Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 12, 2017

Сила впливу кремлівської пропаґанди

Автор:

|

Травень 19, 2016

|

Рубрика:

Сила впливу кремлівської пропаґанди

Путін

Перед святкуванням у Російській Федерації (РФ) Дня перемоги відома російська соціологічна агенція «Левада-центр» провела опитування та встановила, що понад 60 % росіян збиралися святкувати цей день. На запитання, що вони знають про союзників у перемозі над нацизмом, більшість опитаних мала проблеми з відповіддю, бо важко їм збагнути «союзників», якщо перемогла лише Росія. Тому опитані не могли назвати хоча б одного союзника, дехто зараховував до таких Польщу, дехто Францію, а були й такі, котрі назвали Італію чи навіть Бельґію. Мало хто згадував США і ніхто не згадав Велику Британію та Канаду. Ось таким відповідям, до певної міри, можна завдячувати особисто Путіну та його пропаґандистським засобам масової інформації (ЗМІ), які перемогу у Другій світовій війні «приватизували» для Росії.
Ще торік Путін викликав обурення українських ветеранів своєю заявою про те, що Росія могла виграти війну і без України. Справа в тому, що Червона армія складалася з солдат народів 15-х союзних республік, які «імператор Путін» взагалі не вважає за потрібне навіть згадувати. Тому більшість росіян, котрі про війну знають лише із пропаґандистських заяв свого президента, чи його прислужників зі ЗМІ, не знають хто саме доклався до перемоги над фашизмом.
Було б несправедливо замовчувати, що у 1943-1944 рр. справді існувала «Русская освободительная армія» (РОА), яку 14 листопада 1944-го була перейменували на «Вооруженные силы Комитета освобождение народов России». Це формування більше відоме під назвою Армія генерала Власова, яка нараховувала понад 100 тис. солдатів, котрі боролися на боці гітлерівської армії. У Празі на Олшанському цвинтарі стоїть нагробний пам’ятник двом генералам і 187 солдатам РОА — вони допомогли врятувати Прагу від руйнування. Тож, не зрозуміло яких росіян-переможців Путін згадує — вояків Власова, серед котрих, якщо вірити деяким твердженням, був і батько російського президента, чи Путін «асимілював» (русифікував) усіх солдатів народів колишньої червоної імперії?
Силу кремлівських пропаґандистів демонструють не тільки в РФ, її спостерігаємо і серед низки західних політиків і журналістів, котрі мають власні причини прислужитися імперським прагненням Путіна. На фоні західних прокремлівських пропаґандистів Нестор Шуфрич, народний депутат Верховної Ради України (ВРУ) від «Опозиційного блоку», своєю заявою про Вітчизняну війну та гвардійську стрічку в стінах українського парламенту лише продовжує висловлювання опитуваних росіян «Левада-центром»: «Ми ніколи не відмовимося від гвардійської стрічки, з якою наші діди перемогли, дійшли до Берліна, звільнили Європу від фашистів» (він, мабуть, про загиблих у Празі вояків РОА й не чув).
Мабуть, ми ніколи не дізнаємося, чи був дід, або прадід п. Шуфрича у Берліні, але з упевненістю можемо сказати, що наставника він має у Кремлі. Відстоювання ним «завоювань дідів» на диво нагадує пропаґандистське кремлівське «наші дєди ваєвали». Та й Європу, яку його дід «визволив», він дуже зменшив. Дивно, що Генеральна прокуратура України досі чомусь не поцікавилася діяльністю цього «колорадського» депутата, яка вже давно мала бути предметом висловленої підозри.
Стосовно твердження п. Шуфричем щодо Вітчизняної війни, то воно зайвий раз підтверджує, що для нього важливіші вигадані комуністичним режимом символи, ніж встановлена за час існування самостійної України правда. Такі люди не повинні займати місця в українському законодавчому органі, але їм слід допомогти одужати або сприяти їхньому виїздові до близького зарубіжжя, який відповідає їхнім поглядам і переконанням. В іншому разі п. Шуфрич стає пропаґандистом в українському законодавчому органі, відверто нехтуючи українські закони про декомунізацію.
