Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Aug. 15, 2018

Терористи з краватками

Автор:

|

Травень 23, 2013

|

Рубрика:

Терористи з краватками

Ми є свідками не тільки глобальних змін клімату на нашій планеті, а й глобальної заміни понять, змісту слів і синонімів. Мова йде не про слова, які з розвитком техніки, кібернетики, науки набувають іншого значення, про це можна би писати цілі дисертації. Зупинімося на одному слові, яке у ХХІ ст. стало, мабуть, найуживанішим усіма політиками демократичних і недемократичних напрямків.

Ідеться про слово «терорист», яке німецький словник Duden подає як синонім до слова «революціонер». Саме ці синоніми ще в минулому столітті вживалися по-різному: коли йшлося про терористів, уживався термін «революціонер». Так називали членів комуністичних партій за весь час існування СРСР. Владні партії, королівства, царат називали їх терористами.
І німецькі, й українські словники сходяться в поясненні вужчого значення слів «терорист» і «революціонер». Терорист — той, хто тероризує, а революціонер — той, що в якійсь галузі науки, техніки тощо запроваджує щось нове, що й звемо часто революційним! «Терорист» походить від французького terroriste, що означає: знецінення, зменшення. «Революціонер», французькою revolutionnaire, має кілька значень: той, що бере участь у революції або готує революцію, і той, хто виступає як новатор. Отже, поняття – таки надтовідмінні за змістом, щоби їх назвати синонімами. Комуністичні партії завжди любили говорити про революційні рухи, коли йшлося про будь-яку боротьбу проти влади у світі, а в країнах, де вони були при владі, займалися тероризмом не тільки проти революційних проявів, а й проти інакшої, ніж їхня, думки.
Зараз майже щодня чуємо про терористичні акти й навіть не здогадуємося, що ті дії проводять люди, які своїми руйнівними акціями хочуть домогтися зміни політики, зміни влади, захопити владу. Тобто, вони не є просто руйнівниками, але й мають певну мету. Талібанські смертники мають намір захопити владу й тримати людей у темряві, а жінок – у рабстві, і задля цього вони тероризують власне населення (Пакистан, Афганістан).
У демократичних країнах (США, Канада, Західна Європа) під лозунґом антитерористичної боротьби ухвалюють закони, щоби посилити контроль над суспільством. У Росії під гаслом антитерористичної боротьби була ліквідована незалежна Чеченська Республіка та загарбана частина Грузії. Одним словом, поняття тероризму режими використовують за своїми потребами.
Коли говоримо про тероризм, то маємо на увазі збройні напади, застосування зброї, бомб і іншого вибухового матеріалу. Але ж існує й тероризм, про який ніхто не говорить, а шкодить він країнам, націям не менше за збройний.
Найстаріша українська газета «Свобода», що виходить у Нью-Джерзі, 5 квітня ц. р. помістила статтю Петра П’ясецького «Нові потворні американці». Автор посилається на українських журналістів-дослідників С. Лещенка та М. Найєма, які в «Українській правді» оприлюднили факти про американських «консультантів», чиїми послугами вже кілька років користується Янукович. Пан П’ясецький зазначає, що вже на виборах 2004 року для Януковича «активно діяв П. Манафорт із цілою групою підібраних ним американських майстрів із чорних політичних маніпуляцій».
Манафорт, який був радником президентських кампаній консервативних кандидатів, починаючи з Рейґана та закінчуючи Бушем-молодшим, має величезний досвід «консультантської» праці в Кенії, Сомалі, Анґолі, Ніґерії та Конґо. Він «консультував» філіппінського диктатора Маркоса на президентських виборах 1981-го, які західна преса назвала «одними з найкорумпованіших у історії Філіппін».
Член команди Манафорта Ф. Ґрифин займався «поліруванням» Януковича та зменшив його мовне невігластво. Інший американський «фахівець» із чорних політичних маніпуляцій Фредерік Л. Ейґерн 2006 року, під час парламентських виборів в Україні, був менеджером кампанії Партії реґіонів (ПР) і допоміг їй узяти під свій контроль парламент. Торік ПР найняла лобістську фірму «Барсон-Марстелер», якій у США вже не раз закидали серйозні порушення прав людини в Індонезії й Арґентині.
Звісно, коли б ішлося про чесних консультантів, які керуються добром суспільства, а не захопленням і втриманням влади, то можна було би не звертати увагу на американських «гастарбайтерів». Але справа тут – набагато поважніша! Діяльність американських «консультантів» принесла в Україну не знану досі маніпуляцію владою, судовими процесами, не бачену досі у світовій практиці парламентаризму купівлю парламентаріїв, які ввійшли до Верховної Ради за списками опозиційних партій.
Із залученням американських «консультантів-менеджерів» до владної партії та президента Януковича корупція в українському суспільстві зросла до такої міри, що загрожує розвиткові освіти, зростанню добробуту населення, призводить до обмеження людських прав. Коли би терористи взяли собі за мету довести населення до межі крайньої бідності, у якій живуть українські пенсіонери, то їх би оголосили ворогами народу й переслідували би та засудили.
Від терористів американських «консультантів» ПР і Януковича відрізняє тільки те, що перші вдаються до терористичних актів із вибуховими пристроями та зброєю, а другі, мов у білих рукавичках, маніпулюють політичним процесом в Україні.
Діяльність цих високооплачуваних «гастарбайтерів» є небезпечна тим, що нормальним людям їх не видно, вони перебувають «за кулісами». Їх не турбує демократичний розвиток країни, дотримання людських прав, зубожіння широких верств населення, руйнація освіти, нищення держави. Ці чужинці приїхали на запрошення ПР, аби допомогти цій партії захопити й утримати владу, і з цим завданням вони успішно впоралися.
Руйнівні для розвитку української держави наслідки діяльності окупаційної влади є значно більші від терористичних актів, що відбуваються майже щодня в Іраку, Пакистані, Афганістані або часом десь у США чи в Західній Європі.
Слід оцінити правильно не тільки терористів зі зброєю, а й терористів у рукавичках і з краватками на шиях, які своїми маніпуляціями привели країну до стану, де суд виправдовує злочинців, де пенсіонера позбавлено права на скромне, але гідне життя, де половина молоді готова виїхати з країни.
Боляче читати, що банда найманих «професіоналів» змогла так обдурити 46 млн українських громадян. Ще більш прикро зізнатися в тому, що маніпулюють і дурять людей за їхні ж гроші, які мільйонними сумами опиняються на рахунках різних злодіїв. Закривають школи та лікарні, дороги — у жахливому стані, усюди небезпечні ями, бюджетники чекають на затриману платню, а пенсіонери безперспективно очікують підвищення пенсій.
Політика в Україні за два останніх роки цілковито відійшла від Конституції, від ідеї суспільного добра, справедливого правосуддя, дотримання людських прав. Відомий політик, дипломат і письменник Юрій Щербак дуже влучно зазначив: «У політиці має місце жорстка антилідерська селекція, куди не допускають людей із лідерськими якостями на догоду групі осіб, які мають владу в цій країні. Що ж до лідерства цих людей, то тут є великі сумніви. На мою думку, вони просто не відповідають викликам ХХІ ст., бо вони всі – люди із «совкового» минулого, у них авторитарне мислення тощо. Вони не думають про майбутнє держави та народу, а думають про свої статки і маєтки, які щосили захищають. У цьому плані лідерства немає».
Саме відсутність лідера створює умови для активізації ролі терористів у рукавичках, які використовують цю прогалину в країні та маніпулюють громадською думкою, діями влади та президента в інтересах правлячої партії. За «послуги» американським «гастарбайтерам» українські платники податків платять мільйони, яких бракує на школи та лікарні в Україні.
Президент Буш-молодший створив цілу організацію Homeland Security, яка перетворилася на обмеження прав громадян США. Наслідки американських «консультантів» для всього суспільного життя в Україні є яскравим доказом того, що й без терористичних актів (у класичному розумінні) можна завдати країні та населенню значно більше шкоди, аніж окремим терористичним актом. Тобто, «терористи в рукавичках» повинні трактуватися, як і інші терористи: їх і їхніх спонсорів слід притягати до відповідальності, а ще краще — заборонити в’їзд до країни.

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...