Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 18, 2017

Зупинити Путіна можна лише на полі бою

Автор:

|

Лютий 12, 2015

|

Рубрика:

Зупинити Путіна можна лише на полі бою

Стоп, Путін!

Політичний спектр між Тедом Крузом, сенатором-республіканцем із Техасу, і Берні Сандерсом, сенатором-соціалістом із Вермонту, — настільки ж широкий, як і різниця в їхньому віці. Тим не менш, ця різниця найбільше проявляється в соціальних питаннях. Питання зовнішньої політики найчастіше є балансуванням, тому що принципи в політиці, зокрема, коли ваш власний будинок виглядає безпечним, є анафемою. Поняття власної безпеки часто є наслідком короткозорості. Довготермінові стратегічні інтереси є об’єктом для академічного дискурсу. У політиці принципи піддаються ризику заради політичної доцільності, уподобань електорату тощо.

Останні літописи американської президентської історії є мішаниною з прокламацій і компромісу. Навіть найшанованіший правими Рональд Рейґан не був застрахований від найбільшого підвищення податків у історії США, незважаючи на те, що рішуче виступав проти великого уряду. Джордж Буш-старший був представником ЦРУ, фактично без переконань. Він став об’єктом образливих жартів послідовників президента Рейґана за відсутність принципів, а потім сам підтвердив цю різку критику у своїх виступах, таких як промова «Котлета по-київськи», де йшлося про самогубчий націоналізм і сепаратизм.
Вільям Джефферсон Клінтон мав особисті недоліки, але йому пощастило обійтися без серйозної кризи в іноземній політиці протягом усього свого терміну. Джордж Буш-молодший зазирнув у вічі Путіну і вирішив, що може робити бізнес із ним, тому що побачив його душу. Потім цей президент спостерігав, як об’єкт його любові вторгся на територію Грузії, а сам він відреагував тільки кількома американськими військово-морськими маневрами у Чорному морі.
Барак Обама не застрахований від політичних слабкостей, особливо в зовнішній політиці. Насправді він більш схильний до них через крайню недосвідченість у глобальній політиці. У його основних радників цей досвід теж відсутній.
Гіларі Клінтон мала крапельку досвіду в зовнішній політиці. Бути дружиною президента й короткотерміновим сенатором від Нью-Йорка ще не означає забезпечити собі необхідний досвід. Крім того п. Клінтон була й залишається обтяженою власними амбіціями та залежною від уподобань електорату. Вона готова багато що сказати, щоби бути популярною.
Державний секретар Джон Керрі, попри тривалу присутність у сенаті, не має достатнього зовнішньополітичного досвіду. Те, що він був героєм В’єтнамської війни, а потім – антивоєнним активістом, не підготувало його до дослідження складних глобальних проблем.
Поточний радник з національної безпеки Сюзан Райс була провальним постійним представником Організації Об’єднаних Націй (ООН), не змогла стати держсекретарем, тому президент Обама призначив її головою Ради з національної безпеки. Немає серед них нікого, хто зміг би зрівнятися з Генрі Кіссінджером. У підсумку п. Обама залишився сам на сам з усіма цими проблемами.
Два питання зовнішньої політики приголомшило президентство Барака Обами — російська аґресія та динаміка Близького Сходу. В обох випадках президент не хоче діяти рішуче. На жаль, бездіяльність породжує лихо. Крім того, нинішній президент проявив слабкість, намагаючись потоваришувати з тими, хто фактично був і залишися ворогом Америки. Барак Обама не в змозі розрізняти друзів Америки та її ворогів. Як наслідок – Іран розробляє свій ядерний потенціал, що становить небезпеку для Ізраїлю і, можливо, навіть небезпеку для Америки, ісламські екстремісти зміцніли по всьому Близькому Сході та ще й теперішнє російське лихо на ім’я «Путін» відчуває в собі сміливість перевіряти західну рішучість дати відсіч його намаганням відновити велич Росії.
Президент США фактично допоміг Ірану в його ядерних розробках, даючи цій країні час і вигоду від сумнівів, так наче Іран діяв сумлінно, не звертаючи уваги на Ізраїль, який є єдиним союзником Америки та єдиною демократією на Близькому Сході; у Східній Європі Барак Обама дозволив Путіну анексувати Крим, провадити повномасштабну війну й терористичну діяльність у східній Україні. Спершу президент вважав, що Путін зупиниться на Кримі. Потім ця віра розширилася до анклавів та гібридної війни в частині східної України разом із видаленням з порядку денного приєднання України до НАТО.
Запровадження санкцій зробило для іміджу президента Обами більше, ніж стримування апетитів Путіна. Не зустрівши військового спротиву з боку Заходу, Путін набрався сміливості та забрав Крим, тепер він націлився на Донбас і прорубує коридор через Маріуполь до Криму, завтра він візьме всю Україну, тоді — Естонію, Латвію і т. д.
Так, як і Ізраїль на Близькому Сході, Україна є явним другом Америки в Східній Європі. Україна готова виконувати найважчу роботу, воювати й умирати. Але Україна потребує летальної зброї проти по-сучасному озброєної Росії. Конґрес США прийняв законопроект, що дозволяє цю зброю дати. Сам президент підписав цей закон.
Можна тільки припустити, що він прочитав його й був у курсі його значущості. Адже п. Обама вивчав Конституційне право. Але смертельної зброї досі не надано, хоча президент має для цього закон, який дає йому право це зробити. Заспокоювання України, чи держсекретаря Керрі, чи віце-президента Байдена не допоможе. Немає й мови, що дипломатичні перемовини вирішать цю проблему. Єдиний спосіб зупинити Путіна — на полі бою.

Аскольд Лозинський

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...