Новини для українців всього свту

Tuesday, Jan. 19, 2021

В Ефіопії триває запекла громадянська війна

Автор:

|

Грудень 03, 2020

|

Рубрика:

В Ефіопії триває запекла громадянська війна
Абій Ахмед

У суботу, 28 листопада, федеральні сили Ефіопії завдали авіаційних ударів по об’єктах в межах міста Мекеле, столиці штату Тиграй, мешканці якого невдоволені правлінням Абія Ахмеда, теперішнього прем’єр-міністра країни. Про це повідомив Дебреціон Геберемайкл, лідер повстанців Народного фронту визволення Тиграя (НФВТ). Конфлікт, що спалахнув місяць тому на півночі Ефіопії, де протистоять між собою урядові війська та повстанці з реґіону Тиграй, зараз підходить до своєї кульмінації. Федеральні урядові війська напали на Мекеле. Наземним військовим наступом під прикриттям авіації вирішили провести завершальний етап громадянської війни. Водночас, керівництво бунтівного реґіону заявляє, що позиції не здадуть і воюватимуть до самого кінця.

Етнополітична війна
Війна в Ефіопії має яскраво виражений етнополітичний характер. Вона формально розпочалася після того, як центральний уряд Абія Ахмеда звинуватив озброєні підрозділи НФВТ у нападі на армійські блокпости та представників федеральної влади, після чого глава уряду наказав розпочати військову операцію у Тиграї. Утім, реальні причини конфлікту набагато глибші.
Серед основних: антагонізм між Абієм Ахмедом і тиграйським керівництвом, яке вважає, що його погляди суперечать ідеї ефіопського етнофедералізму, а сам він має намір узурпувати владу; завершення війни між Ефіопією й Еритреєю, проти чого виступали тиграйці, позаяк вони отримували велику кількість державних замовлень і підрядів для своєї військово-промислової інфраструктури, а також через погані стосунки з Ісаясом Афеверкі, президентом Еритреї; неврегульовані територіальні суперечки між реґіоном Тиграй і сусіднім штатом Амхара — перші вважають, що прем’єр-міністр і його партія діють в інтересах амхарців і не зважають на Тиграй; люстрація чиновників і політиків із числа представників тиграйців, котрих фактично вичавлювали зі столиці, що й призвело до політичного конфлікту, який спершу переріс у відкрите реґіональне протистояння, а потім і в пряму конфронтацію.
До приходу до влади Абія Ахмеда саме НФВТ майже 30 років керував Ефіопією. Ліберальна політика нового прем’єра та його прогресивно-реформістські ідеї викликають спротив старих консервативних еліт кількох реґіонів, у т. ч. Тиграя та його рідного штату Оромія.
Конфлікт в Ефіопії є серйозною загрозою для реґіону та світу. Хоча федеральна армія і розпочала «фінальний наступ», немає певності, що це завершить війну. Дестабілізація 108-мільйонної Ефіопії, яка збудована за принципом етнополітичного федералізму, потенційно може перекинутися на сусідні Судан та Еритрею, а це призведе до гуманітарної катастрофи та нової хвилі біженців із Африки. До того ж, якщо в Ефіопії не буде стабільності, це може підірвати військово-політичний баланс сил на півдні Сомалі, який тримається на ефіопських миротворцях.

Залучення в конфлікт Еритреї
Еритрея колись входила до складу Аксумського царства, а пізніше — до Ефіопської імперії. У XVI ст. порт Масcауа потрапив під владу Османської імперії, а 1868 року султан передав управління ним Єгипту. 1882-го розпочалася колонізація портів Асеб і Массауа Королівством Італія. 1 січня 1890 року була проголошена колонія Еритрея (від назви Червоного моря грецькою мовою). Колонія стала базою італійського вторгнення в Ефіопію. Еритрея перебувала під італійським правлінням до поразки італійців (в Ефіопії, Сомалі та Еритреї) від армії Великої Британії під час Другої світової війни, навесні 1941-го. Після цього колонією управляла британська військова адміністрацією аж до 1952 року, коли країна увійшла до Федерації Ефіопії й Еритреї.
1962-го Хайле Селассіє, імператор Ефіопії, скасував федеративний устрій країни, чим значно посилив сепаратистські тенденції в реґіоні. Результатом цього стала Війна за незалежність Еритреї, яка тривала з різною інтенсивністю понад 30 літ, особливо після захоплення влади в Ефіопії групою офіцерів на чолі з Менгісту Хайле Маріамом. Найвагоміших успіхів рух опору домігся під час Огаденської війни, вдало використавши залучення ефіопської армії до війни проти Сомалі та мусульманських повстанців.
Наприкінці 1980-х рр. в умовах загальної кризи ефіопської соціалістичної держави еритрейські повстанці не лише взяли під свій контроль більшу частину території Еритреї, а й активно підтримували дії інших повстанських груп, лідером фронту яких став Мелес Зенаві. 1991-го повстанці увійшли до Аддіс-Абеби, Зенаві став президентом Ефіопії, а за два роки, після проведення референдуму, була проголошена незалежність Еритреї.
З 1993 року по теперішній час країною керує група ветеранів війни за незалежність на чолі з Ісаясом Афеверкі, яка зосередила в своїх руках усі гілки влади. Лідери країни систематично відхиляють пропозиції про демократизацію політичного життя та проведення виборів під приводом слабкості економічної бази країни та наявності інших пріоритетів. Міжнародні правозахисні організації регулярно критикують стан справ у країні та виставляють низькі оцінки ситуації з правами людини, свободою преси в Еритреї тощо.
1995-го Еритрея оскаржувала приналежність островів Ханіш із Єменом. У результаті між державами спалахнув збройний конфлікт, в якому жодній із сторін не вдалося досягти військового успіху, але дипломатична перемога була швидше за Єменом.
1998 року вибухнула нова війна з Ефіопією за спірні території, під час якої загинули десятки тисяч солдатів із обох боків. Війна спричинила величезні економічні та соціальних потрясіння, залишивши після себе зруйновану економіку, а також величезні заміновані площі землі. Війна закінчилася 2000-го поразкою Еритреї й укладенням мирного договору, згідно з яким за дотриманням припинення вогню мали спостерігати миротворчі сили Організації Об’єднаних Націй (ООН).

Бої тривають
У результаті боїв уже майже 30 тис. людей стали біженцями, більшість тікають до сусіднього Судану. За даними правозахисних організацій, з’явилися навіть повідомлення про здійснення етнічних чисток сторонами конфлікту, в яких загинули сотні людей. На думку експертів-африканістів, у війну на боці НФЗТ можуть втягнути Єгипет та Судан.
У конфлікті Еритрея бере участь на боці федерального уряду Ефіопії. На глобальному рівні Ефіопія надзвичайно важлива країна для США та Китаю, які намагаються створити тут східно-африканський форпост.
Хасан Ібрагім, генерал-лейтенант Сил національної оборони Ефіопії, заявив, що федеральні частини вже незабаром візьмуть штурмом столицю Тиграя. Він похвалися, що армійським частинам вдалося захопити важливу гору Месебо, яка є панівною висотою в районі Мекеле.
А Біллен Сейюм, офіційна представниця прем’єр-міністра Ефіопії, пообіцяла, що ефіопські сили не будуть завдавати ударів по мирних жителях. «Безпека громадян в Мекеле та Тиграя залишається пріоритетом для федерального уряду», — зазначила вона. Проте з міста, населення якого сягає 500 тис. осіб, почався масовий відтік жителів.
Натомість керівники НФЗТ, які перебували у Мекеле, організували навколо міста кругову оборону з використанням складних захисних інженерних споруд. Та Збройним силам Ефіопії врешті-решт вдалося захопити місто. Вони взяли під контроль летовище, будівлю реґіональної адміністрації й інші ключові установи. Влада запевняє, що операцію вдалося провести без втрат серед мирних жителів. А реґіональна влада стверджує, що військові атакували центр міста за допомогою «важкого озброєння й артилерії». Незалежна оцінка того, що відбувається в реґіоні, практично неможлива, адже в Тиграї зараз відсутні телефонний зв’язок та Інтернет. Судячи з усього, конфлікт аж ніяк не вичерпаний.
За приблизними підрахунками, жертвами збройного протистояння в цьому штаті стали тисячі людей. Крім цього, за оцінкою ООН, з початку листопада з Ефіопії до сусіднього Судану втекли понад 43 тис. осіб. Тепер цій країні потрібні 125 млн EUR допомоги, щоб забезпечити біженців усім необхідним на найближчі шість місяців. Організація закликала забезпечити негайний доступ працівникам гуманітарних місій до шестимільйонного штату Тиграй, запаси продовольства в якому добігають кінця.
Як повідомляв «Міст», улітку ц. р. в Ефіопії виникли криваві протистояння через загибель популярного музиканта Хаакаалуу Хундессаа.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply