Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Apr. 20, 2018

Інвестиції в економіку Казахстану забезпечуватимуть британські судді

Автор:

|

Лютий 15, 2018

|

Рубрика:

Інвестиції в економіку Казахстану забезпечуватимуть британські судді

 

Гаррі Кеннет Вулф

В Україні спантеличені — чому позитивні новини з Казахстану все ще нечувані в Києві?

«Мишолапка» для інвесторів
Британський часопис The Times неабияк засмутив принаймні незаможних українців, бо повідомив про те, чого дуже сподіваються вони, однак це сталося в Азії. За його даними, новоствореними судами в Казахстані, покликаними захистити інвестиції в його економіку, керуватимуть авторитетні та непідкупні британці.
Зокрема, 85-річний лорд Гаррі Кеннет Вулф, колишній верховний суддя Англії й Вельсу, очолив суд, який розглядатиме комерційні та договірні спори. Допомагатимуть йому восьмеро суддів і старших юристів із Великої Британії. У т. ч. Едвард Фолкс, екс-міністр юстиції Об’єднаного Королівства. А Барбара Доманн, адвокат і радник королеви Єлизавети, буде головною в Міжнародному арбітражному центрі.
The Times пояснив, що очолений лордом Вулфом суд створено за його аналогами в Сінґапурі, Сянгані, Дубаї, Абу-Дабі та Катарі в рамках програми модернізації за участю Міжнародного фінансового центру Астани (МФЦА). Колишній верховний суддя Англії та Вельсу пояснив: «Казахстан має величезний кордон із Китаєм і Росією. А Китай будує новий шовковий шлях, який проходить прямо через цю країну».
Усі судді в очолюваній ним інстанції — його співвітчизники, котрі застосовуватимуть законодавство МФЦА — по суті, британське загальне право. За словами лорда Вульфа, «те, у чому вони (казахстанці. — Ред.) узагалі не мають досвіду».
Він також повідомив, що буде лише іноді засідати в Астані, розглядаючи, за його словами, «дуже невелику кількість» комерційних і договірних суперечок за прискореною процедурою, аби закласти прецеденти їхнього вирішення в тій частині світу, яка не має такої традиції. Колишній верховний суддя Англії та Вельсу запевнив: «Президент (Казахстану. — Ред.) виявив далекоглядність, створивши МФЦА. Він хоче, щоб світ побачив загальне англійське право, яке застосовують у цій країні, щоб воно поширювалося в суспільстві роками як приклад ведення бізнесу та здійснення правосуддя».
«Судді будуть здійснювати до Казахстану п’ять основних поїздок на рік. Суд буде просувати англійське комерційне право та визнання важливості верховенства закону. І перспектива успіху МФЦА як комерційного центру значно покращиться, якщо інвестори зможуть побачити, що це безпечне середовище зі судом, який підтримує верховенство закону», — розповів лорд Вулф.
В інтерв’ю телеканалу AstanaTV колишній верховний суддя Англії та Вельсу пояснив: «Якщо інвестори зрозуміють, що в Казахстані існує безпечне середовище й є суд, який дотримується верховенства права, то він матиме всі шанси стати магнітом для міжнародних інвестицій. Яскравий приклад — Сянган, де зараз працює загальне право. Коли Гонконґ передали китайцям, вони погодилися зберегти там англосаксонське право. І відтоді інвестори та ділові люди використовують Сянган як правову основу».

«Звідки така впевненість?»
Однак у Казахстані з цим погодилися не всі. Приміром, опозиційна журналістка Жанара Ахметова вважає: «Шанс, що в країну прийдуть міжнародні інвестиції справді є, але група іноземних суддів тільки допоможе тамтешнім корупціонерам, створюючи сприятливий імідж Казахстану, в той час, як президент Назарбаєв буде переслідувати по всьому світу опозицію та катувати в казематах казахів, в т. ч. бізнесменів».
«У Казахстан їдуть британські судді, хоч і вищого класу, але всі пенсіонери, двоє з них йдуть у відставку вже цього року. Назарбаєв — старий махляр на міжнародній арені, бюджетні кошти цього разу підуть на зміцнення іміджу судової системи Казахстану в міжнародних колах. І зовсім не випадково. На тлі масових переслідувань, арештів і тортур бізнесменів, опозиціонерів, журналістів тощо, де казахстанське правосуддя пов’язують лише з диктатурою та корупцією, раптом з’являться лорди в бірюзово-золотих мантіях і почнуть проливати на столицю правозахисне світло», — зазначила п. Ахметова.
«Важко повірити, що верховний суддя Англії не знає, що в міжнародному рейтинґу прав свобод Казахстан займає ганебне 138-ме місце в світі. Мабуть, не може не знати й того, що в Європарламенті й Організації Об’єднаних Націй на кожній сесії розбирають тортури та порушення прав людини в Казахстані, а також, що американський суд заморозив активи Національного фонду Казахстану за переслідування інвестора з-за кордону. То звідки така впевненість у благочестивому реформаторському дусі Назарбаєва?», — дивується журналістка.
«Деякі засоби масової інформації сповнені захопленням, немов нам Європа дала грошей на реформування системи, а ми, казахи, стали локомотивом реформ в євразійському просторі. Насправді все навпаки. Ми заплатимо, щоб просочена кров’ю та сльозами мантія казахстанського суду заблистіла лоском і бездоганністю англійського права. Жодної зрілості держави немає, коли для міжнародних інвесторів працює комерційний суд лорда Вульфа, а для всього іншого Казахстану — суд Нурсултана Назарбаєва», зауважила п. Ахметова.
А от Мирослав Ліскович, оглядач агенції «Укрінформ», відреагував на написане в The Times публікацією «Казахстану можна, а Україні — ні», в якій нагадав: «Усі ми пам’ятаємо американку Наталію Яресько (екс-міністра фінансів), грузина Олександра Квіташвілі (екс-міністра охорони здоров’я), литовця Айвараса Абромавічуса (екс-міністра економічного розвитку і торгівлі України). Дехто пов’язував їхню появу з наміром влади провести реформи, залучивши фахівців, не пов’язаних із українськими корупційними схемами. Інші ж, навпаки — переконували, що таким чином влада намагається перекласти відповідальність за ймовірні прорахунки на іноземців».
Та все ж п. Ліскович звернувся до фахівців зі запитанням: «А чому ж в Україні не вдаються до подібних практик?». Тетяна Ющенко, експерт програми реформування правоохоронної та судової систем аналітичного аналітичного центру «Український інститут майбутнього»  відповіла так: «Конституція нашої держави, на відміну від Казахстану, чітко визначає вимоги, яким має відповідати особа, котра прагне працювати суддею, і приналежність до громадянства України є однією з них. Законодавство Казахстану не містить таких обмежень, що дозволяє владі створювати так звані змішані, гібридні суди. Такий порядок формування суду дає можливість вести мову про гарантії його незалежності та неупередженості під час розгляду справ, і це об’єктивно викликає довіру потенційних інвесторів».
«Українські законодавці зосередилися на ідеї створення антикорупційного суду як панацеї від усіх корупційних проявів і засобів підвищення інвестиційної привабливості. Можливо, коли цей «ефект плацебо» буде знівельовано першим виправдовувальним вироком антикорупційного суду чи першим взяттям «корупціонера на поруки», армія радників та експертів почне переконувати громадськість у тому, що єдиним способом подолати корупцію є залучення до здійснення правосуддя суддів із інших держав. Однак поки що ідея створення судів із суддями-громадянами інших держав лежить виключно в фантастичній площині», — резюмувала п. Ющенко.

«Перспективи доволі туманні»
Відтак Михайло Жернаков, директор фундації DEJURE й експерт із судової реформи Реанімаційного пакету реформ, нагадав, що й в Україні «пропонувалося, щоб і для антикорупційного суду, і для суду з питань воєнних злочинів проти людяності запросити іноземних фахівців, задля створення моделі «гібридного» суду, але пропозицію одразу відхилили». «Коли судова реформа фактично провалилася на стадії відбору суддів до Верховного суду, також лунало чимало пропозицій про залучення іноземців, приміром, щодо їхньої участі у відборі кандидатів, але у відповідь знову відмовки: не можна — це загроза суверенітету», — заявив експерт.
«Виходить, що в авторитарному Казахстані зі суверенітетом усе нормально, якщо вони дозволяють собі призначати суддями іноземців, а в нас — ні. Доки у влади не буде на те політичної волі, перспективи будуть доволі туманні», — констатував п. Жернаков.
Своєю чергою, Лілія Брудницька, експерт Центру структурної політології «Вибір», вважає: «Іноземці не захочуть працювати в Україні. Достатньо високим є ризик, що іноземні професіонали будуть ангажовані певними політичними силами чи фінансово-промисловими групами. Або будуть звинувачені у заангажованості. Усе це не потрібно, передусім, самим фахівцям. Крім цього, Україна має приклади роботи іноземних фахівців, і в соціумі загалом сформувалося як позитивне, так і негативне сприйняття так званих варягів. На негативному сприйнятті іноземних спеціалістів уже грають і гратимуть певні політичні сили. Тому навряд чи вони захочуть працювати в Україні».
Не відкидають натомість ідею залучення міжнародних фахівців Роман Куйбіда, голова правління Центру політико-правових реформ, і Дмитро Шемелін, радник юридичної фірми «Астерс». На їхню думку, гіпотетично це реально зробити, але є одне але.
«Лунали різні пропозиції щодо залучення іноземних фахівців до правосуддя. Поки що не видно таких пропозицій у сфері комерційного права. Однак у кримінально-правовій сфері ці пропозиції досить реалістичні — від залучення міжнародних експертів і формування антикорупційного суду — до запрошення міжнародних суддів, прокурорів і слідчих для розгляду справ про злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини аґресії. Наприклад, українські слідчі та прокурори здобули унікальний досвід під час спільного розслідування зі своїми колегами з Нідерландів, Австралії, Малайзії та Бельгії катастрофи літака рейсу MH17. Саме внаслідок недовіри до українських судів була укладена міжнародна угода, що цю справу розглядатимуть у Нідерландах. Конституція допускає призначення на посаду судді лише громадян України, однак гіпотетично міжнародні судді могли б залучатися у ролі, подібної до ролі присяжних. Тож я б не відкидав ідею залучення міжнародних фахівців до судочинства в Україні», — зазначив п. Куйбіда.
А п. Шемелін пояснив: «Основна проблема, з якою стикнеться навіть найдосвідченіший та незаангажований іноземний суддя — це незнання українського права: Суд із іноземними суддями в Казахстані ґрунтується на законодавчому створенні всередині держави Міжнародного фінансового центру «Астана» — ізольованої правової системи, де відносини регулюються англійським правом. Створення чогось подібного в Україні, вимагатиме, вірогідно, змін до Конституції та прийняття низки фундаментальних законів. Це теоретично можливо, однак це складне політичне рішення».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...