Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 16, 2019

То хто й кого зрадив?

Автор:

|

Листопад 27, 2013

|

Рубрика:

То хто й кого зрадив?

Згідно з поглядом реґіонального політика Давида Жванії, Микола Азаров всадив ніж у спину Віктора Януковича, напавши на його «європейський напрямок». І тому, вважає п. Жванія, президент повинен звільнити п. Азарова з посади прем’єр-міністра й продовжити шлях на підписання угоди з Європейським Союзом (ЄС).

Не можна заперечити п. Жванії, що заява п. Азарова про припинення праці над угодою з ЄС є не тільки спробою дискредитувати ідею, але й самого президента. Дуже напрошується питання: чи справді Азаров міг зробити таку заяву сам, без повідомлення про це свого «роботодавця» Януковича? Якщо так, то це – явний заколот, який підтримала партія самого президента, коли той попросив голову Верховної Ради України Рибака ухвалити один із законів, що мав би також відкрити Україні дорогу до асоційованого членства в ЄС.
Партія реґіонів (ПР) не допустила пропозиції президента на закон навіть до голосування! Саме це свідчить про те, що в наступ проти президента пішов (якщо вірити п. Жванії) не тільки прем’єр-міністр, а й усе керівництво ПР! У такому разі слід би чекати на реакцію президента щодо «заколотників», але той чомусь мовчить, що викликає підозри в тому, що «заколот» був спланованим і дозволеним. Тобто, президент міг стати сам «заколотником» проти себе!
Людина з такими повноваженнями, які має президент України, може миттєво замінити не тільки будь-кого з міністрів, а й самого голову уряду, і тут він би отримав повну підтримку не тільки від опозиції, але й від декого із своєї партії (свідченням чого є п. Жванія).
Сотні тисяч людей, які вийшли 24 листопада на майдани по всій Україні, є свідченням не тільки того, що більшість українців хоче до Європи, а не до Азії, але й того, що вони можуть підтримати Віктора Януковича на шляху, який він ще підтверджував у Австрії саме в день, коли його «права рука» та голова партії оголосила протилежне!
Оскільки глава держави Україна мовчить, то залишаються лише можливості на різні спекуляції: справді ПР і голова уряду пішли проти свого ж президента чи таємна зустріч Януковича та Путіна вплинула на поведінку партії влади, яка досі була повністю підконтрольна президентові, а чи дійсно відбувся заколот, про який згадує п. Жванія?
Найкращим поясненням зради національних інтересів України було би слово самого президента. Люди, котрі вже відвикли від тоталітарного режиму, очікують пояснення від влади, яка в демократичній країні, а Україна себе такою вважає, повинна звертати увагу на національні інтереси та долі власного населення, а не на долю імперії, яка розпалася й у аґонії хапається за соломинку, щоби врятуватися перед потопленням.
Голодомор 1932-1933 рр. пробували десятиліттями заперечувати (найбільший північний сусід України й досі заперечує), але саме у 80-ту річницю його визнають не тільки в Україні, але й по всьому світу, де тільки є українська душа, а вона присутня на всіх континентах у десятках країн.
У день пам’яті мільйонів жертв найбрутальнішого Голодомору-Ґеноциду в історії українського народу слід показати панам при владі, що роки «диктатури пролетаріату» минулися й символи тоталітарного режиму, які ще бовваніють у багатьох містах й селах України, нагадують, що небезпека повернення у азіятщину ще не минулася.
Найжорстокіші в історії людства комуністичні режими в СРСР, Камбоджі та деінде, зокрема нацистський в Німеччині, є лише свідченням того, що «все пливе, все минає». Не можна відмовитися від надії, із якою пов’язане майбутнє України саме в Європі, і тут потрібні зусилля всіх, аби стати до лав боротьби за свої права, за майбутнє не тільки своє, але й прийдешніх поколінь — тобто, наших дітей, онуків і правнуків!
Якщо ж мова йде про демократію, то слід пригадати слова великого грецького філософа Сократа: «Демократична система поплатиться за те, що буде хотіти задовольнити всіх. Бідні захочуть частину маєтків. І демократія їм це дасть. Молодь захоче права старих, жінки захочуть права чоловіків, чужинці захочуть права громадян. І демократія їм це дасть. Злочинці захочуть займати громадські посади. І демократія їм це дасть. А коли злочинці оволодіють демократією, тому що злочинці від природи прагнуть до позицій влади, то виникне тиранія більша, ніж це може зробити монарх чи олігархія». Цьому висловлюванню філософа — майже 2,5 тис. років, але актуальним воно залишається й зараз.

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...