Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 17, 2019

Вічна сила слова!

Автор:

|

Травень 16, 2019

|

Рубрика:

Вічна сила слова!

«Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!»
(Єв. від Матея: 7)


Володимир Зеленський

Не знаю, чи новообраний президент України Зеленський знайомий з Євангелієм від Матея, але кожен президент, будь-якої країни, мав би керуватися мудрістю цього апостола й послідовника Христа. Актуальність цієї цитати важлива, зокрема, в Україні, де новообраний президент «успадковує» не лише беззаконня, а й тих, хто це беззаконня творили вже роками. У згаданому розділі Євангелії, Матей застерігає: «Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині — вовки хижі. Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград із тернини або з будяків — смокви? Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево — плоди погані. Не може добре дерево приносити поганих плодів, ані лихе дерево — плодів добрих. Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають».
Весь історичний шлях розвитку Русі-України підтверджує слова Матея. На жаль, останні 28 років відновлювання української державності є доказом того, що в Україні не те, що не рубали та не палили «лихих дерев», а ще й «розсаджували плоди погані». А політики «заспокоювали» народ словами «маємо, що маємо», немовби проти цього зайво боротись! А напрошувалося гасло «будемо мати те, що збудуємо».
Прикриваючись гаслом «маємо, що маємо», отак пішло, поїхало з розвитком української демократії, яку колишні партійні номенклатурники та комсомольські активісти трактували, як де можеш — кради! Так уже 28-й рік крадуть гроші, вивозять із країни і купують нерухомість і різноманітні коштовності та чужі паспорти в розвинених країнах.
Олігархи запровадили в Україні правило заробляти гроші не працею, але через офшорні компанії виводити мільярди для себе, своїх дітей і близьких родичів. Українських багатіїв не цікавить рівень соціального стану населення країни, з якої вони вивозять капітал, розвиток освіти, культури, промисловості держави, бо у кожного з них є не лише по кілька паспортів, які дозволяють їздити світом, але й по кілька місць постійної реєстрації. Хіба приклад Коломойського, Гонтарєвої, Фірташа й інших не є прикладом того, як українські олігархи можуть жити, немов удома, у Швейцарії, Ізраїлі, Великій Британії, Австрії, чи деінде? А їхні діти вже давно збувають освіту в європейських та американських навчальних закладах, але не з метою працювати в Україні, бо ж і мову вивчають не українську, а англійську, іспанську, французьку, німецьку, щоб легше прижитися на Заході.
Новообраний президент України ще не склав присягу, не зробив якоїсь заяви щодо майбутнього розвитку політичного життя, а вже зазнав критики, а дехто з його оточення втрачає терпець в очікуванні на владу. Для країни було б краще, якби молоді політики розпочали новий шлях політичного розвитку в Україні — вільний від олігархів, але для цього потрібно шукати спільників, зацікавлених у розвитку держави, а не у закріпленні диктатури олігархів.
Тут доречно було б запропонувати ідею націоналізації (цілковито демократично — парламентом) майна олігархів, яке було набуте відчуженням, крадіжкою, або іншими методами, не сумісними зі законами та моральними вчинками. Не можна уникати запитання, яким чином комуністи, чи комсомольці змогли здобути мільярди в країні, де не було жодного недержавного банкіра, власника фабрики, чи іншого прибуткового майна? Якщо впродовж майже 75 років усі були «рівними» — колгоспниками, робітниками та трудовою інтеліґенцією, то яким чином, мов із води, виросли олігархи? Ніде у світі не відбулося такого швидкого процесу росту мільярдерів, як в України. Гадаю, що найпопулярнішою партією стала б в саме така партія, яка б залучила до своєї програми націоналізацію задля порятунку українців перед ґеноцидом, яким загрожує українцям безбожна олігархічна система.
Тому не беззаконня, яке досі оберігає олігархів та менших крадіїв і маніпуляторів, а нова політична сила, яка здатна в Україні збудувати правову державу, де всі будуть рівні перед законом, через парламент і президента. Порошенко, залишаючи посаду президента, нагородив таких людей сумнівної моралі, як прокремлівський аґітатор Дума (російський громадянин, колись причетний до українських організацій в РФ) та скандальний забудовник (колишній реґіонал) Лисов державними нагородами «За заслуги» І-го ступеню. Цей учинок лише підтвердив «правильне» рішення тих 73 % виборців, котрі голосували не за нього, а за зміни!
Балачки про нову партію, яка здобула б більшість у Верховній Раді України (ВРУ) не звучать переконливо, бо організувати таку партію впродовж кількох тижнів — небезпека, що до неї приєднаються люди, котрим ідеться не стільки про реформи, зміну політичної системи, ліквідацію корупції, чи розвиток держави, скільки про нагоду дістатися до «корита», з якого досі крали інші, в надії і собі отримати можливість красти. Зрештою, вибори з існуючим виборчим законодавством будуть лише повторенням старих помилок.
Здоровий глузд підказує новій адміністрації президента шукати шляхів «співіснування» з ВРУ, щоб змінити виборчий закон, скасувати недоторканність депутатів, засудити незаконне збагачення, провести судову реформу, а передвиборчий час до ВР використати задля демонстрації дієздатності парламентсько-президентської системи. Новообраний президент матиме нагоду впродовж 100 днів довести країні, що він налаштований на зміни не лише в політичній системі, а й у політичній культурі, де мають перемагати факти, справедливість і закон, перед яким будуть усі рівні!

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...