Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 17, 2017

Казахстан усе виразніше демонструє бажання дистанціюватися від РФ

Автор:

|

Вересень 27, 2017

|

Рубрика:

Казахстан усе виразніше демонструє бажання дистанціюватися від РФ

У середині вересня державна інформаційна агенція Казахстану «Казінформ» опублікувало мапу, на якій до території країни дивним чином «приєднано» деякі райони сусідніх Російської Федерації (РФ), Узбекистану та Китайської Народної Республіки (КНР). Кордон держави Qazaqstan проліг територією Омської й Оренбурзької областей РФ, Синьцзян-Уйгурського автономного округу КНР, Ташкентської області та Каракалпакії, що належить до сусіднього Узбекистану.
Що означає ця мапа, зрозуміти складно. З одного боку, Оренбург, частина Омської області та Каракалпакія колись справді входили до складу створеної 1920 року автономної Казахської соціалістичної радянської республіки, столицею якої був Оренбург. Але яким чином там опинилася узбецька столиця Ташкент, яка ніколи в Казахську АРСР не входила? Так само неможливо пояснити появу в державі Qazaqstan земель КНР, хоча там справді проживає чимало етнічних казахів. Жодних пояснень від інформаційної агенції так і не надійшло.

«Модернізація» мови
Зате привертає увагу те, що стаття, яка була проілюстрована скандальною мапою, присвячена аж ніяк не територіальним питанням, а проблемі «модернізації» казахської мови. Цим терміном у країні називають переведення місцевого алфавіту з кирилиці на латиницю.
Відповідний указ Нурсултан Назарбаєв, президент Казахстану, несподівано для всіх видав у квітні ц. р. «Єлбаси» (батько нації) визначив чіткі терміни: до кінця 2017-го розробити стандарт нового алфавіту, з 2018-го — розпочати підготовку відповідних фахівців, а до 2025-го повністю відмовитися від кирилиці. В РФ зажурилися: найбільша країна Середньої Азії вирішила «вийти з культурного поля Росії». «Це плювок в обличчя Росії!» — заволали російські сайти.
Зрештою, у казахській, узбецькій, туркменській, азербайджанській мовах використовували латинський алфавіт з 1920-х рр. Однак потім відділ агітації та пропаганди Центрального комітету (ЦК) КПРС почав скаржитися на помилки при перекладі висловлювань класиків марксизму та керівників партії. І на початку 1940-х усі тюркські мови Середньої Азії перевели на кирилицю. Після розвалу СРСР штучно нав’язаний алфавіт був скасований в Узбекистані, Туркменістані й Азербайджані.
Але Казахстан — окрема історія, адже це ключовий партнер Путіна в його глобальному проекті — Євразійському економічному союзі (ЄАЕС). Однак після початку гібридної війни Путіна проти України п. Назарбаєв, котрий беззмінно очолює державу з 1991 року, а фактично з 1989-го, коли став першим секретарем ЦК Компартії Казахської РСР, демонструє щораз більше занепокоєння імперськими планами Кремля.

Символічний розрив із РФ
Також варто наголосити, що «Казінформ» керує такий собі Аскар Умаров, котрий сповідує виразно націоналістичні погляди. Він не соромиться використовувати в публічних дискусіях і коментарях таке слово, як «русня», і не втомлюється повторювати місцевим росіянам: «Не забувайте, що ви тут нав’язана діаспора, а не автохтони, і скажіть дякую, що вас, як колонізаторів у інших країнах, не вигнали геть!».
«Не треба плекати жодних ілюзій із того приводу, що таке відбувається проти волі вищого керівництва Казахстану. Астані вигідна присутність націоналістичної риторики в громадському дискурсі, щоб мати аргументи в суперечках із РФ», — вважає Максим Ліхачов, експерт Російського інституту стратегічних досліджень. Коли в квітні президент Назарбаєв проголосив курс на латиницю, багато експертів витлумачили це як символічний розрив із Москвою.
«Зараз, вочевидь, Казахстан різких рухів у бік від РФ робити не буде. У нас є ЄАЕС. Але це — тривожний сигнал для Москви», — пояснив Юрій Солозобов, директор міжнародних програм Інституту національної стратегії РФ. «Не можна виключати і того, що стаття є сигналом і Москві, і Заходу. Для РФ це натяк на те, щоб вона була поступливішою в питаннях, що стосуються загальних економічних інтересів, а для Заходу — демонстрація лояльності та незалежної позиції на тлі погіршення відносин РФ і США», — прокоментував політолог Султанбек Султангалієв.
Зрештою, майже всі експерти зазначають, що за всієї дипломатичної «показухи» щодо дружби з РФ усередині Казахстану офіційна пропаганда щодо Москви аж ніяк не прихильна. Так, у шкільному курсі йдеться про колонізацію казахів Російською імперією. Серйозні претензії пред’являються і до СРСР — за надмірно жорстку індустріалізацію та сільськогосподарську політику більшовиків, яка призвела до Голодомору 1932-1933 рр. (Україна визнала це явище ґеноцидом на законодавчому рівні, Казахстан — ще ні, хоча тоді голодною смертю померли, за дуже приблизними підрахунками, 1-2 млн мешканців республіки). Наголосимо, саме плекання ностальгії за радянським періодом, коли «всі братні народи жили в дружбі та злагоді» — один із основних постулатів ідеології «руського міра».
Кроки щодо символічного дистанціювання від російської спадщини в Казахстані відбувалися і раніше. Наприклад, великі обласні центри Гур’єв і Семипалатинськ (тепер — Атирау і Семей відповідно) були перейменовані майже одразу після проголошення незалежності. За 15 років незалежності в Казахстані перейменували до 60 % географічних об’єктів.
Місцеві націоналісти заявляють, що настав час стерти з мап такі явно російські назви, як Павлодар і Петропавловськ. Торік у Казахстані помпезно відзначили тисячоліття Алмати, хоча раніше вважалося, що місто виникло з військового форту Вірний, заснованого російським урядом 1854-го.

КНР проти «КНР»
Нурсултану Назарбаєву вже 78 років, водночас він так досі й не визначився зі своїм наступником. У випадку несподіваної смерті глави держави ситуація в Казахстані може вийти з-під контролю. Не виключено, що до влади прийде якийсь антиросійський політик, який різко змінить теперішні зовнішньополітичні пріоритети, аж до виходу країни з ЄАЕС — одного з улюблених проектів Путіна.
Тим більше, що новий потенційний стратегічний партнер розташований, можна сказати, під боком. Останніми роками у Центральній Азії загалом і в Казахстані зокрема відчувається все сильніший вплив Китаю. Останній діє в своїй традиційній манері «м’якої сили», вкладаючи величезні інвестиції та потрохи прибираючи до рук стратегічні підприємства та родовища корисних копалин.
Нагадаємо, що Пекін виділив 14,5 млрд USD на реалізацію проекту «Один пояс — один шлях», який передбачає спорудження нових транскордонних мереж, що з’єднають Південно-Східну Азію з Європою. «Ідея полягає в тому, щоб економічно тісніше прив’язати до КНР держави, розташовані вздовж цього коридору. Наприклад, Казахстан, Таджикистан та Узбекистан. Зараз як центр євразійського простору позиціонує себе РФ. Для цього вона, зокрема, створила ЄАС, в який входить і Казахстан. Натомість КНР явно претендує перехопити лідерство в Євразії», — пояснив «Німецькій хвилі» Томас Пульс, експерт Інституту німецької економіки у Кельні.
Водночас не варто забувати, що 23 % населення Казахстану становлять етнічні росіяни, які компактно проживають у областях, що межують із російськими Оренбургом та Омською областю. Й якщо вони почнуть щось на кшталт «російської весни», треба думати, що війська РФ не забаряться прийти на захист «руського міру». З огляду на те, що довжина кордону між двома країнами становить 7,5 тис. км, казахським військам навряд чи вдасться стримати аґресора, на чиїх танках приїде «президент», скажімо, «КНР» — «Кустанайської народної республіки».

Ігор Берчак

До теми
У казахстанському місті Семей (до 2007-го — Семипалатинськ) місцевий житель був засуджений за те, що брав активну участь в бойових діях на боці терористичної організації «Донецька народна республіка». Як повідомляє «Радіо Азаттик» (місцева служба «Радіо Свобода»), чоловік був визнаний винним в участі в іноземному збройному конфлікті та незаконному придбанні зброї. Вирок, щоправда, виявився напрочуд м’який — лише три з половиною роки позбавлення волі умовно. Тим не менше сам факт винесення вироку спричинив хвилю обурливих коментарів на місцевих російськомовних інтернет-ресурсах. Дехто навіть не побоявся назвати Нурсултана Назарбаєва «зрадником» і «посібником фашистів». Оскільки місцевий Комітет національної безпеки ретельно відслідковує всі публікації в соціальних мережах, можна очікувати на притягнення до карної відповідальності за статтею «образа президента» принаймні кількох проросійських активістів.
Це, своєю чергою, може викликати новий сплеск місцевих прихильників «руського міру». Подібна ситуація склалася наприкінці 2016 року, коли суд Північно-Казахстанської області засудив до п’яти років і шести місяців колонії місцевого жителя Ігоря Чуприну за пости в соцмережах, які, на думку слідства, розпалювали міжнаціональну ворожнечу і містили заклики приєднатися до РФ. Суд також визнав, що пости і коментарі, які п. Чуприна залишав у «ВКонтакте», свідчили про негативне ставлення до представників казахської національності. Тоді низка проросійських організацій навіть вдалася до мітинґів, які, щоправда, дуже швидко розігнали правоохоронці.

About Author

Meest-Online

Loading...