Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 21, 2020

Як Петро І перетворився в запроданця Кочубея

Автор:

|

Грудень 19, 2013

|

Рубрика:

Як Петро І перетворився в запроданця Кочубея

Ще нещодавно «реґіоналка» Бондаренко на російському телебаченні заявляла, що Януковича можна прирівняти до Петра І, котрий відкрив для Росії вікно в Європу, а Янукович увів Україну в Європу! Відтоді минуло всього кілька тижнів, і від українського Петра І залишився звичайний запроданець Кочубей.

Історія знає багато випадків, що при різних королях, президентах, канцлерах виявляли агентів інших держав, але коли людина на посаді президента дбає не про долю країни, а про свою особисту — дуже рідкісне явище. Звісно, різні диктатори збагачувалися по-різному, але те, що зробив Янукович у Москв,і — не вкладається в голові.
Уже два тижні тому Янукович довів усім громадянам України, що його не турбують їхні мільйонні протести. Він спочатку полетів до Китаю, а потім, ніби по дорозі, зупинився в Сочі. Для чого? Та для українського «імператора» стало вже звичкою вирішувати все за країну у таємних зустрічах, та ще таємніших розмовах із відомим недоброзичливцем України Путіним.
У цивілізованому суспільстві не можуть зрозуміти поведінку посадової особи, котра б так нехтувала громадською думкою, мільйонами протестувальників. Річ у тому, що в демократичному світі звикли, що переможець на президентських виборах набирає понад 50 % голосів виборців (якщо цього не вдається досягти в першому турі, то вирішує другий тур).
Так воно було й із Януковичем, котрий у першому турі набрав 35,32 %, а в другому — всього 48,95 %, Тимошенко набрала 45,47 %, і проти всіх висловилося 4,36 % виборців, тобто, 49,83 % були проти Януковича. Уперше в історії незалежної України президента обрала меншість, точніше — він не став президентом більшості виборців!
Курйозом світового масштабу можна вважати те, що 49-відсотковому президентові вдалося заволодіти більшістю у Верховній Раді України (ВРУ), де – більше неправдою аніж правдою – змінили Конституцію. Отак «демократично» (фальсифікації не будемо згадувати) обраний Янукович перетворився на недемократичного диктатора, котрий призначає голову уряду та міністрів, який дбає більше про свої резиденції та різні урядові дачі й привласнені угіддя, заповідні ліси та цілі гори в Криму, ніж про зростання заробітків учителів, лікарів чи пенсій українців загалом.
Уже від самого вступу на «трон» Янукович почав «роздавати» Україну, коли підписав Харківську угоду проти волі суспільства та з підкупом і махінаціями у ВРУ. Ще «свіжим» президентом він поїхав до Брюсселю, де, попри визнання ВРУ Голодомору Ґеноцидом українського народу, він перед європейцями заперечує цю трагедію. Отже, негативне ставлення Януковича до українців було в ньому вже давніше, але воно зменшилося, коли він став говорити про європейський напрям.
Його партійці, такі як п. Бондаренко, ба навіть деякі західні аналітики, убачали в ньому історичну постать, котра запровадить Україну до Європи. Раптом, після кількох таємних розмов із Путіним, він цілковито змінює курс: мовляв, не знав, що Україна так багато втрачає, якщо підпише угоду з Європейським Союзом, від якої досі були лише позитивні очікування!
Що змусило Януковича в таємних розмовах із Путіним змінити свою думку? Одні експерти вважають, що КГБівський офіцер Кремля має дуже потужний компромат на Януковича, інші припускають, що він має «вбивчий» компромат на одного із синів українського президента — вибирайте самі.
Оскільки Янукович тільки після недипломатичних зустрічей і таємних розмов без свідків змінив свій курс від Європи до Азії, то саме це є причиною людської фантазії, яка ґрунтується на більш ніж дивній поведінці українського президента.
Для Майдану зрозуміло одне: Янукович діє не в українських інтересах, бо той, хто знає, чого варте слово кремлівських вожаків, не повірить, що Путін підпише угоду, що сприяла би розвитку України, яку він ніколи не вважав і не вважає незалежною.
Зрештою, зустріч Януковича з кумом Путіна юристом Медведчуком, яка відбулася минулого тижня, є свідченням того, що президент діяв скоріш під тиском компромату. Коли би він мав характер, то міг зрезиґнувати, як цього вимагає Майдан, але для цього потрібно мати не тільки характер, але й власний розум, а не позичений у Медведчука.
Оригінал Переяславської угоди шукають і досі, а те, яка доля буде в угоди Путіна-Януковича, залежить також від кожного українця, для котрого важливо, куди йти – до цивілізованого світу чи до диктаторського азійського. Саме завдяки азійщині Україна опинилася в т ситуації, коли уряд і президент керуються не голосом народу, який вважають бидлом, а прислуховуються до голосу Кремля, якому й цього разу вдалося підкорити собі «братню країну».
Довгорічні напрацювання з ЄС і раптовий поворот перед фіналом — це також показник культури поведінки, що свідчить не тільки про брак такту, а й виховання. І саме це викликає запитання: а що таке страшне зробив Янукович чи його син, що він жертвує майбутнім країни, аби про це ніхто не дізнався. Але ж правди не приховаєш — вона проявиться, може, пізніше, але проявиться!
Янукович на колінах перед Путіним є найкращим доказом того, до чого може довести країну людина, котра зосередила в своїх руках таку владу! Стає абсурдом, коли українські гроші показують історичний розвиток країни в демократичному напрямку, коли президентові всенародне віче нагадує, що народ є джерелом влади, а він, без найменшої уваги до народу, визначає напрямок розвитку країни. Так поводиться не президент незалежної країни, а радше ґубернатор чи нижчий офіцерський чин – перед генералом.

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply