Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 23, 2018

Треба позбутися заглядання до чужого двора, бо ваш двір інший

Автор:

|

Вересень 06, 2018

|

Рубрика:

Треба позбутися заглядання до чужого двора, бо ваш двір інший

Як писав тижневик «Міст» у минулому числі, Міністерство освіти та науки України оприлюднило для обговорення черговий «Правопис української мови». Це викликало зацікавленість не лише у мовознавців-україністів. Річ у тім, що з тисяч мовознавців в Україні лише проф. Пономарьов дає поради тим, хто хоче позбутися «павутиння» російського «язика» у сучасній українській мові. А «павутиння» того можна зустріти майже у кожного, бо ж за 27 років не було установи, чи кола науковців, які б звертали увагу на грамотність, коли йдеться про українську мову.
Якщо хтось звертав політикам, бізнесменам, навіть учителям на те, що вони послуговуються суржиком, то можна було почути: «Та це не важливо, аби нам утримати незалежність!» Логічної послідовності тут не шукайте, бо її немає. Це було, скоріш за все, виправданням самого себе, позаяк суржиком користувалися всі. Тому «білою вороною» був той, хто звертав увагу на суржик, тобто неграмотність щодо вживання мови.
А тим часом у мові з’явилися такі «нововведення», які навіть у неосвіченої людини викликають скрегіт зубів. От візьміть такі відомі слова, як рік і половина, то навіть у високих посадовців можемо зустріти комбінацію при вживанні з числівником: три з половиною роки і досі ніхто з мовників не звернув увагу на неграмотність. Як би вже слово «рік» не відмінювали, але до «роки» ніяк не дійдете. Або вживання слова саме замість префікса най-, який, через свою українськість не потрапив до академічного 11-томного «Словника української мови» (К.: Наукова думка, 1970-1980), та до чотиритомного «Нового тлумачного словника української мови» (К.: Аконіт, 2001).
Тому й не дивно, що й досі переважає неграмотне: самий гарний, самий великий тощо замість найкращий, найбільший та сотні інших. Треба сподіватися, що вчителі української мови звернуть увагу на це, що допоможе молодому поколінню позбутися того «павутиння» російського «язика», яке калічило україномовних десятиліттями. Йдеться не про те, щоб зараз же примусити всіх розмовляти літературною, або винятково українською, бо дійсність така, що не кожному дається легко вивчення будь-якої мови, а перехід на іншу (в нашому випадку на рідну українську), через історичні причини неможливо провести з дня на день.
Тож концентруватися потрібно на майбутньому поколінні, яке навчатиметься без перекрученої історії та без ненависті до свого. Воно має любити своє і поважати чуже, іншими словами, виконуватиме заповіт нашого ґенія Тараса Шевченка. Старше покоління нехай користується мовою, якою йому краще.
Ми повинні завжди приглядатися до інших націй, які мали й мають проблему зі своїми громадянами, котрі через різні об’єктивні й суб’єктивні причини не в стані розмовляти державною мовою (ізраїльтяни, котрі щодня прибувають на свою сторичну батьківщину, угорці Словаччини, Румунії тощо).
З ухваленням нового Правопису слід зокрема вважати на те, щоб нові підручники для вивчення чужих мов складали не фахівці з російської мови, оскільки російська і українська — дві самостійні мови, відмінні не лише граматично, але й у вимові.
Стосовно граматики, то майже кожен знає, що в українській мові є сьомий відмінок — клична форма: Василю, Андрію, Надіє, Ганно, Лідо тощо, які в російській можуть викликати велике непорозуміння. Та й давальний відмінок в українській мові значно різниться від російського, оскільки в українській мові можливі форми Іванові й Івану, що в російській заборонено.
Та найважливішою проблемою для українських викладачів чужих мов є те, що не можна допустити до написання підручників англійської, німецької, французької й інших мов фахівців із російської. Справа в тому, що фахівці з чужих мов, які вивчали їх на основі російської, нездатні запримітити різницю між російським х і українським г, оскільки вони не зрозуміли, що в українській мові існує гортанний г, якого в російській немає. Нема українського г й у французькій, іспанській, хоч літера h (L’Нumanite, Havana) в їхніх алфавітах присутня. Слід зазначити, що й діти, які до десяти років не опанували вимову цього звуку, мають проблему його вимовляти. Найкращим прикладом цьому є колишній прем’єр-міністр Канади Кретьєн, котрий добре володів англійською, але не вмів сказати англійське I have, він це вимовляв ай еф, оскільки змалку цього не чув. Тому й не дивно, що автори доброї ідеї — підручника англійської для малят 4-7 років Жирова Т. В., Федієнко В. В (Easy English. — Харків: Видавничий дім ШКОЛА, 2012) цілковито схибили на передостанній сторінці Транскрипція вимови звуків англійської мови, поясненням: «h — звук, який дещо нагадує наш х, утворюється при видиху».
Саме це хибне твердження й спричинилося до того, що всі слова, які мали бути вимовлені через українське г — генд, гаус, гоул, гелікоптер (hand, house, hole, helicopter) передані помилковим х. Автори відразу ж себе «зрадили», надаючи відповідне джерело: «Написання та транскрипцію англійських слів наведено відповідно до «Нового англо-російського словника» (В. К. Мюллер, Москва: Русский язык, 2001. — 160 тис. слів).
Я переконаний, що автори хибної транскрипції могли оминути цю помилку, коли б дотримувались офіційної, затвердженої Резолюцією Кабінету Міністрів України 27 січня 2010-го, яка була подана до Організації Об’єднаних Націй, де її прийняли 2-6 травня 2011 року під назвою Romanization system in Ukraine. З того часу в цілому світі керуються саме цією транслітерацією.
Необізнаність багатьох мовників (і не тільки) з цією Резолюцією привела до того, що на вулицях українських міст, зокрема у відомих Мак-Доналдах, аж «світиться» хибною транслітерацією — на кшталт: хот-дог (замість гот-доґ — hot dog), а українські газети повні перекручень чужих імен назв міст, коли Gerhard перетворюють на неіснуючого Герхард, Hessen — на Хесен, Giessen — на Гісен, Genua — на Геную, Washington — на Вашингтон, Glasgow — Глазго, Gdansk — на Гданьськ та численні імена і прізвища, які часом набирають образливої форми. Наприклад, колишнього віце-президента Gore подавали українською Гором, яке в англійській вимові (однозвучне з прізвищем у цьому українському поданні) whore означає курва.
Отже, новий правопис української слід обговорити, але ще більше слід сформувати шляхи його застосування та дотримання, бо йдеться не про колишнє «злиття мов» до однієї «світової», що й породило стільки неграмотності та призвело до критичного стану українську мову. Мова є найбільшим надбанням кожного народу, а це ще не усвідомили собі багато з українських політиків — всіляких медведчуків, шуфричів та інших з «п’ятої колони», для кого чужий плащ ближчий до тіла, ніж власна сорочка, завдяки якій не ходять голими.

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Loading...