Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 30, 2020

Тіньовий уряд

Автор:

|

Лютий 20, 2014

|

Рубрика:

Тіньовий уряд

У розвинених демократіях, де опозиція відіграє значну роль у суспільному розвитку країни, існують так звані тіньові уряди. Їх створюють для того, щоби продемонструвати виборцям противагу урядові, із політикою якого не погоджується опозиція. Роль тіньового уряду — скоріш, у рекламі, але деколи доходить і до конструктивних пропозицій владі. В Україні робилися спроби створення тіньового уряду, але вони залишалися формальними.

Ситуація, у якій опинилося українське суспільство зараз, є цілковито відмінною від, скажімо, Великої Британії, де опозиція вже традиційно має сильний тіньовий уряд, який звертає увагу на помилки влади, критикує непослідовність чи окремі її дії. Але британський парламент не порівняєш із Верховною Радою України (ВРУ), бо там королеві навіть на думку не спаде приїхати до парламенту й змусити одну з фракцій голосувати за її закон. Щоправда, королева — безпартійна, а український президент тримається у своєму кріслі лише тому, що він — партійний.
Українській опозиції важко сформувати навіть тіньовий уряд, позаяк опозиція складається з трьох партій, а оліґархічна влада має цілковиту підтримку з боку комуністичних оліґархів, ідейно споріднених із Партією реґіонів (ПР).
Майдан змінив цілковито співвідношення сил у суспільстві, та й у ВР України. Коли би не втручання «Беркута», то більшість влади в областях уже належала би народу. Брутальне побиття мирних протестувальників і тих, хто скористався конституційним правом на висловлення протесту, хто виступив проти корупції, безкарності міліції, яка дбає не про порядок, а про насильство, є свідченням того, що владою зловживають.
Народний рух Майдану, який підтримали мільйони громадян по всій країні, закріпився в центрі Києва та вже майже три місяці є єдиним виразником прагнень більшості населення України. Рух спротиву започаткувався без опозиції проти злочинної влади, яка протягом трьох місяців не зуміла покарати винних у брутальному побитті дітей. Навіть підозрюваних у злочинних наказах — Попова та Сівковича — амністували!
Опозиція у ВРУ не змогла просунути свій закон про амністію. Зате влада не припиняла переслідувати протестувальників: одних звільняє арештованих під домашній арешт, проти інших посилає «тітушок», яких фінансує державним коштом. Водночас вороги української держави, котрі закликають до відвертої руйнації країни, залишаються не тільки на волі, але й обіймають державні посади, свідченням чого є заяви та діяльність Михайла Добкіна в Харкові, якого в крісло посадив Янукович.
Північно-східний сусід докладає всіх зусиль, аби дезінформувати світ про наміри та причини Майдану. Російський журналіст Рожков на телеканалі «Росія 1» із Києва бреше слухачам, що, мовляв, «на Хрещатику не видно ні одного міліціонера, тут — цілковитий хаос». Цей журналіст одурює глядачів, що там панує ненависть до росіян і його майже побили (хоч вільно транслював свою брехню прямо з майдану Незалежності). Брешуть і державні чиновники Росії, такі як міністр закордонних справ Лавров, котрий називає Майдан антисемітським, расистським і націоналістичним.
Саме брехня чужих, доморощених і зайд щодо причин і мети Майдану є доказом того, що майданівцям конче потрібно організувати власне інформаційне середовище, яке би щодня спростовувало брехню. Крім того, Інформаційний центр «Майдан» міг би продемонструвати вдома й світові, що тут – повна злагода між національностями, різними конфесіми, які щодня проводять спільно молитви за Україну.
«Радіо «Свобода» в матеріалі «Майдан об’єднав людей різних національностей» була доведена брехня російських медіа. У Києві виступають і росіяни з Москви, які з російським прапором у руках підтримують майданівців у їхній справедливій боротьбі. Тут – і слова київської єврейки, яка є патріоткою України та не відчуває жодного антисемітизму, є поляки, білоруси, навіть американці.
І саме повага до прав людини, повага до іншої мови, до іншої релігії, до іншої нації, до іншої раси притаманна духові та настроям Майдану! То чому би про нього не звітувати щодня у своєму Інформаційному центрі? Чому би не спростувати брехню державних брехунів – домашніх і чужих – про «екстремізм, расизм, антисемітизм, націоналізм»? Саме задля правди й ідеалів Майдану слід швидким темпом організувати свій центр, який би інформував вітчизняних і чужих журналістів, котрі часто не мають змоги перевірити брехливі повідомлення від влади чи імперських медіа Москви.
Про всеукраїнське значення Майдану свідчить також статистика, оприлюднена Фондом «Демократичні ініціативи» імені Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології. Згідно з даними опитування, яке вони провели 3 лютого ц. р., на Майдані є 55 % громадян зі західної України, 24 % із центру та 21 % – зі сходу й півдня України. Згідно зі згаданим опитуванням, 85 % майданівців вимагають звільнення Януковича, а він не здатен сам відступити.
