Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Nov. 22, 2017

Віктор Янукович розговорився

Автор:

|

Березень 08, 2012

|

Рубрика:

Віктор Янукович розговорився

Так воно вже ведеться у світі, що коли заяви робить президент, чи голова уряду, міністр, чи якийсь інший високопосадовець, політик, релігійний діяч, — медіа коментують, аналізують. Не так було з відповідями президента Януковича, незважаючи на те, що говорив він довго й аж двома мовами. Часом пригадувалося прислів’я: наговорив сім мішків вовни, та всі — неповні!

Я очікував, що після такого незвично довгого інтерв’ю президента з’явиться низка коментарів, а замість того — лише кілька відважних спромоглися на слово. Навіть «Українська правда» наважилася лише на одного Олексія Краснопьорова, але це віддзеркалює ставлення людей не тільки до високого життєвого стандарту глави держави, а й до долі ближніх — Ю. Тимошенко та Ю. Луценка, які ще вчора були улюбленими політиками чималої кількості населення України!

17 лютого ц. р. Віктор Янукович дав майже двогодинне інтерв’ю на каналі ICTV трьом журналістам. У вічі кинулося зразу те, що тільки один із них був українцем — Куликов, а інші двоє — російські гастарбайтери Шустер і Кисельов, яких у Росії влада недолюблює! Коли б оці гастарбайтери (які вже в Україні працюють значний час) показали, що вони вивчили й державну мову країни, яка їх прийняла та платить їм краще, ніж переважній більшості вітчизняних журналістів, то це був би не тільки жест вдячности за працю, але й поваги до народу та його мови!

Почнемо все ж із переваг! Великим «плюсом» інтерв’ю було те, що Віктор Янукович уперше майже дві години відповідав на запитання, які часто були критичними. Іншим незаперечним «плюсом» була чиста українська мова президента, який зміг багатьох переконати, що він здатний вчитися, якщо порівняти його українську два роки тому й зараз. І тут важливо пригадати ще й те, що президент розмовляє українською в той час, коли його міністр Табачник готує «валуєвський» закон, щоби зменшити години української мови в школах і усунути історію України з навчальної програми в українських школах. Можливо, «суперміністр» хоче замінити українську історію на «світову», а українську мову — на «другу», чужу, щоби таким чином підготувати майбутнього «світового президента», а може, просто — безбатченка, якого легше затягнути в «русский мир»?

До переваг слід зарахувати й те, що слухачі могли на власні вуха почути: українська мова українського президента була ще й значно грамотнішою, ніж його російська, яку він уживав десь у 2/3 відповідей. «Плюсом» можна назвати й те, що п. Янукович не зачитував відповідей, а намагався «спонтанно» відповідати на запитання, що дарує надію: він даватиме інтерв’ю не тільки гастарбайтерам, а й українським журналістам.

Ще одним «плюсом» виявилося й те, що слухачі мали змогу переконатися: п. Янукович не має уявлення, що він може зробити. Тобто слухач/глядач повинен був зрозуміти, що змінює міністрів не він, а вони самі виявляють бажання (наприклад п. Богатирьова) працювати за фахом.

Зрештою, перевагою є й те, що слухачі/глядачі могли впевнитися: п. Янукович не контролює власної партії та міністрів з іншими посадовцями.

До «мінусів» інтерв’ю п. Януковича слід віднести те, що хоч журналісти-гастарбайтери — росіяни, але запитували про проблеми України, української політики, тому не зрозуміло, чому президент уживав чужу мову, тоді як інтерв’ю транслювало українське телебачення для українців? Можливо, президент хотів цим підкреслити свою перевагу над панами Шустером і Кисельовим: мовляв, ви от уже по кілька років живете й працюєте в Україні, а ще не вивчили мови, яку я так добре опанував, що вона в мене краща за російську? Чому п. Янукович так зробив, дізнаємося, може, колись з іншого інтерв’ю президента, але вже українським журналістам.

