит газу. Побоюючись, що після цієї дати постачання через Україну може припинитися, багато європейських компаній завчасно вщерть заповнили численні підземні сховища газу (ПСГ). Як відомо, останньої миті Москва, яка так і не спромоглася завершити будівництво «Північного потоку-2», була змушена укласти з Києвом новий п’ятирічний транзитний договір. Відповідно, вже в січні ц. р. обсяги експорту «Газпрому» до країн ЄС різко впали, позаяк активно почався розпродаж запасів із газосховищ.
Якщо аномально тепла погода в Європі збережеться й надалі, то до кінця опалювального сезону в ПСГ залишиться значно більше газу, ніж зазвичай. У результаті в літні місяці, в період активного помпування, попит буде істотно нижчим, ніж у попередні роки.

Ігор Берчак

Мовою чисел
«Газпром» випустив десятирічні єврооблігації на суму 2 млрд USD під 3,25 %. Як повідомив інформаційній аґенції ТАСС Денис Шулаков, перший віце-президент «Газпромбанку», що разом із американським JP Morgan та італійським Unicredit виступив організатором угоди, обсяг позики — рекордний в історії найбільшої газової компанії РФ. Більше 30 % боргових зобов’язань викупили інвестори зі США, приблизно 17 % — із країн ЄС, 10-11 % — із Великої Британії, 20 % — інвестори з РФ, а 15 % дісталося покупцям із країн Азії. Як повідомляє rbc.ru, залучених коштів заледве вистачить, щоб розплатитися з уже наявними боргами: в лютому ц. р. «Газпром» погасив попередній випуск євробондів на суму 800 млн USD, а до вересня треба виплатити ще 1,5 млрд USD. Відомо, що до кінця ц. р. «Газпром» планує здійснити ще одну емісію на суму 3,9 млрд USD. Таким чином загальна сума зовнішніх запозичень на 40 % перевищить показник минулого року. «Гроші потрібні газовій монополії, щоб перекрити дірку в бюджеті, пробиту обвальним падінням цін на газ в Європі та витраченими десятками мільярдів доларів на побудову газогонів в обхід України, жоден із яких не вдалося довести до кінця», — зазначає rbc.ru. З другого кварталу 2019-го «Газпром» із точки зору грошових потоків збитковий: надходження від операційної діяльності менші, ніж капітальні витрати.

About Author

Meest-Online