Після майже тримісячного протистояння стає зрозуміло, що якщо Янукович не хоче, а опозиція не може вирішити вимоги протестувальників, то потрібно створювати тіньовий чи тимчасовий уряд, який би допоміг розв’язати основні питання.
Якщо Янукович і його роботи у ВРУ від ПР та кремлівські роботи-комуністи не хочуть погодитися на закінчення протистояння з народом, то слід озброїтися комп’ютерами й перетворити Майдан на соціальну мережу.
Майдан протягом майже трьох місяців став відомою у світі подією. Боротьбу українців за свою гідність, за права людини, за волю, за європейську країну підтримують політики, діячі культури, науковці та навіть Папа Франциск. Сам Майдан відвідали вже десятки європейських, американських і канадських політиків.
Французький публіцист Бернар-Анрі Леві не тільки побував на Майдані, але оголосив французькому телевізійному каналу RFI, що «Серце Європи б’ється в Києві». Він висловив своє розчарування щодо Європейського Союзу (ЄС), який не показав рішучості стосовно Кремля, котрий шантажував і шантажує Україну за допомогою торговельних воєн.
Нерішучість ЄС і США щодо санкцій проти українських політиків, причетних до переслідування людей, побиття, викрадання та вбивств, указує нам на те, що не можна розраховувати на допомогу з-за кордону. Слід покладатися тільки на власні сили. Тому саме зараз потрібно створити тимчасовий чи тіньовий уряд Майдану, який би оголосив програму на подолання політичної й економічної кризи. Цю програму через свій Інформаційний центр треба би було донести до всіх областей, щоби за Майдан заговорили наміри щодо поліпшення життя всього населення України, за повне визнання людських прав, за правдиві новини, за рівноправність перед законом, за безкорупційну владу.
Рада Майдану мала би залучити до своєї програми понад 100 українських дипломатів, які висловили свою підтримку на заклик дипломата Яременка. Саме дипломати повинні активно використати свій досвід і донести до країн світу справжні причини повстання народу проти злочинної влади, яка окрадає народ і б’є жорстоко дітей за те, що вийшли мирно на вулиці. Майдан міг передати дипломатам інформацію про корупційні методи та систему української влади, і тоді дипломати були б у стані переконати Європу, США та решту світу, що на Майдані відсутня будь-яка ненависть до іншої мови, до іншої нації, раси чи релігії, але існує ненависть до корупції.
Зараз – не 1917 рік, коли серед українських політиків потрібно було «шукати зі свічкою» когось, хто володів якоюсь чужою мовою (крім російської). І в цьому є перевага Майдану, бо на його боці – не тільки освічені люди (згідно з опитуванням, 27 % майданівців мають вищу освіту, а 17 % є підприємцями), але й досвідчені дипломати та фахівці різних галузей.
У лавах майданівців перебуває значна кількість людей із військовою освітою та військовою підготовкою, котрі повинні би проводити пояснювальну діяльність із міліцією, «беркутівцями» та військовиками, котрі не усвідомлюють, що йдеться про протистояння між злом і добром. Свідченням того, що панує зло, є не тільки брутальне побиття, викрадення та смерть невинних людей, а й накопичення багатства окремими членами влади та оплачування навчання дітей у Західній Європі (приклади депутатів Царьова, Білого й інших, які платять по 470 тис. грн за дитину на рік – цих грошей би вистачило на сотні бідних пенсіонерів)!
«Перемовини» між владою й опозицією є нічим іншим, як затягуванням часу, щоби виснажити майданівців, спровокувати розкол в опозиції. Саме так можна кваліфікувати й «законне скасування» незаконних і неконституційних диктаторських законів.
Дії деяких депутатів, які 16 січня ц. р. сфальшували «прийняття» антилюдського закону (Олійник, Калетник, Рибак), є діями проти людяності, і їх повинен судити Міжнародний суд, бо відомий Печерський суд для цієї справи не є компетентний, а інші українські суди також підконтрольні президентові.
«Справедливість» українського суду задокументував днями Полтавський окружний адміністративний суд, який за позовом депутата Зеленовської міськради С. Сала ухвалив рішення, що В. Кличко повинен пояснити, чому його нагороджено в Німеччині! Дивує, що жоден суд досі не попросив пояснень від Колесніченка, Ківалова, Януковича та багатьох інших, за що їх нагородив уряд Кремля чи Московський патріарх!
Майдан став не тільки символом боротьби за людську гідність і справедливі суди, він також є символом надії, що українці зможуть жити в цивілізованій країні, яка нічим не відрізняється від інших європейських країн. Майдан — це громадське суспільство, котре має на меті відстояти громадянські права та добробут кожного громадянина України. Людей можна переслідувати, убивати, калічити, але віри в майбутнє не знищить ніхто. Прихід весни може «загальмувати» снігопад чи мороз, але зупинити її неможливо!

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply