Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 11, 2020

Аґресивні дії РФ не дають залагодити конфлікти на Близькому Сході

Автор:

|

Березень 11, 2020

|

Рубрика:

Аґресивні дії РФ не дають залагодити конфлікти на Близькому Сході
Бойовики «Талібану»

Найгарячіші воєнні конфлікти в Азії — зараз в Афганістані та Сирії. Світ відчайдушно намагається з ними впоратися.

Афганістан
Не встигло висохнути чорнило на мирній угоді, яку представники США й ісламістської організації «Талібан», яку підтримує Російська Федерація (РФ), підписали у місті Доха, столиці Катару, щоб покласти край 19-річному воєнному конфлікту в Афганістані, як 4 березня в афганській провінції Кундуз у боях із бойовиками «Талібану» загинули 18 співробітників силових відомств. У результаті нападів талібів на контрольно-пропускні пункти вбили 15 військовослужбовців і трьох співробітників поліції. Ще десятьох солдатів викрали в окрузі Імам Сахіб на півночі провінції, неподалік від кордону з Таджикистаном.
Свою чергою, американські військові завдали авіаційних ударів по бойовиках радикального руху в афганській провінції Гільменд. Про це повідомив Сонні Леггет, речник Збройних сил США. «Бойовики «Талібану» активно атакували контрольно-пропускний пункт. Це був оборонний удар, щоб зірвати атаку», — заявив він.
Полковник додав, що Вашинґтон — прихильник миру, але за необхідності буде захищати афганські сили. «Керівництво талібів пообіцяло міжнародній спільноті, що зменшить насильство, а не збільшить кількість нападів. Ми закликаємо талібів припинити непотрібні напади та виконати свої зобов’язання», — зазначив він. Загалом лише за одну добу в Афганістані сталися зіткнення між талібами й афганськими силами безпеки в дев’ятьох провінціях.
Водночас влада США отримала розвідувальні дані, які свідчать про те, що радикальний рух «Талібан» виконувати умови мирної угоди наміру не має. Про це 6 березня повідомив телевізійний канал NBC, а журналістам розповів один із чиновників, котрий попросив не називати його ім’я. Однак NBC не уточнив, які саме матеріали отримала американська сторона, але згадала й про близькі до талібів джерела в Пакистані, котрі також підтверджують намір талібів атакувати. «Ми скажемо афганському керівництву, що, якщо США визнало нас і нашу позицію, настав час віддати нам країну мирним шляхом», — цитують у матеріалі слова одного з прихильників «Талібану». Як стверджує телеканал, влада США вважає атаки з боку талібів на афганську владу можливими, проте не має наміру через це відмовлятися від планів виведення своїх військ із країни.
9 березня американські військові почали покидати Афганістан, як і було передбачено мирною угодою між США та радикальним ісламістським рухом. Про це повідомив полковник Леггетт. Передбачається, що впродовж 135 днів кількість американських вояків у країні скоротиться з теперішніх понад 12 тис. до 8,6 тис. Однак американські військові в Афганістані все ще мають «всі військові засоби» для боротьби з терористичними організаціями «Аль-Каїда» й «Ісламська держава» та для підтримки афганської армії, додав речник. Це трохи нагадує ситуацію на сході України, коли попри щоденні обстріли і втрати в лавах Збройних сил України, президент Зеленський вперто відводить від лінії фронту українські війська.
На тіл цих подій у Кабулі, столиці Афганістану, 9 березня провели відразу дві церемонії вступу на посаду президента країни. У президентському палаці присягу склав чинний глава держави Ашраф Гані. А в сусідньому палаці одночасно відбулася інавгурація прем’єра Абдулли Абдулли, котрий оголосив про свою перемогу на президентських виборах.
Президентські вибори в Афганістані відбулися ще 28 вересня минулого року. Результати оголосили через п’ять місяців — 18 лютого. Згідно зі заявою Хави Алам Нурістані, голови Виборчої комісії країни, на виборах переміг Ашраф Гані, отримавши 50,64 % голосів виборців. Його перемогу визнала світова спільнота. Друге місце з 39,52 % голосів, за офіційними даними, зайняв Абдулла Абдулла. Проте він відмовився визнати результати виборів і планує сформувати власний уряд. Тож до миру в Афганістані ще дуже далеко.

Сирія
Росіяни причетні й до конфлікту в іншій близькосхідній країні — Сирії. Однак там вони отримали жорстку відсіч. Як писав «Міст», наприкінці лютого турецьке військо завдало їм нищівного удару, що змусило Путіна попросити миру. Це — гарний приклад для президента України, як треба поводитися з аґресором.
Відтак 5 березня у Москві відбулася зустріч Реджепа Таїпа Ердогана, президента Туреччини, і його російського колеги, в ході якої досягнули домовленості щодо провінції Ідліб. Турецька і російська делегації провели дипломатичні перемовини про можливе припинення вогню на півночі Сирії.
Зустріч відбувалася на тлі зростаючої напруженості в провінції Ідліб, де підтриманий РФ режим Башара Асада завдав удару по мирних жителях і турецьких солдатах, що підвищило ймовірність прямого зіткнення між російськими і турецькими силами. За майже тригодинним самітом двох президентів провели міжпарламентську зустріч.
Обидва лідери підкреслили необхідність досягнення домовленості на початку перемовин у Кремлі. «Ми повинні говорити про ту ситуацію, яка склалася на сьогоднішній день, аби нічого подібного більше не повторилося, і щоб це не зруйнувало російсько-турецькі відносини, до яких я і, як я знаю, ви також дуже дбайливо ставитеся», — сказав Путін. А президент Ердоган заявив, що прийняті на зустрічі рішення послаблять напруженість у реґіоні та Туреччині. Варто зауважити, що Кремль рідко дотримує своїх обіцянок, про що може свідчити його агресія на Донбасі й окупація Автономної Республіки Крим, хоча президент РФ гарантував Україні недоторканість її кордонів за Будапештським меморандумом 1994 року.
Перед візитом до РФ президент Ердоган висловив сподівання, що перемовини в Москві мають привести до негайного припинення вогню в Сирії. Ескалація бойових дій у сирійській провінції Ідліб, де Росія підтримує наступ армії президента Асада, а Туреччина підтримує повстанців, загрожує прямим протистоянням двох великих іноземних держав. Після загострення конфлікту в сирійській провінції Ідліб і загибелі десятків турецьких військових Туреччина оголосила про відкриття своїх кордонів до Європейського Союзу (ЄС) і тисячі біженців відновили свої спроби незаконно потрапити до Греції.
Проте турецький президент наказав турецькій береговій охороні зупиняти біженців, котрі намагаються перетнути Егейське море, щоб потрапити до країн ЄС. Контроль за ситуацією доручили турецькому Міністерству внутрішніх справ. Та це не свідчить про закриття кордону з турецької сторони. Принцип невтручання, коли міґранти незаконно хочуть покинути країну, продовжують застосовувати. Зупинили лише подорожі морем через «небезпеку для життя».

Розплата
Хоча й очевидного зв’язку між цими подіями та цінами не нафту не видно, він усе ж існує. 9 березня через обвалення вартості ф’ючерсу на нафту марки Brent різко пішов донизу курс російського рубля.
До цього Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) і РФ не змогли домовитися про збереження угоди щодо обмеження видобутку сировини. Москва хотіла, щоб скоротили видобуток нафти всі, крім неї. Після цього обурена Саудівська Аравія вирішила знизити ціни на свої поставки та збільшити видобуток нафти. Тому ціни на нафту рекордно впали.
Обвалилися й російські фондові папери. Станом на 9.00 за київським часом 10 березня індекс РТС продемонстрував їхнє падіння на 16 %, а «Мосбіржі» — на 10,3 %. Лідерами падіння стали акції Територіальної генерувальної компанії (мінус 18,5 %), «Новатеку» (мінус 12,5 %), «Татнєфті» (мінус 13 %), «Сбербанку» (мінус 9,3 %), «Газпромнєфті» (мінус 12 %), «Аерофлоту» (мінус 7,8 %), «Лукойлу» (мінус 15,5 %). Після рекордного за 30 років обвалу нафта Brent дещо заросла в ціні, станом на ранок 10 березня її торгували за 36,32 долара за барель, але це краху в РФ не зупинило.
Російські телевізійні канали у всіх бідах звинуватили Саудівську Аравію, мовляв, угоду країн ОПЕК «розвалили саудити, котрі хочуть наростити видобуток у боротьбі за ринки збуту». Однак у своїх сюжетах про обвал курсу рубля жодного разу не вимовили фраз на «падіння рубля» чи «обвал рубля». На «Першому» зазначили, що «багато експертів»  ситуацію на фінансових ринках назвали «не інакше як панікою, яка не може тривати довго». А на «Росії 1» заявили про те, що «світ охопила біржова паніка».
Рустам Танкаєв, експерт Союзу нафтогазопромисловців РФ, заявив, що «не бачить» фундаментальних причин для падіння рубля — і це єдиний раз за весь сюжет, коли прозвучало ця фраза. Фахівець визнав, що падіння цін на нафту відіграє роль, але заявив, що вона викликана «інформаційними приводами і не може тривати довго».
Ведуча «Росії 1» повідомила, що на ринках «природно, відчувалася загальна турбулентність не тільки рубля, а й валют інших країн, що розвиваються». Її колега після перерахування заходів із боку Міністерства фінансів і Банку Росії зазначив, що «це вселяє оптимізм». На НТВ, як і на «Росії 1», запропонували дочекатися відкриття Московської біржі.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply