Новини для українців всього свту

Thursday, Jun. 20, 2019

Цілувати чи проклинати сліди «вражої баби»?

Автор:

|

Липень 26, 2012

|

Рубрика:

Цілувати чи проклинати сліди «вражої баби»?

Усе ще вважаючи себе за «старшого брата», Російська Федерація (РФ) постійно повчає незалежну Україну, ким їй пишатися й кого шанувати, які дати відзначати, як «неупере­джено» ставитися до імперської минувшини. Ось і недавно в ролі такого наставника знову об’явився Костянтин Затулін, депутат Держдуми РФ і директор Інституту країн Співдружності Незалежних Держав (СНД). Коли хто забув, то нагадаю, що СБУ тричі оголошувала цього затятого українофоба персоною нон-ґрата в Україні, а тепер він знову почувається й розпоряджається тут, як у себе вдома.

Сьогодні з його ініціативи в Україні святкують 225-річчя «великої подорожі» імператриці Катерини II до Новоросії та Криму. Цій події присвячено розпочату 10 липня в Українській філії Інституту країн СНД у Києві міжнародну он-лайн-конференцію. Після неї в Дніпропетровську, Севастополі та Феодосії було проведено «круглі столи».

Усе це — складові проекту «русскій мір», одним із провідних виконавців якого є п. Затулін. Як і завжди, він виношує сценарії реалізації імперського наступу на українську державу, обстоюючи перетворення України на федерацію, її входження до Євразійського Союзу, надання російській мові статусу другої дер­жавної.

Ось — звичні вже висловлювання цього російського шовініста: «Період Новоросії свідчить, що Україна та Росія не можуть існувати одна без одної», «Ніяка незалежність не може нас роз’єднати», «У ці дні виповнюється 225 років подорожі Катерини II до Новоросії й Криму. На зміну Катерині Великій до Криму приїжджає президент Путін».

На думку п. Затуліна, подорож імператриці в січні—червні 1787 року сприяла освоєнню нових земель, були засновані нові міста (Дніпропетровськ, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Сімферополь, Севастополь, Одеса). Поборник так званої історичної справедливості, звеличуючи монархію, безсоромно видає давно спростовані старі імперські міфи за незаперечні істини.

Катерина ІІ, від наро­дження Софія Августа Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбурґ, була й повік залишиться найлютішим катом українського народу. Це вона зруйнувала Запорозьку Січ, запровадила на окупованій імперією території кріпацтво, роздарувала українські землі своїм численним фаворитам (лише офіційно в неї було 23 коханці). Наведу тут скорочений список найпомітніших «заслуг» Катерини II перед українським народом: 1762—1763 рр. — імператриця видала два маніфести про іноземну колонізацію Русі-України, вербувалися серби, болгари, молдавани, німці з Пруссії, Австрії й інших країн.

1764 р. — скасування української держави Гетьманщина.

1765 р. — ліквідація Катериною II козацького устрою на Слобожанщині та козацьких шкіл.

1766 р. — синод видав суворий указ Києво-Печерській лаврі друкувати лише ті книги, які виходять у московській друкарні й апробовані Синодом.

1768 р. — придушення московськими військами антипольського повстання на Правобережній Русі-Україні під проводом Гонти й Залізняка, відомого під назвою «Коліївщина».

1775р. — підступний напад московських військ на Запорозьку Січ і зруйнування її після вирішальної допомоги запорожців москалям у московсько-турецькій війні 1768—

1774 pp. Довічне ув’яз­нення на Соловках останнього кошового отамана Петра Калнишевського.

1780 р. — спалення книгозбірні Києво-Могилянської академії, що збиралася понад 150 років і була однією з найбагатших бібліотек Східної Європи.

1783 р. — закріпачення селян Лівобережної України.

1785 р. — наказ Катерини II в усіх церквах імперії правити службу Божу російською мовою. Російська мова запроваджена в усіх школах України.

Та, на жаль, ці історичні факти замовчують і перебріхують російські шовіністи на кшталт Костянтина Затуліна, а українофоби оплаченої Москвою української «п’ятої колони» всіляко їх підтримують. Не фігурують ці документи й на виставці «Велика південна подорож», улаштованій цими днями в Севастопольській центральній міській бібліотеці імені Л. Толстого.

А сліди перебування Катерини ІІ в Криму 225-річної давності ладні були цілувати та вилизувати чиновники й активісти проросійських організацій Бахчисарая. Не зважаючи на дощ, вони білили й чепурили колишню так звану катерининську милю — один зі стовпів, якими Григорій Потьомкін позначив шлях цариці під час її мандрівки. Учасники акції не забули сфотографуватися тут, розгорнувши великий плакат із написом «225 лет крымскому туризму. Екатерина, респект!». Відтепер кримчани й численні гості півострова матимуть змогу здійснити туристичні подорожі за маршрутом відвідин Тавриди Катериною II.

Не обійшлося в ці дні й без чергових українофобських акцій на підтримку російської мови, яка нібито зазнає в Криму утисків. А в «місті російської слави» Севастополі російські шовіністи знищили встановлену партією «Наша Україна» на Графській пристані меморіальну табличку «на честь 90-річчя підняття українських прапорів над кораблями Чорноморського флоту». Вони зірвали її через півгодини після встановлення та втопили в морі. Водночас у місті познищували майже всі українські символи. А щоби не дати змоги українським патріотам відплатити їм тією ж монетою, українофоби організували цілодобову охорону пам’ятника «матері-засновниці» Севастополя Катерині ІІ.

Та хоч як би не звеличували її п. Затулін і його поплічники, для українського народу вона завжди буде «вражою бабою», як про те співається в давніх козацьких піснях. А Тарас Шевченко сказав про цю німкеню: «Тая цариця — лютий ворог України, голодна вовчиця!» Тож проголошення Володимира Путіна послідовником її імперських амбіцій — ще один доказ того, що історія так нічого й не навчила великоросійських монархістів.

А щодо самого п. Затуліна, то його знову варто оголосити персоною нон-ґрата в Україні. До речі, із такою вимогою нещодавно вже виступила Кримська організація Української народної партії. Вона звинуватила його в тому, що на влаштованих ним у Ялті «курсах журналістської майстерності» реґулярно лунали заклики до порушення територіальної цілісності України й ліквідації української державності. Такими ж випадами рясніє й ініційоване ним цьогорічне святкування «великої подорожі» Катерини ІІ.

Сергій Горицвіт

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...