Звісно, не всякий журналіст може собі дозволити інтерв’ю з президентом, зрештою, усюди у світі так воно є, що лише «вибрані» мають можливість наблизитися до владного Олімпу. Але дивує, що навіть такий вислужений перед сучасним режимом і найґрунтовніше поінформований про політику й партію влади п. Піховшек, який чи не найкраще з-поміж усіх активних у медіа журналістів уміє маніпулювати фактами та перекручувати їх, не вдостоївся такої честі — провести інтерв’ю з головою українського владного Олімпу. А може, він просто не годиться для інтерв’ю?

До хиб інтерв’ю п. Януковича належить і те, що відповіді були дуже довгими й часто малозмістовними. Гадаю, в Україні ніхто не повірить, що її президент є залежний від рішень судів, від голосувань у Верховній Раді України (ВРУ), бо й судді, і провладна більшість завдячують своїм існуванням саме президентові: наприклад, суддя Киреєв або т. зв. тушки, котрі не тільки зрадили партію, за списками якої пройшли до парламенту, а й безкарно порушили своїми вчинками Конституцію.

Жоден із дотеперішніх президентів не мав такої влади, яку має Віктор Янукович, і тому тільки від його волі залежить, чи звільнити п. Тимошенко та п. Луценка від показових процесів, які так нагадують часи комуністичної імперії! Зрештою, у світі так заведено, що королі, президенти мають право помилувати, кого хочуть!

«Мінусом» висловлювань пана президента під час інтерв’ю було й те, що він, як ґарант Конституції, виправдовує святкування різних т. зв. державних свят, а його прокурори закидають те саме п. Луценкові вже як «зловживання» посадою. Можливо, найбільшою «провиною» п. Луценка було те, що він на посаді міністра не зумів розбагатіти, щоби купити якийсь маєток у Австрії, як це вдалося п. Клюєву чи синові п. Азарова. Зрештою, п. Тимошенко також зробила свої «оборудки» не як прем’єр, а ще до того часу, як увійшла у велику політику. І тому така різниця між тими, хто збагатів без продажу своєї партійної приналежності та голосу у ВРУ, і тими, хто не збагатів узагалі або збагатів завдяки своїй спритності в час, коли розпадалася «велика імперія»!

Спосіб і методи, якими судили й засудили опозиційних політиків Ю. Тимошенко та Ю. Луценка, дуже нагадують минуле «Імперії зла» (Р. Рейґан), коли засуджували не за провину, а за вказівками зверху, і п. Янукович це добре знає.

Треба віддати належне п. Януковичу, який пішов на такий «геройський учинок» — майже дві години відповідав на запитання відомих журналістів. Щоправда, він наговорив досить того, щоб усі громадяни України зважили: чи їм живеться краще, ніж жилося за влади іншого Віктора, чи життя їхнє покращилося вже сьогодні, чи хліб і молоко коштують менше, ніж два роки тому, чи просто вони, люди, заздрять, що не можуть так жити, як він живе в Міжгір’ї? Тому його слова: «Якщо мені хтось заздрить, я скажу: правильно роблять, нехай спробують так жити!» — викликають не тільки бажання так жити, але й запитання: «А де ж я знайду друге Міжгір’я, де я знайду ще таку Україну? А хто мені побудує вертолітний майданчик чи зупинятиме всіх і все, щоби я проїхав без затримки й перешкод?»

Перефразовуючи народну мудрість, можна дійти висновку, що кожен народ має таких керівників, яких собі вибрав або, скажімо, яких терпить! А інтерв’ю п. Януковича на ICTV продемонструвало: людина навіть на найвищому щаблі державної влади не є позбавлена людських рис, що вміщують «плюси» й «мінуси», від яких дехто страждає, а дехто — насолоджується! Зрештою, якщо вас тиснуть черевики, то не звинувачуйте сусіда, а змініть черевики!

 Йосиф Сірка

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...