Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 19, 2018

Українським юристам

Автор:

|

Жовтень 09, 2014

|

Рубрика:

Українським юристам

Атрибутика суду

У п’єсі Вільяма Шекспіра «Генріх VI» є рядок, століттями експлуатований адвокатами. Там вустами Діка М’ясника автор каже: «Перше, що ми зробимо, — вб’ємо всіх адвокатів». Шекспір, можливо, був критично налаштованим щодо адвокатів за надмірні ціни та надумані позови, але, враховуючи контекст і характер Діка М’ясника, драматург, імовірно, зобразив юристів позитивно як вартових законності.

Не залежно від інтерпретації цієї цитати, безперечним є одне: ця професія та її представники несуть чимале навантаження — як добре, так і погане, — особливо в країнах, де громадянське суспільство розвивається, спираючись на верховенство закону, що є фундаментом будь-якої демократії.
На Світовому конґресі українських юристів у Львові 1998 року пленарне засідання було присвячене ролі юриста в галузі верховенства права в суспільстві. Один із будівничих демократії, юрист з України висловив думку, що роль адвоката — це забезпечення законності та правопорядку в суспільстві, яка, ймовірно, сформувалася під радянським філософським впливом. Юристи зі Заходу вказали на іншу філософську складову: роль захисту суспільства від урядового зловживання. І це – не дивно, позаяк обидва поняття становлять основи законності. Один бачив свою роль у захисті закону, а інший виступив як захисник від зловживання законом.
Менш дипломатичними були слова, промовлені кандидатом від української сторони на головування у світовій організації Валерія Євдокимова, котрий переміг у виборчому процесі. Він стояв осторонь під час обговорення його та іншого кандидата позицій. А коли один адвокат зі Львова не підтримав п. Євдокимова, виступивши з особливо різкою критикою, то той досить голосно вигукнув: «Ти хочеш жити?»
Більшість людей із юридичною освітою в Україні зараз є залучена в приватній адвокатській практиці чи бізнесі. Мало хто залучений в уряді, іще менше — у неурядових організаціях (НУО). Ті, хто бере участь у НУО, — часто вельми ідеалістичні, але, загалом, вони фінансуються з іноземних державних грантів. Pro bono — роботи на громадських засадах – зазвичай не існує. Фах юриста хоча й розвивається швидкими темпами, але залишається заплямованим образами поганих прикладів, як-от Віктор Медведчук, котрий представляв Василя Стуса в радянський час із волі прокурорів і відправив поета на смерть; погано освічений через «заочну форму» навчання політичний хамелеон Олександр Лавринович, котрий піднявся до рангу міністра юстиції; і вищезгаданий Валерій Євдокимов. Зв’язки п. Медведчука з Путіним не допомагають покращенню його іміджу. Можу помилятися, але моя інформація свідчить, що й 16 років потому п. Євдокимов — усе ще голова Світового конґресу українських юристів.
Українські адвокати в діаспорі, за деякими винятками, теж не беруть великої участі в житті громади, і їхній імідж, безумовно, вимагає покращення. Працювати pro bono – також непопулярний пункт серед українських юристів в Україні, де він фактично є нечуваним, чи в діаспорі, незважаючи на те, що в деяких штатах США pro bono вітається державою, тому багато адвокатів його дотримується, допомагаючи незаможним. Деякі штатні норми містять положення, які активно стимулюють юристів забезпечити «на громадських засадах» юридичні послуги в інтересах бідних людей. Проте роботи «на громадських засадах» для української громади бракує.
Відповіддю на це, очевидно, має бути те, що треба допомагати в неурядових організаціях: чи то в Україні — у побудові демократичної держави, заснованої на праві та законі, чи в українських громадах діаспори — у зміцненні громадянського суспільства. Члени громади з правовою підготовкою та юридичними знаннями мають відігравати в цьому важливу роль.
Що треба зробити? В Україні юристи повинні брати участь у розвитку НУО як опори для незмінного громадянського суспільства на противагу зловживанням уряду, у т. ч. у розробці та прийнятті законодавства, яке би сприяло державному й приватному фінансуванню суспільних НУО шляхом внесення змін до Податкового кодексу. У виборчому процесі юристи більше повинні служити радниками таких організацій, як комітети виборців. І можливо, найголовніше – юристам в Україні необхідно очистити власну професію – адвокатів і суддів, – працюючи скрупульозно над ліквідацією найбільшої поточної проблеми в Україні. Звісно, після війни та подолання корупції.
У демократичній діаспорі адвокати мають допомогти у формуванні та визнанні статусу податкових пільг для щойно створених НУО, що представляють нових імміґрантів із новими ідеями; сприяти в скріпленні активів, що належать до давніх українських НУО, які можуть бути в небезпеці, покинутими напризволяще заради «неактивності»; широко забезпечувати свої послуги в товариствах, брати участь у зібраннях і демонстраціях на захист свободи слова, які іноді зіштовхуються з надуживанням прав із боку поліції; допомагати у підготовці матеріалів і меморандумів із таких питань, як права людини, державний суверенітет і територіальна недоторканність.
Діаспорі в недемократичній Росії я не маю морального права вносити пропозиції, які можуть бути небезпечними для життя людей. Швидше, я хотів би запропонувати юристам у демократичній діаспорі спостерігати за тим, що відбувається, і спробувати прийти на допомогу своїм братам в авторитарних нетолерантних середовищах. Природно, що все перелічене має бути забезпечене на громадських засадах pro bono.

Аскольд Лозинський

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...