Якщо п. Шуфрич дозволяє собі в стінах ВРУ захищати імперські символи, які стали символом відновлення російської імперії, то що очікувати від тих пропаґандистів Кремля, котрі перебувають поза межами не те, що ВРУ, але й за межами країни. Тобто, люди, котрі не є громадянами України, можуть собі дозволити збрехати й перед непоінформованою закордонною публікою, бо саме на таких розраховує пропаґанда загалом.
На жаль, навіть у США сидять кремлівські пропаґандисти, про що свідчить стаття Джоша Когена в журналі Forein Рolicy. Саме, на основі змісту статті п. Коена, Олесь Городецький у дописі «Американська кисельовщина. Західний фронт українофобії» («Радіо Свобода» за 9 травня ц. р.) дуже влучно його прирівняв до кремлівського головного пропаґандиста Кисельова.
Фахову та незаперечну відповідь п. Когену у своєму дописі для «Радіо Свобода» «Україна, ОУН, УПА, Архіви СБУ. Відповідь на звинувачення» (11 травня ц. р.) дав Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Він спростував не тільки напади п. Коена на себе, але й довів безпідставність, вигадки та відверту брехню та пропаганду на адресу УІНП, ОУН та УПА.
Якщо вірити, що в США панує демократія та справедливість, що базуються на толерантності та наукових засадах, то стаття, яка цілковито відповідає стилеві та методам комуністичного минулого СРСР, не повинна була навіть з’явитися на сторінках преси, яка претендує на об’єктивність. Слід очікувати, що журнал Forein Рolicy, який оприлюднив пропаґандистсько-пасквільну статтю, опублікує і відповідь на звинувачення та відверту брехню на українського історика.
У народі кажуть: дідько не спить, а поміж людьми ходить. А ми могли б це народе прислів’я перефразувати: кремлівські пропаґандисти не сплять, вони залучають і закордонних найманців. Врешті, в Україні й у світі число тих, хто їм вірили, вже зменшується (після «розп’ятого хлопчика», малайзійського літака, «збитого» українським винищувачем, «гібридних зелених чоловічків», кримського «референдуму», «боротьби проти ісламістів» у Сирії, «гарантій цілісності Україні», «добровольчих» російських формувань на сході України та після сфабрикованого обвинувачення на показовому суді над Надією Савченко), а наївних стає все менше.
Поява статті п. Когена є свідченням того, що у Кремлі не думають припиняти інформаційну війну, яку вони провадять не тільки проти України. Але дуже дивно, що в Україні створили навіть Міністерство інформаційної політики на чолі з особисто відданим Президентові Порошенку Юрієм Стецем, яке мало б правдою боротися з російською брехливою пропаґандою. Результатами своєї «праці» це відомство не може похвалитися. Своєю бездіяльністю воно допомагає поширенню брехні не тільки для росіян, котрі не здатні назвати союзників у війні, перемогу в якій святкують, але мовчить навіть тоді, коли потрібно кричати. Бо ж саме так безконтрольно поширюється брехня і на окупованому сході та в Криму. Складається враження, що Міністерство інформаційної політики ще не вирішило, чи варто боротися з брехнею. А шкода, бо як довело опитування в РФ, проведене згаданою «Левада-центром», українофобська стаття п. Когена та «колорадська» стрічка на грудях Шуфрича — кремлівська пропаґанда використовує усі можливості та нагоди, бо ж вона не дихне, як не брехне!
Слід пам’ятати, що колорадські жуки можуть знищити будь-які поля картоплі і проти них людина змушена застосовувати отруту, щоб їх знищити. «Колорадських» депутатів та інших їхніх прихильників також важко позбутися, а небезпеку вони становлять для самого існування незалежної України, за що вже пролилося так багато крові. Столітні змагання українців до незалежності сильніші за «колорадські» стрічки, якими ворожа аґентура хоче послабити єдність нашої країни. Сподіваємося, що коріння «Небесної сотні» буде сильнішим за зуби колорадських жуків.

Йосиф Сірка

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...