Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 29, 2020

Голова Зе-фракції у ВРУ виступив за скорочення чисельності ЗСУ

Автор:

|

Жовтень 26, 2020

|

Рубрика:

Голова Зе-фракції у ВРУ виступив за скорочення чисельності ЗСУ
Давид Арахамія

«Я повністю погоджуюся, що нам насправді треба хоча б вести розмову та розрахунки про можливе скорочення чисельності Збройних сил України (ЗСУ). Або збільшення державного бюджету. Ми розуміємо, що бюджет — сума, якої завжди мало. Стаття для оборони — захищена, але постійно немає достатньо коштів, аби переозброювати армію, купувати нові речі, нове озброєння, нові технології, займатися вивченням. Якщо ми будемо зменшувати бюджет проїдання і трохи збільшувати бюджет на розвиток й інновації, то здатність нашої армії буде зростати», — заявив Давид Арахамія, глава пропрезидентської парламентської фракції «Слуга народу» в етері телеканалу «Україна 24». Причому зробив це 14 жовтня — у свято Покрови Богородиці, коли Україна відзначає День захисника — традиційний день українського козацтва та символічну дату заснування Української повстанської армії.

«Паперова армія»
Ця заява викликала шквал критики в українському суспільстві. Оговтавшись, п. Арахамія вирішив змінити риторику. Він наголосив, що просто підтримав позицію експерта, котрий виступив за скорочення небойового складу війська та нарощування бойового. «До 40 % нашої армії — це небойовий склад. З них близько 25 % — люди, котрі просто беруть одні папери і носять в іншу кімнату, і потім забирають ще папери, і в іншу. Навіть наші військові жартують і кажуть: «Ми — українська паперова армія», — заявив депутат через два в етері шоу «Свобода слова» на телеканалі «Україна».
Він також зауважив, що Руслан Хомчак, головнокомандувач ЗСУ, не раз скаржився на те, що бракує бійців, зате «людей у запіллі завжди багато». «До того ж є проблема з переозброєнням армії. Купувати нове обладнання, будувати наш флот — дуже дорога програма, державна ракетна програма дуже дорога. Нам для цього потрібно посилювати боєздатність нашої армії. Й я кажу, що треба нарощувати бойовий склад і скорочувати небойовий», — додав п. Арахамія. — Про це непопулярно говорити, але треба розуміти, що для того, щоб армія ставала сильнішою, вона має бути на 100 % контрактною. Нам потрібна стовідсоткова контрактна армія, дуже хороша озброєна, мати ракетну програму, мати флот. А в запіллі все, що можна автоматизувати й оптимізувати, має бути оптимізоване».
Варто зазначити, що ця заява пролунала на тлі озвучених у вересні ц. р. Генеральним штабом (ГШ) планів зі скорочення понад 20 тис. штатних посад у ЗСУ. Армійське керівництво намагалося тоді заспокоїти критиків: згідно з позицією ГШ, йдеться не про реальних військових, а про вакантні посади, передбачені у штаті, на які не вдалося знайти людей. До того ж, мовляв, ідеться передусім не про бойові військові частини, а частини забезпечення, обслуговування та навчальні центри.

Думки експертів: «за» і «проти»
Експерти озвучену п. Арахамією ідею скорочення ЗСУ оцінюють по-різному. «Наразі ми маємо відремонтований варіант радянської армії — відносно великої, але неефективної. Цього достатньо, аби впоратися з війною на Донбасі, але в разі повномасштабного протистояння з Російською Федерацією (РФ) цього буде недостатньо», — розповів «Німецькій хвилі» Михайло Самусь, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань.
Ідею меншої, але ефективнішої армії принципово схвалює і Мартін Хурт, дослідник Міжнародного центру оборони і безпеки (Естонія). Він наголошує, що для ефективного виконання своїх обов’язків військовий підрозділ має бути повністю укомплектований, добре навчений та озброєний сучасною технікою. «Для більшості країн це означає, що загальний обсяг ЗС буде зменшуватися, адже для забезпечення усіх підрозділів достатнім персоналом та обладнанням не вистачить грошей», — вважає експерт.
Він розповів, що в естонському випадку цей процес потребував від влади жорсткого визначення пріоритетів. «Ми витрачали гроші лише на критично важливі підрозділи. Підрозділи, що не мали критичної важливості, видаляли зі структури війська, а гроші концентрувалися на решті ЗС», — розповів фахівець «Німецькій хвилі». При цьому він звернув увагу на те, що подібний процес не може відбуватися одномоментно — застосування нових принципів має йти поступово, підрозділ за підрозділом.
А от Густав Ґрессель, експерт берлінського офісу Європейської ради з міжнародних відносин, вказує на неґативний європейський досвід. За його словами, у великій кількості країн Європейського Союзу (ЄС) скорочення чисельності армії під подібними гаслами призводили не до збільшення видатків на нову зброю та тренування вояків, а до перерозподілу цих коштів для цивільних завдань — у підсумку армії скорочували, але вони не ставали боєздатними. «Немає жодних гарантій, що цього не відбудеться і в українському випадку», — застерігає він.
А є й іще тривожніші прогнози. «На тлі зростаючої економічної кризи, в проєкті державного бюджету на 2021 рік уперше за весь час існування незалежної України не передбачено збільшення фінансування ЗСУ. І хоча кінцева редакція держбюджету може бути іншою, це вже тривожний сигнал, який свідчить про те, що здатність держави вести війну й утримувати численну армію підходить до межі», — пише портал Milnavigator.
Раніше «Міст» розповідав, куди ведуть Україну її «слуги народу».

Ігор Берчак

Мовою чисел
ЗСУ станом на серпень ц. р.:

  • загальна чисельність — трохи більше 246 тис. осіб (з урахуванням цивільних працівників);
  • кількість військовослужбовців — 194,2 тис.;
  • працюють в штаті на посадах військовослужбовців — 5,2 тис.;
  • працюють як держслужбовці та цивільні працівники ЗСУ — 47 тис. осіб.

До слова
Згідно з даними дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва», оприлюдненими у вересні ц. р., ЗСУ довіряють 65 % опитаних, церкві — 63 %, волонтерським організаціям — 63 %, Державній службі з надзвичайних ситуацій — 53 %, добровольчим батальйонам — 53 %, Державній прикордонній службі — 52 %, засобам масової інформації — 50 %, Національній гвардії — 49 %, громадським організаціям — 47 %. Решті інститутам (зокрема, президенту, Верховній Раді та Кабінету Міністрів) недовіру висловлюють частіше, ніж довіру. Соціологічні опитування вказують, що українська армія залишається лідером довіри вже кілька років.
В українській армії служить 29,7 тис. жінок (понад 15 % від загальної кількості військовослужбовців). За останнє десятиліття це число зросло в рази: 12 років тому в лавах ЗСУ налічували не більше 2 тис. жінок. З теперішніх майже 30 тис. жінок-військових понад 900 мають старші офіцерські звання. 2019-го частка жінок, зарахованих на навчання до військових навчальних закладів України, склала майже 17 %, тоді як 2018 року їх було лише 8 %.
Згідно з рейтинґом Global Firepower Index 2020, ЗСУ посідають 27-ме місце в списку 138 найпотужніших армій світу (торік було 29-те). На перших трьох сходинках у цьому переліку — США, РФ і Китай. Позиція ЗСУ — найкраща серед європейських країн, які не входять до складу НАТО. У цьому рейтинґу українська армія випереджає Норвегію, Швецію, Швейцарію та Чехію. Рейтинґ враховує людські ресурси країни; потужність її сухопутних, військово-морських і повітряних військ; логістичні можливості держави; паливні ресурси; фінансові можливості та витрати на оборону, а також географію (зокрема, протяжність кордонів тощо). Згідно з цим дослідженням, близько 15,6 млн українців із 44 млн населення теоретично придатні до військової служби (понад 35 %), а призовного віку щорічно досягають майже 470 тис. осіб.
Global Firepower Index 2020 оцінює загальне число потенційних резервістів української армії в 1 млн осіб. За цим показником Україна посідає восьме місце у світі, випереджаючи навіть США (9-та позиція — 860 тис.). Більш потужний військовий резерв мають лише В’єтнам (1-ше місце — 5 млн осіб), Південна Корея (2-ге місце — 3,1 млн), Індія (3-тє місце — 2,1 млн осіб), а також РФ, Тайвань, Бразилія та Куба.
Станом на жовтень ц. р., за даними Міністерства у справах ветеранів України, понад 403 тис. українців отримали статус учасника російсько-української війни. Для порівняння: за десять років війни СРСР в Афганістані (1979-1989) її учасниками стали близько 160 тис. українців.
42 військовослужбовці, котрі брали участь у бойових дії на Донбасі, отримали звання Героя України. З них 23 особи — посмертно. Звання Героя України — найвища державна нагорода, яку надають, зокрема, і за вчинення видатних героїчних вчинків (у такому випадку до нагороди додається ще й орден «Золота зірка»).

Підпис до фото:
Парад у Києві до Дня Незалежності, 24 серпня 2018 р.

About Author

Meest-Online