Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 11, 2018

Чи віддасть Росія Японії Курильські острови?

Автор:

|

Листопад 28, 2018

|

Рубрика:

Чи віддасть Росія Японії Курильські острови?

Російський президент знову розкидається гучними словами для того, щоб залучити інвестиції на Курили.

Чим гірше, тим краще?
2018 року знову виникла зі, здавалося б, небуття тема повернення Японії Південних Курильських островів, окупованих Радянським Союзом 1945-го й успадкованих Російською Федерацією (РФ). 26 травня ц. р. Путін заявив, що «японська та російська сторони задоволені станом діалогу за затвердженими раніше напрямами, які стосуються спірних Курильських островів», а також запевнив: «Вважаємо важливим терпляче продовжувати пошук рішення, яке відповідало б стратегічним інтересам і Росії, і Японії, і було би прийнято народами обох країн».
І хоч нічого революційного Путін не повідомив, це було сприйняте як сенсація тому, що торік він заявляв, що в разі передачі Південних Курил Японії є ймовірність розміщення там військ США й що це є неприйнятним для Росії. Бо, за його словами, «бачимо, що зараз відбувається в США — антиросійська кампанія, русофобія».
А 7 червня журналісти багатьох країн зауважили, що Сіндзо Абе, прем’єр-міністр Японії, аж сяяв на радощах після зустрічі з Путіним на міжнародному економічному форумі в Санкт-Петербурзі. Коли у київському часописі «Сьогодні» звернулися за коментарем до Іллі Пономарьова, колишнього опозиційного депутата Держдуми (нижньої палати парламенту) РФ, той пояснив: «У японського прем’єра лише одне завдання — Курили. Все інше для нього неважливе. Японці об’єктивно розуміють те, чим гірші міжнародні позиції РФ, тим більше для них шансів, щоб Токіо був союзником Росії, і що Кремль піде назустріч у питанні Курильських островів. Тож не випадково зараз поновили розмови про те, що Путін може віддати два з чотирьох островів».
«Хоча цього поки що не сталося, але якісь кроки в цьому напрямку явно кулуарно були зроблені. Раніше японці щоразу виїжджали з певним розчаруванням, а тепер у мене таке відчуття, що якийсь рух по цьому питанню намітилося», — зауважив російський опозиціонер.
Однак японці не уникли розчарувань і 2018 року. Зокрема, Йосіхіде Суга, генеральний секретар японського уряду, заявив 11 червня: «Японія протестує через плани РФ прокласти оптоволоконні кабелі між Сахаліном і Курилами, співпрацюючи з китайською компанією».
Водночас, у Японії запевнили, що продовжуватимуть перемовини з Росією з цього приводу. І не припинили їх навіть попри те, що 3 вересня був змушений протестувати уже Іцунорі Онодера, міністр оборони Японії, котрого обурило перекидання Росією на Південні Курили сучасного озброєння. Зокрема, ракет класу «земля-повітря».
Наступного дня Ігор Моргулов, заступник міністра закордонних справ РФ, заявив в інтерв’ю японській газеті, що «будь-які майбутні домовленості щодо спільної господарської діяльності Москви та Токіо на Курильських островах не повинні суперечити російському законодавству, яке в повному обсязі поширюється на цей реґіон.
Дипломат також наголосив, що Росія буде домагатися від Японії «визнання підсумків Другої світової війни».

«Прийняв пропозицію»
Натомість 12 вересня Путін запевнив на пленарному засіданні Східного економічного форуму, що він «прийняв пропозицію прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе змінити підхід до перемовин щодо укладення мирного договору, запропонувавши укласти його до кінця 2018 року». Президент РФ додав тоді: «70 років ми ведемо перемовини. Сіндзо сказав, давайте поміняємо підхід. Давайте. Давайте укладемо мирний договір, ну, не зараз, але до кінця року. Без будь-яких попередніх умов (тобто без повернення Південних Курильських островів Японії. — Ред.). А потім на основі мирного договору, як друзі, продовжимо вирішувати всі спірні питання. Це полегшило б нам вирішення всіх проблем».
Однак Абе відповів, що перешкоди для реалізації мирного договору все ще залишаються, й закликав Путіна: «Давайте ще раз підтвердимо нашу рішучість, наші наміри перед численними свідками, перед всією нашою аудиторією. Якщо ми цього не зробимо зараз, то коли ж? Якщо цього не зробимо ми, то хто ж це зробить крім нас?».
Того ж дня Йосіхіде Суга, генеральний секретар Кабінету Міністрів Японії, заявив: «Японія готова укласти мирний договір із РФ лише після повернення Курильських островів. Ми наполегливо продовжуватимемо вести перемовини на основі такого курсу — вирішити проблему з поверненням» північних територій, а потім — укладення мирного договору. Офіційно Токіо не коментуватиме кожне висловлювання російського лідера Путіна».
13 вересня вже Дмитро Пєсков, прес-секретар президента РФ, коментував: «Путін налаштований на розв’язання цієї проблеми. Те, що немає мирної угоди між РФ і Японією, — проблема як для Москви, так і для Токіо». Водночас речник Кремля обнадіяв японців реплікою: «В усіх сторін можуть бути нюанси щодо цього, але Путін налаштований на розв’язання цієї проблеми».
Своєю чергою, прем’єр Абе заявив 25 вересня під час виступу на засіданні Генеральної асамблеї Організації Об’днаних Націй у Нью-Йорку: «Японія рішуче налаштована укласти довгоочікувану мирну угоду з Росією, владнавши давню суперечку щодо Курильських островів. Японія і Росія мають вирішити територіальну суперечку та укласти мирний договір. Щойно японсько-російський договір набуде чинності, мир і процвітання східної Азії досягнуть певного наріжного каменю».
Керівник японського уряду додав, що він незабаром зустрінеться із президентом РФ для обговорення суперечливих питань, відтак, запевнив: «Я зроблю все можливе, щоб прибрати давні післявоєнні структури з північно-східній Азії».

У ненормальному стані
Однак 18 жовтня керівництво Японії змушене було надіслати Росії ноту протесту у зв’язку з проведенням нових військових навчань у південній частині Курильських островів. А 24 жовтня прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе, виступаючи з програмною промовою на відкритті сесії японського парламенту, твердив: «Відносини з Росією перебувають у ненормальному стані. Між двома країнами вже більше 70 років не укладено мирний договір. Колишні жителі островів вже другий рік відвідують на них могили предків із використанням літака».
Попри це, він запевнив: «На основі відносин довіри з президентом Путіним ми вирішимо територіальне питання й укладемо мирний договір з Росією. Ми відкриємо нову еру в двосторонніх відносинах».
Однак при цьому також стверджував, що готовий укласти мирний договір із РФ лише після того, як Курильські острови увійдуть до складу Японії. Відтак, 14 листопада прес-секретар президента РФ Пєсков повідомив, що президент знову обнадіяв японського прем’єра — мовляв, «Путін і Абе за підсумками проведеної бесіди домовилися, що Росія і Японія активізують перемовний процес із проблематики мирного договору на основі радянсько-японської декларації 1956 року», в якій СРСР пообіцяв повернути Японії острови Шикотан і Хабомай із Південних Курил після підписання мирного договору.
16 листопада прем’єр-міністр Сіндзо Абе спонукав Путіна пришвидшити перемовний процес обіцянкою, що японці не створять на Курилах американські військові бази в разі передачі їм цих теренів.
Але 18 листопада п. Пєсков зазначив: «Повернення до угоди між Москвою та Токіо 1956 року не означає, що Росія віддасть Японії два з чотирьох спірних. Ми за ці дні разом із вами бачили дуже велику кількість різних міркувань, політологічних домислів про те, що, мовляв, уже якась сепаратна угода про передачу островів тощо. Це не так, і так бути не може. Чи можна говорити про те, що це означає автоматичну передачу якихось територій? Абсолютно, ні. Про це, власне, говорив президент Путін, відповідаючи на запитання журналістів. Сторони йтимуть на компроміс, який не суперечитиме національним інтересам обох держав».
Аналітики відреагували на це неоднозначно. Зокрема, військовий експерт Олександр Гольц дійшов висновку: «Кремль готовий пожертвувати островами, щоб набути нової якості — прорвати ізоляцію, яка оформилася навколо Росії через приєднання Криму та розв’язання секретної війни на Донбасі. Ще краще, якщо при цьому вдасться посіяти конфлікт між Японією та США. Одним словом, у російської зовнішньої політики з’явилася нова мета — поміняти Курили на Крим».
А от Олександр Бабуєв, експерт «Центру Карнегі», вважає: «Російський президент розкидається гучними словами для того, щоб залучити інвестиції на Курили. Фіксація Путіна на території зараз надзвичайно велика».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...